Постанова

від 20.05.2020 по справі 480/5134/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 р. Справа № 480/5134/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Сервіс-Побут" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 року (ухвалене суддею Шаповал М.М. в порядку спрощеного позовного провадження) по справі № 480/5134/19 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до Приватного акціонерного товариства "Сервіс-Побут" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Сервіс-Побут", в якому просило стягнути за рахунок коштів на рахунку у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг у розмірі 39528,53 грн., який складається з податку орендна плата з юридичних осіб та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Сервіс-Побут" подані податкові декларації з плати за землю: № 996 від 15.01.2019 р., якою визначено грошове зобов`язання у розмірі 22048,55 грн.; № 9024884611 від 19.02.2018 р., якою визначено грошове зобов`язання у розмірі 16969,98 грн.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Сервіс-Побут" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 07.01.2019 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2011 р. по 07.01.2019 р. контролюючим органом складено акт № 71/18-28-14-04-20/03062007/8 від 21.01.2019 р., яким встановлені порушення товариством п.п. 49.18.2 п. 49 ст. 49 Податкового кодексу України, п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, абз. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001431304 від 11.02.2019 р. яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 510 грн.

Судовим розглядом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося.

У зв`язку з тим, що відповідачем податковий борг самостійно не сплачено, Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем самостійно не сплачено суму узгодженого податкового зобов`язання, то вказаний податковий збір підлягає стягненню за рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 13254-51 від 10.05.2019 р., яку отримав представник відповідача 24.05.2019 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до довідки - розрахунку податкової заборгованості перед бюджетом Приватного акціонерного товариства "Сервіс-Побут" № 3819/10/18-28-51-10-06 від 08.11.2019 р., вказана заборгованість в сумі 39528,53 грн. залишається не сплаченою та складається з орендної плати з юридичних осіб в сумі 39018,53 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510 грн.

Доказів самостійної сплати заборгованості Приватним акціонерним товариством "Сервіс-Побут" до суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суд першої інстанції, що оскільки відповідачем не сплаченого узгоджену суму податкового зобов`язання, то податковий борг підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 9, 243, 271, 283, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сервіс-Побут" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 по справі № 480/5134/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич