Постанова

від 20.05.2020 по справі 176/415/20(2-а/176/15/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2020 року м. Дніпросправа № 176/415/20(2-а/176/15/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Дніпрі апеляційну

скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області

на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2020 року (головуючий суддя - Крамар О.М.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просила суд:

визнати протиправною та скасувати постанову №109 про накладення адміністративного стягнення від 18.02.2020, винесену виконуючим обов`язки начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Мазуром Б.В., якою на ОСОБА_1 , головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю Білмакс , відповідно до ч. 1 ст. 165-5 КУпАП накладено штраф у розмірі 255,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на те, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП, оскільки на час винесення спірної постанови відповідачем закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ст. 38 КУпАП. З огляду на обставини викладені у позовній заяві просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2020 по справі №176/415/20(2-а/176/15/20) адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено (а.с. 42-49).

Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 56-63).

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування виявлені за результатами перевірки є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку щодо усунення такого порушення та повернення відповідних коштів, що свідчить про дотримання Відповідачем строків притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Разом з відзивом Позивач подав заяву про закриття апеляційного провадження у даній справі з огляду на те, що апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, порадившись на місці, з урахуванням думки представника Відповідача, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання Позивача про закриття апеляційного провадження у справі №176/415/20(2-а/176/15/20) з огляду на те, що до апеляційної скарги на підтвердження повноважень особи, яка подала апеляційну скаргу, додано копію наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 02.01.2018 Про призначення ОСОБА_3 , підписаного начальником управління Мазур Б.В.

В судовому засіданні 29 квітня 2020 року колегія суддів, порадившись на місці, з урахуванням клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, ухвалила відкласти розгляд справи на 20 травня 2020 року о 09:20.

Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання 20 травня 2020 року о 09:20 свого представника не направив, про причини його неявки суд не сповістив.

Клопотань від Позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на території України карантину до суду апеляційної інстанції не надходило.

В судовому засіданні 20 травня 2020 року представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.09.2014 року працює головним бухгалтером в товаристві з обмеженою відповідальністю Білмакс (код ЄДРПОУ 34031183) (а.с. 11).

З 04 лютого 2020 по 10 лютого 2020 року посадовими особами Жовтоводського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області було проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Білмакс (код ЄДРПОУ 34031183) з питань дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За результатами перевірки посадовими особами Жовтоводського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області складено акт від 10 лютого 2020 року №12 (а.с. 12-16), в якому міститься опис виявлених порушень вимог законодавства, а саме:

1) п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 33 Закону України №1105 та абз. 2 п. 29 Постанови №1266 - по 8-ми листках непрацездатності: серії АГФ № 395705 на період з 14.01.2016 по 21.01.2016, серії АБД №257655 на період з 10.06.2016 по 17.06.2016, які видано ОСОБА_4 ; серії АГС № 222734 на період з 24.03.2016 по 15.03.2016, серії АДБ № 257669 на період з 10.06.2016 по 15.06.2016, серії АДБ № 257976 на період з 31.05.2016 по 09.06.2016, серії АДБ № 257975 на період з 05.05.2016 по 10.05.2016, які видано ОСОБА_5 ; серії АДС в„– 135144 на період з 29.11.2018 по 22.12.2018, які видано ОСОБА_6 ; серії АДС в„– 135379 на період з 28.08.2018 по 10.09.2018, які видано ОСОБА_7 протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування застрахована особа мала страховий стаж менше шести місяців. Розрахована допомога перевищує розмір встановленої мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку;

2) ст. 24 Закону України №1105 - по 3-х листках непрацездатності: серії АГС №711936 на період з 24.11.2015 по 02.12.2015, які видано ОСОБА_8 ; серії АГС № 711247 на період з 20.11.2015 по 27.11.2015, серії АГС № 659757 на період з 28.09.2015 по 02.10.2015, які видано на ім`я ОСОБА_9 - оплата допомоги в розмірі, що не відповідає страховому стажу визначеному відповідно до вимог законодавства;

3) п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України №1105 - по 1-му листку непрацездатності серії АДС в„–726901 на період з 04.12.2018 по 29.12.2018, який видано ОСОБА_10 - оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, що пов`язана із сп`янінням;

4) ч. 2 ст. 33 Закону України №1105, п. 27 Порядку №1266 - по 3-х листках непрацездатності: серії АДТ № 207634 на період з 19.11.2018 по 26.11.2018, який видано ОСОБА_11 ; серії АДК в„– 460485 на період з 21.03.2018 по 28.03.2018, який видано ОСОБА_12 ; серії АДК в„–460314 на період з 15.03.2018 по 23.03.2018, який видано ОСОБА_13 - не вірно визначено розрахунковий період для застрахованої особи, яка перебувала у трудових відносинах менше, ніж календарний місяць;

5) ч. 2 ст. 33 Закону України №1105, абз. 1 п. 3 Порядку №1266 - по 3-х листках непрацездатності: серії АДК № 511457 на період з 14.06.2018 по 20.06.2018, серії АДК №511008 на період з 29.05.2018 по 13.06.2018, серії АДК № 362241 на період по 28.05.2018 які видано ОСОБА_14 - невірно визначено розрахунковий період;

6) ч. 2 ст. 33 Закону України №1105 - по 1-му листку непрацездатності серії серія АДБ в„– 525753 на період з 06.03.2017 по 14.03.2017, що виданий ОСОБА_15 - оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності що пов`язана з порушенням режиму.

10 лютого 2020 року з урахуванням висновків акту перевірки від 10 лютого 2020 року №12 посадовими особами Жовтоводського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, також, складено протокол у справі про адміністративне правопорушення №4/34 відносно головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю Білмакс (код ЄДРПОУ 34031183) ОСОБА_1 , в якому, зокрема, останню повідомлено про розгляд справи, призначений на 18 лютого 2020 року (а.с. 21-22).

18 лютого 2020 року на підставі акту перевірки від 10 лютого 2020 року №12 та протоколу від 10 лютого 2020 року №4/34 відносно ОСОБА_1 складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №109, якою на останню було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень (а.с. 29).

Оскарження правомірності винесеного суб`єктом владних повноважень рішення у формі постанови від 18 лютого 2020 року є предметом судового розгляду в даній справі.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №80731-X; Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-ХІV; Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що інкриміноване Позивачу правопорушення не носить характер триваючого, та на час винесення оскаржуваної постанови №109 відповідачем закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 244-10 КУпАП органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165-4), про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 165-5), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування України у здійсненні перевірок (стаття 188-23).

Положеннями ч. 1 ст. 165-5 КУпАП встановлено відповідальність за порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів.

Вчинення такого адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

При цьому, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Посилання відповідача в обґрунтування апеляційної скарги на те, що правопорушення, встановлене у ч. 1 ст. 165-5 КУпАП є триваючим суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки, в даному випадку, ОСОБА_1 як головного бухгалтера, було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування в товаристві з обмеженою відповідальністю Білмакс : у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2015 року; у січні, березні, травні, червні 2016 року; у березні 2017 року; у березні, травні, червні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2018 року.

Таким чином, відповідачем встановлено конкретні терміни вчинення адміністративного правопорушення - вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року; січень, березень, травень, червень 2016 року; березень 2017 року; березень, травень, червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2018 року.

При цьому адміністративне правопорушення, вчинене Позивачем, не можна вважати триваючими, оскільки дія була закінченою моментом використання коштів, вони не носять системного характеру, не є тривалими у часі, є закінченими з моменту їх вчинення, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення, а не з дня виявлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 227/3844/16-а.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки інкриміноване Позивачу правопорушення не носить характер триваючого, тому на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови №109 строки притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, закінчилися, що свідчить про протиправність спірної постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги Відповідача висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2020 по справі №176/415/20(2-а/176/15/20) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова