Рішення

від 20.05.2020 по справі 922/503/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/503/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік-Експо", м. Харків , 2. ОСОБА_1 , смт. Пісочин про стягнення 8662,55 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

першого відповідача - не з`явився

другого відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік-Експо" (відповідач 1) та ОСОБА_1 (відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.10.2018 в розмірі 8662,55 грн. (830,68 грн. - заборгованість за кредитом; 666,66 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 7158,71 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 6,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором). Також, позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.02.2020 було залишено без руху позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік-Експо" та ОСОБА_1 про стягнення 8662,55 грн.

04 березня 2020 року позивач на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 24.02.2020 надав до суду відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 та докази відправлення ОСОБА_1 копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу: АДРЕСА_3 .

Судом було направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .

24.03.2020 судом було отримано з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.04.2020 о 09:30.

21.04.2020 судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 14.05.2020 о 10:30.

14.05.2020 судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 20.05.2020 о 12:30.

Позивач, через канцелярію суду 20.05.2020 за вх.№ 1645, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачі правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки представників суд не повідомили. Про місце, дату та час судових засідань відповідач 1 повідомлялися судом за юридичною адресою: 61001, м. Харків, майдан Повстання, буд. 7/8, а відповідач 2 - за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3. Проте, судова кореспонденція по справі адресована відповідачам була повернута Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причин повернення.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23 жовтня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Технік-Експо" через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПриватБанк" http://privatbank.ua.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 23.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технік-Експо" та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти зі користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява), а також в системі Приват 24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов, відповідач 1 взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов, за користування кредитом у період з дата списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії і розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов).

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах.

Пункт 3.2.8.9.3. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється з дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1. Умов).

Відповідно до п.1.2. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", розмір кредиту становить 200000,00 грн.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї Заяви та доступний Клієнту у системі "Приват24 для бізнесу" (п.1.5. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ").

Відповідно до п. 1.6. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5. цієї Заяви Клієнт зобов`язаний додатково до процентів вказаних в п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 3,6% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

23 жовтня 2018 року, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік-Експо".

У позові банк вказує, що в порушення відповідних умов договору відповідач 1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., п.3.2.8.9. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.2.8.10.3 Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено відповідачу 1 повідомлення про те, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у строк до 22.12.2019, кредитний договір буде розірваний починаючи з 23.12.2019.

Як вбачається з розрахунку позивача, станом на 23.12.2019 заборгованість відповідача 1 за договором № б/н від 23.10.2018 становить 8662,55 грн. та складається з: 830,68 грн. - заборгованість за кредитом; 666,66 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 7158,71 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 6,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором).

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем 1 позивачу заборгованості за договором № б/н від 23.10.2018 в розмірі 8662,55 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач 1 не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача до відповідача 1 в розмірі 8662,55 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача до відповідача 2 про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

23 жовтня 2018 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем 2 (поручитель) було укладено договір поруки № POR1539678628379 (надалі - договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідача 1 за договором № б/н від 23.10.2018 (Угода 1).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 1.5. договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 4.1. договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей договір припиняє свою дію.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Кодексу, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на порушення відповідачем 1 зобов`язань, забезпечених порукою, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів 8662,55 грн., з яких: 830,68 грн. - заборгованість за кредитом; 666,66 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 7158,71 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 6,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік-Експо" (61001, м. Харків, майдан Повстання, буд. 7/8, код ЄДРПОУ 35970277) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.10.2018 в розмірі 8662,55 грн. (830,68 грн. - заборгованість за кредитом; 666,66 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 7158,71 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 6,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором) та 2102,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "20" травня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова