Рішення

від 20.05.2020 по справі 914/557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2020 справа № 914/557/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М. здійснив у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи

за позовом: Приватного підприємства Будкомплект Плюс , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агролайф Корми , Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів

про стягнення заборгованості в сумі 89 599,32 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Будкомплект Плюс до Товариства з обмеженою відповідальністю Агролайф Корми про стягнення заборгованості в сумі 89 599,32 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2020 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

17.03.2020 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 30.03.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, відповідачу встановлено строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано сторонам за їхніми юридичними адресами, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

02 квітня 2020 року набрав законної сили Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, яким внесено зміни зоокрема і до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

16.04.2020 від відповідача надійшов відзив (вх.№ 16009/20).

30.04.2020 позивачем подано відповідь на відзив (вх.№ 16952/20). Позивач зазначає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби процесуальні строки, визначені ГПК України, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно строк для подання відповіді на відзив не закінчився.

Також, 30.04.2020 позивачем подано заяву (вх.№ 16954/20) про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

08.05.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 17410/20) та дане клопотання надіслано засобами поштового зв`язку, яке отримано судом 13.05.2020.

08.05.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокати (вх.№ 17439/20). Дане клопотання надіслано засобами поштового зв`язку, яке отримано судом 13.05.2020.

Відповідно ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії , строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у справі виконали вимоги ухвали суду від 30.03.2020, щодо подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших процесуальних документів, скориставшись своїми правами та обов`язками (вчинено процесуальні дії), що передбачені ГПК України. У матеріалах справи відсутні будь які клопотання сторін про інше (про відкладення розгляду з метою подання пояснень, заперечень, доказів, доводів, міркувань чи вчинення інших процесуальних дій).

Зважаючи на вказане, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі.

Правова позиція позивача.

Позивачем було виконано роботи згідно договору № 22/01 від 22.01.2019, однак відповідач не оплатив його вартості у визначений договором строк. У зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, позивач нарахував відповідачеві пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення умов договору № 22/01 від 22.01.2019 не здійснив своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 68 000,00 грн за виконанні роботи. Також за неналежне виконання грошових зобов`язань позивач здійснив нарахування відповідачеві 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Предметом позову є стягнення 89 599,32 грн, з яких:

- 68 000,00 грн основна заборгованість,

- 1 834,02 грн 3 % річних,

- 501,99 грн інфляційних втрат,

- 19 263,31 грн пені.

Підставою позову є обставини, якими обґрунтовується факт порушення відповідачем умов договору № 22/01 від 22.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2 102,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 040,00 грн.

В подальшому, з врахуванням заяви відшкодування судових витрат на правничу допомогу просить, їх розмір становить 6 860,00 грн.

Отже, разом з позовною заявою та з врахуванням заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу заявлено розмір судових витрат, які складаються з:

- 2 102,00 грн сплаченого судового збору;

- 6 860,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив відповідача на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначає, що на довідка про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2019 та акт №1 приймання виконаних робіт на квітень 2019 не підписаний керівником відповідача. Також, не погоджується з розміром та розрахунком пені, оскільки позивач виходить за межі нарахування шестимісячного строку нарахування пені (подано контрозрахунок). Зазначає, що за договором № 21/04 від 21.04.2017 укладеного між сторонами у справі, у відповідача є переплата. Відповідач фактично визнає позовні вимоги (питання тільки правильності нарахування пені та суми основної заборгованості, оскільки по іншому договорі є переплата). Заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 040,00 грн. Просить врахувати контрозрахунок відповідача та повне та всебічно дослідити відшкодування адвокатських витрат у справі.

Відповідь на відзив.

Щодо переплати по договору № 21/04 від 21.04.2017, позивач зазначає, що предметом даної справи є стягнення за договором № 22/01 від 22.01.2019. Взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем по інших договорах, які є не є предметом цієї справи, не стосуються предмету спору та не можуть впливати на вирішення справи.

Відповідачем здійснено дві оплати позивачу у червні та серпні 2019 року на загальну суму 23999,20 грн, що свідчить про прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт, а відтак посилання відповідача на підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року та акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року неуповноваженою особою жодним чином не може свідчити про відсутність у відповідача обов`язку здійснити оплату позивачу за виконані роботи.

Позивач зазначає, що у відзиві відповідач фактично визнає позовні вимоги, відповідно до чого заперечення відповідача проти позову зводяться лише до нарахування суми боргу, що також свідчить про відсутність у відповідача заперечень щодо факту виконання позивачем робіт, визначених у довідці про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року та акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року.

Щодо нарахування пені, то позивачем подано змінений розрахунок.

Заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач у своїх запереченнях на відзив зазначив, що у випадку якщо позивач має намір змінити суму стягнення пені відповідно до відповіді до відзиву йому необхідно було подати відповідно заяву (клопотання) про зменшення позовних вимог. Оскільки позивачем не подано заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, відповідач просить врахувати йог контрозрахунок.

Щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокати .

Відповідач вважає, що заявлена позивачем витрати на правничу допомогу є безпідставно завищеними, не відповідають критерію розумності їхнього розміру та не можу бути задоволена судом в повному обсязі. Просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Фактичні обставини справи.

Предметом доказування є обставини з яким пов`язує факт укладення договору, його належне виконання в частині оплати, застосування за прострочення виконання грошового зобов`язання (за неналежне виконання) нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, у спосіб визначеним законодавством.

22.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агролайф Корми (відповідач у справі, згідно з договором -Генеральний підрядник ) та Приватним підприємством «Будкомплект Плюс» (позивач у справі, згідно з договором - Субпідрядник) укладено договір №22/01 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого Субпідрядник проводить роботи, пов`язані з реконструкцією існуючих будівель під завод з виготовлення кормів на території Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що знаходиться за адресою: вул. Львівська, 2а, с. Давидів Пустомитівського району Львівської області (додаткові бункери).

Пунктом 4.3 договору визначено, що Генпідрядник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів, підписаних сторонами, що оформляється за кожен окремий етап (виготовлення, монтаж) на протязі 10-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивачем виконано усі роботи, передбачені договором, що підтверджується підписаним сторонами Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 на суму 91 999,20 грн. Зокрема, зазначений акт містить відтиски печаток обох сторін та підписи уповноважених осіб без жодних застережень.

На виконання умов договору відповідачем частково здійснено оплату виконаних робіт відповідно до договору, що підтверджує факт прийняття робіт відповідачем, а саме сплачено 8 999,20 грн згідно платіжного доручення №850 від 12.06.2019 року та 15 000,00 грн згідно платіжного доручення №9234 від 21.08.2019 року.

Зважаючи на вказане, неоплаченими залишилися виконані роботи на суму 68 000,00грн.

Заборгованість в сумі 68 000,00 грн за договором, зокрема підтверджується підписаним відповідачем Актом звірки взаємних розрахунків за період 22.01.2019 по 06.04.2020, що доданий відповідачем.

В матеріалах справи немає доказів повної оплати відповідачем вартості виконаних робіт.

Норми права та висновки суду.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору підряду в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що вартість робіт згідно договірної ціни становить 91999,20 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив позивачеві 23 999,20 грн вартості виконаних робіт чи підтверджує прийняття виконаних робіт згідно договору.

Із врахуванням положень п.4.4 договору, відповідно до якого оплата за виконані роботи повинна була бути здійснена на протязі 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт. Отже, оскільки акт виконаних робіт підписаний та скріплений печатками сторін 18.04.2019 відповідач повинен був розрахуватись за виконані роботи до 07.05.2019 включно.

Відтак доводи відповідача про підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2019 та акту №1 приймання виконаних робіт на квітень 2019 неуповноваженою особою, судом відхиляються, оскільки вони містять відтиск печатки юридичної особи. Інших аргументів ненаведено.

У відзиві відповідач належними та допустимими доказами не заперечує позовні вимоги. Заперечення відповідача проти позову зводяться лише до нарахування суми боргу, що також свідчить про відсутність у відповідача заперечень щодо факту виконання позивачем робіт, визначених у довідці про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року та акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року.

Оскільки в матеріалах справи немає доказів здійснення відповідачем остаточної оплати за договором, позовні вимоги про стягнення 68 000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Позивачем у відповіді на відзив, щодо нарахування пені подано змінений розрахунок пені, з урахуванням періоду нарахування, без зміни розміру позовних вимог.

Отже, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно п.5.1 договору, в разі несвоєчасної оплати виконаних робіт Генпідрядником, Субпідрядник має право вимагати сплати пені, розмір якої обчислюється від суми простроченої оплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а також сплачує інфляційні збитки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, надавши оцінку договору та встановивши, що він не містить положень, які б визначали інший строк припинення нарахування пені, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені в даному випадку підлягає застосуванню обмежувальний строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені за кожним фактом не може перевищувати 6 місяців з моменту настання строку для оплати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р Про перенесення робочих днів у 2019 та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 13 476,10 грн, в частині стягнення 5 787,21 грн пені слід відмовити.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 91999.20 08.05.2019 - 06.06.2019 30 17.5000 % 0.096 %* 2646.55 91999.20 07.06.2019 - 11.06.2019 5 17.5000 % 0.096 %* 441.09 83000.00 12.06.2019 - 18.07.2019 37 17.5000 % 0.096 %* 2944.79 83000.00 19.07.2019 - 20.08.2019 33 17.0000 % 0.093 %* 2551.40 68000.00 21.08.2019 - 05.09.2019 16 17.0000 % 0.093 %* 1013.48 68000.00 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 3012.49 68000.00 25.10.2019 - 08.11.2019 15 15.5000 % 0.085 %* 866.30

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням Розпорядження КМУ від 10.01.2019 №7-р Про перенесення робочих днів у 2019 та ст.73 Святкові і неробочі дні - Кодексу законів про працю України, в межах заявлених позовних вимог, прийшов до висновку, що стягненню підлягає 3 % річних в сумі 1 826,46 грн, в частині стягнення 7,56 грн 3 % річних слід відмовити.

Розрахунок процентів

Сума боргу* кількість днів прострочення *3%/ 365 = сума 3 % річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 91999,20 08.05.2019 - 11.06.2019 30 3 % 264,66 83000,00 12.06.2019 - 20.08.2019 70 3 % 477,53 68000,00 21.08.2019 - 01.03.2020 194 3 % 1084,27

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18. Також вказана позиція підтверджується висновком Верховного Суду - постанова від 12.03.2020 у справі № 906/232/19.

Розрахунок суми інфляційних втрат.

Сума боргу* індекс інфляції (%) - сума боргу = інфляційне збільшення

Сума боргу, що існувала на останній день місяцяСума боргуІндекс інфляціїІнфляційне збільшення 31.05.2019 91 999,20 грн 99,5 % червень 2019 - 460,00 грн 30.06.2019 83 000,00 грн 99,4 % липень 2019 - 498,00 грн 31.07.2019 83 000,00 грн 99,7 % серпень 2019 - 249,00 грн 31.08.2019 68 000,00 грн 100,7 % вересень 2019 476,00 грн 30.09.2019 68 000,00 грн 100,7 % жовтень 2019 476,00 грн 31.10.2019 68 000,00 грн 100,1 % листопад 2019 68,00 грн 30.11.2019 68 000,00 грн 99,8 % грудень 2019 -136,00 грн 31.01.2020 68 000,00 грн 100,2 % січень 2020 136,00 грн

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, приходить до висновку, що в стягненні 501,99 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, стягненню підлягає: 68 000,00 грн. основного боргу, 13 476,10 грн пені, 1 826,46 грн 3% річних.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 102,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1 954,28 грн.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правничої/правової допомоги №б/н від 24.02.2020, додаток №1 до Договору про надання правничої/правової допомоги №б/н від 24.02.2020 Тариф на правничу допомогу , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 874 від 30.11.2018 Кухарської О.В., довіреність від 02.03.2020, акт прийому-передачі наданих послуг № 2020/04 від 29.04.2020 на суму 6 860,00 грн та рахунок на оплату вартості правничої допомоги № 2020/04 від 29.04.2020.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представник відповідача у відзиві та клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги заперечив проти стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, з тих підстав, що заявлений до стягнення розмір таких витрат, зважаючи на ціну позову, характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, є безпідставно завищеним та не відповідає критерію розумності їхнього розміру. У зв`язку з чим, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 4 560,00 грн.

Відтак, як вбачається з обставин справи, позивачем до стягнення заявлено 6 860,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу, окрім поданого договору про надання правничої/правової допомоги, детального опису виконаних адвокатом робіт (акт прийому-передачі наданих послуг), тарифу на правничу допомогу та рахунку на оплату вартості правничої допомоги, судом брались до уваги час, який міг витратити адвокат для формування правової позиції та складення заяв по суті спору у даній справі, час, який міг витратити представник позивача на збирання доказів та на позасудове врегулювання спору з урахуванням доказів які містяться в матеріалах справи, а також складність справи та поведінку відповідача.

Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, так як за своєю категорією вона не є складною (спір виник внаслідок прострочення відповідача щодо оплати вартості виконаних робіт, виконаних за одним Актом приймання виконаних будівельних робіт); наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розрахунок розміру позовних вимог не є складним та значним, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося, справа справи здійснюється в спрощеному провадженні без виклику сторін, оскільки спір за своїми ознаками є малозначним в розумінні ч.5 ст. 12 ГПК України).

З урахуванням правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд вважає, що витрати в сумі 800,00 грн за підготовку заяви про усунення недоліків та додатків у справі та відправки заяви про усунення недоліків відповідачу є необґрунтованими та не відшкодовуються позивачу, оскільки відповідні витрати понесені позивачем з власної вини - у зв`язку з неналежним оформленням та поданням позовної заяви.

Відтак у стягненні 800,00 грн витрат пов`язаних з наданням правової допомоги суд відмовляє.

Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.06.2019 у справі № 910/10126/18.

Відповідно ч. 5 ст. 126 у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно п. 3. ч. 4. ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вищенаведеного та з огляду на клопотання відповідача про зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, часткову відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, суд прийшов до висновку зменшити розмір таких витрат з 6 060,00 грн до 5 000,00 грн ) та з врахування, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути пропорційно задоволених позовних вимог, то стягнути з відповідача на користь позивача 4 648,62 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які вважає документально обґрунтованими.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агролайф Корми (81151, Львівська область, Пустомитівський район, село Давидів, вулиця Львівська, 2а, ідентифікаційний код 36874925) на користь Приватного підприємства Будкомплект Плюс (79021, місто Львів, вулиця Кульпарківська, 95, ідентифікаційний код 30822604) 68 000,00 грн. основного боргу, 13 476,10 грн пені, 1 826,46 грн 3% річних, 1 954,28 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 4 648,62 грн витрати на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.