Рішення

від 06.04.2020 по справі п/320/891/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року П/320/891/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два", в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два", місце здійснення господарської діяльності: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/2 (юридична адреса: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/12), шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.12.2019 №654.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" за місцем здійснення господарської діяльності: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/2, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду надсилалась відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/12.

Копію ухвали суду вручено відповідачу 19.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113331325030.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Доказів на підтвердження усунення порушень, зазначених в акті від 17.12.2019 №654, також відповідачем суду надано не було.

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" (код ЄДРПОУ 32932794, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/12) зареєстроване в якості юридичної особи 09.08.2004, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006150402.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.12.2019 №194740663 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.08.2009 №23572799, Товариству з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" на праві приватної власності належить комплекс, який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/2.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №1200 про проведення планових перевірок, яким вирішено провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два".

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 06.11.2019 №66/1/13704, в якому повідомлялось про проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/2.

Вказане повідомлення було направлено на адресу відповідача 12.11.2019, що підтверджується описом вкладення та фіскальними чеками за №0740026060323, та вручено останньому 25.11.2019, що підтверджується відомостями із офіційних даних, розміщених на веб-порталі ПАТ "Укрпошта" за пошуком поштового відправлення за №0740026060323.

Також, на підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 18.11.2019 №10344 на проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два".

У період з 11.12.2019 по 17.12.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена планова перевірка щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 17.12.2019 №654.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - об'єкт не забезпечений адресним вказівником з освітлюванням у темний час доби;

2) пункт 2 розділу ІІ ППБУ - не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, та не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;

3) пункт 3 розділу ІІ ППБУ - на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим;

4) пункт 4 розділу ІІ ППБУ - для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

5) главу 15 розділу ІІ ППБУ - не надали на розгляд журнал інструктажів з питань пожежної безпеки;

6) пункт 5 розділу ІІ ППБУ - не вивішено на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

7) пункт 8 розділу ІІ ППБУ - територія об'єкту та приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

8) пункт 10 розділу ІІ ППБУ - для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі. Працівники охорони повинні мати список посадових осіб об'єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів;

9) пункт 16 розділу ІІ ППБУ - не організовано проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовими особами та відповідальними особами за пожежну безпеку з отриманням відповідних посвідчень;

10) пункт 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в розподільчих коробках не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

11) пункт 1.7 глави 1 розділу ІV ППБУ - відгалужувальні та з'єднувальні коробки електропроводки не забезпечені кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;

12) пункт 1.8 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових електричних мереж в приміщеннях будівлі;

13) пункт 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту(плавкої вставки);

14) пункт 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - допускається використання в підсобних та складських приміщенні світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла;

15) пункт 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

16) пункт 1.1 глави 1 розділу ІV ППБУ - не виконано профілактичний огляд та планово-попереджувальний ремонт електричної мережі та електричного обладнання всіх будівель та споруд на території;

17) пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - не надано на розгляд документи, які підтверджують проведення огляду і перевірку щодо захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог (п.9.3.5 ДСТУ Б В.2.5- 38:2008);

18) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - об'єкт не обладнаний системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту";

19) пункт 22 розділу ІІ ППБУ - не забезпечили внутрішнє водопостачання з розстановкою пожежних кран комплектів;

20) пункт 22 розділу ІІ ППБУ - територію не забезпечили протипожежним запасом води для цілей пожежогасіння відповідно ДБН В.2.5-74:2013;

21) пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - для всіх приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32-01);

22) пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки не позначено на вхідних дверях до приміщень, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

23) пункт 2.8 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не надали на розгляд акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення);

24) пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежні щити не розташовані на території, не укомплектовані протипожежним інвентарем згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 2х2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., відра - 2 шт.;

25) пункт 3.12 глави 3 розділу V ППБУ - на пожежних щитах (стендах) не нанесли порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

26) пункт 7 розділу ІІ ППБУ - біля телефонних апаратів не встановили таблички з номером телефону для виклику пожежної охорони;

27) пункт 3.18 глави 3 розділу V ППБУ - вогнегасники, які експлуатуються, не мають: облікового (інвентарного) номера за прийнятою на об'єкті системою нумерації;

28) пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - територію та приміщення об'єкту, не забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

29) пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ - не надано на розгляд документи, які підтверджують проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників;

30) абзац 1 частини 2 статті 57 КЦЗУ - роботу підприємства не розпочато на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

31) пункт 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 №140 - не проведено ідентифікацію об'єкту, як потенційно небезпечного, з врахуванням всіх чинників небезпеки, відповідно до "Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам";

32) статтю 130, частину 24 статті 67 КЦЗУ - відсутній план щодо дій персоналу суб'єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

33) пункт 13 ПКМУ №444 - не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, що є частиною приміщення загального користування, у якій тематично оформляються стенди, розміщуються схеми, навчальні посібники і зразки, передбачені програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях;

34) пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ, пункт 4.3 ПТБ - не забезпечено працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту;

35) пункт 18 частини 1 статті 20 КЦЗУ - не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Судом встановлено, що акт перевірки від 17.12.2019 №654 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 17.12.2019, про що свідчить підпис керівника товариства на вказаному акті.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. Ст.. 70 КЦЗ).

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об'єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом перевірки було Товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч Два", яке господарську діяльність здійснює за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/2.

У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 35 порушень.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття Акту від 17.12.2019 №654.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що встановлені в акті перевірки від 17.12.2019 №654 порушення не усунуті відповідачем.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем, а в умовах відсутності фінансування витрат на капітальний чи поточний ремонт порушення норм протипожежної безпеки та цивільного захисту, виявлені перевірками позивача, усунуті не будуть.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув жодного порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" за місцем здійснення господарської діяльності: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/2, до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.12.2019 №654.

При цьому суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в комплексі, який використовується для здійснення господарської діяльності товариства.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч Два" за місцем здійснення господарської діяльності: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 53/2, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.12.2019 №654.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскарження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Балаклицький А. І.