Постанова

від 19.05.2020 по справі 400/3073/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3073/19 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року по справі № 400/3073/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙСЕР" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 20.08.2019 р. № 1257276/41179566; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 16.07.2019 р. № 70, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2019 року ТОВ "КАЙСЕР" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (надалі - відповідач-1), Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 20.08.2019 р. № 1257276/41179566 про відмову в реєстрації податкової накладної;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙСЕР" № 70 від 16.07.2019 року за датою їх подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмові в такій реєстрації прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних не вбачається чіткого критерію ризиковості платника податку. Реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки ним подані всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 10 грудня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙСЕР" - задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.08.2019 р. № 1257276/41179566.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙСЕР" № 70 від 16.07.2019 року за датою їх подання.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04655, ідентифікаційний код 43005993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙСЕР" (вул. Рюміна, 2, кв. 15, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 41179566) судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЙСЕР" (вул. Рюміна, 2, кв. 15, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 41179566) судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Встановив судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов`язав Головне управління ДПС у Миколаївській області подати звіт про виконання цього рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме не досконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не взято до уваги, що підставою відмови у реєстрації вказаних накладних стало ненадання платником податків саме на розгляд комісії необхідних документів (первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку);

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 03.06.2019 року ТOB "КАЙСЕР" (підрядник) та ТОВ "ЛІГ." (замовник) уклали договір підряду №03/0619 від 03.06.2019 року, згідно якого підрядник зобов`язався виконати роботи з "Ліквідування ямковості на проїзній частині АЗС №1 по вул. Степова, 3 в с. М-Погорілове Вітовського району Миколаївської області"(а.с.23-26).

Сторони підписали договірну ціну, локальний кошторис, дефектний акт та підсумкову відомість ресурсів(а.с.27-32).

07.06.2019 року ТOB "КАЙСЕР" отримав аванс від замовника - ТОВ "ЛІГ." у сумі 950 236, 60 грн., що дорівнює 50% від ціни Договору, про що свідчать платіжне доручення №1355 від 07.06.2019 року та банківська виписка (а.с.33).

07.06.2019 ТOB "КАЙСЕР" складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 70 від 16.07.2019 року (а.с.15).

Для виконання замовлених ТОВ "ЛІГ." робіт позивач придбав у ФОП ОСОБА_1 щебінь різних марок, послуги з перевезення вантажу, у ТОВ "ЮПС-Групп" - нафтопродукти, у ТОВ "Никстройград" - послуги з виготовлення асфальтобетонної суміші з матеріалів замовника, що підтверджується відповідними доказами (а.с.35-78). За цивільно-правовими договорами у позивача працювало чотири особи (а.с.79-82).

По виконанню всього об`єму робіт, замовлених ТОВ "ЛІГ.", сторони договору підряду підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат (а.с.83-93).

Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС направлено позивачу повідомлення про прийняття податкової накладної від 16.07.2019 року №70 та зупинення її реєстрації (а.с.17). В якості підстав вказано, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивачем на адресу ГУ ДФС було направлено пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "ЛІГ." із наданням відповідних доказів. Вказані пояснення відповідачем-1 отримані, про що свідчить квитанції №2 (а.с.19).

Відповідач-1 рішеннями від 20.08.2019 року №№1257276/41179566 відмовив у реєстрації податкової накладної №70 від 16.07.2019 року. (а.с.20-22). В якості підстав для відмови вказано ненадання платником податку документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Не погоджуючись з відмовою ДФС України у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені Державною податковою службою України підстави для прийняття спірного рішення є формальними, оскільки не містять чіткого визначення того порушення, яке на думку податкового органу, було допущено позивачем. При цьому позивач виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу первинних документів на підтвердження факту господарських операцій та пояснень по суті цих операцій.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписами пунктів 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу розглядаються Комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чи про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Згідно із пунктом 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (надалі - Порядок №117) письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, контролюючий орган у повідомленнях про прийняття податкової накладної від 16.07.2019 р. № 70 та зупинення її реєстрації (а.с.17, 19,20-22) не зазначив конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної, чим порушив вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції чинній станом 10.07.2017 року).

Фіскальним органом у вказаній квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Проте, як пункт"б" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу визначення конкретного виду критерію, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Також контролюючим органом не зазначено в квитанції, які саме документи необхідно надати платнику податків, як того вимагає пункт "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Фіскальний орган зобов`язаний був у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, оскільки визначення конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів.

Разом з цим, позивачем на адресу ГУ ДФС у Миколаївській області було направлено пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "ЛІГ." із наданням відповідних доказів. Вказані пояснення відповідачем-1 отримані, про що свідчить квитанція №2 (а.с.19).

Проте ГУ ДПС у Миколаївській області не врахувало надані позивачем пояснення та докази на їх підтвердження та прийняло спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача.

Вказані рішення містять наступні підстави відмову в реєстрації податкових накладних: ненадання платником податку копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Тобто, у самих рішеннях не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, а вказано лише на загальні підстави для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Враховуючи наведені обставини справи та правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17.

Отже, прийняття негативного для платника податку рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 20.08.2019 р. № 1257276/41179566 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2019 р. № 70.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 16.07.2019 р. № 70 датою її подання.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі POLIMERKONTEYNER, TOV v. UKRAINE , Арр. 23620/05, 24 November 2016, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати справедливого балансу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань , які б спростували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вказане, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року по справі № 400/3073/19 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.