Ухвала

від 15.05.2020 по справі 148/2134/19

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2134/19

Провадження №6/148/12/20

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині подання державного виконавця Тульчинського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сімчук Л.В. про передачу мирової угоди для затвердження суду,

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Тульчинського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сімчук Л.В. звернулася до суду з поданням про передачу мирової угоди для затвердження суду, також, з даним поданням надала мирову угоду укладену 11.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільничанка" (далі - ТОВ "Сільничанка") та ОСОБА_1 .

Подання мотивоне тим, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Сільничанка", стягнуто борг у розмірі 65000 грн. На підставі даного рішення, видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання та відкрито виконавче провадження за № 61132111. В процесі виконання вказаного рішення суду, сторони уклали мирову угоду, примірник якої стягувачем ТОВ "Сільничанка", в особі директора Довганя Михайла Васильовича, надіслано до виконавчої служби з її подальшим переданням до суду для затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Державний виконавець в судове засідання не з`явилася. Від заступника начальника Тульчинського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд подання та питання про затвердження мирової угоди у його відсутність.

Представник боржника ТОВ "Сільничанка" у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд питання про затвердження мирової угоди без його участі.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд питання про затвердження мирової угоди без його участі.

Відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути питання щодо затвердження мирової угоди у відсутність учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали подання з мировою угодою та матеріали цивільної справи № 148/2134/19, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільничанка", в особі директора Довганя М.В. 08.11.2019 зверталось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 65000 грн. Позов мотивувався тим, що ОСОБА_1 01.02.2019 звернувся до ТОВ "Сільничанка" з проханням позичити гроші. Після того, як сторонами було погоджено всі умови позики, ТОВ "Сільничанка" позичило ОСОБА_1 кошти у розмірі 65000 грн., а він зобов`язувався їх повернути у строк до 30.03.2019, про що 01.02.2019 написав розписку. У вказаний термін боржник кошти не повернув, що змусило позивача звернутись до суду.

Під час розгляду справи боржник подав до суду заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутність (а.с. 37). Представник позивача, також, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримував (а.с. 36). В зв`язку з визнанням відповідачем позову, на підставі встановлених обставин справи та у відповідності до діючих норм законодавства, суд ухвалив рішення від 10.12.2019 про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Сільничанка" боргу у розмірі 65000 грн. (а.с. 39-40).

На підставі вказаного рішення суду, Тульчинським районним судом Вінницької області 20.01.2020 видано виконавчий лист про стягнення зазначених коштів (а.с. 55).

Вказане рішення суду, відповідно до подання державного виконавця, виконувалось Тульчинським районним відділом ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 49-50).

В процесі виконання рішення суду, сторони уклали мирову угоду, примірник якої стягувач ТОВ "Сільничанка", в особі директора Довганя М.В., надіслав до виконавчої служби з супровідним листом, у якому просив передати мирову угоду на затвердження до суду. У поданні переданому до суду просив зазначити про виклик в судове засідання представника стягувача - директора Довганя М.В. та боржника ОСОБА_1 (а.с. 51-52).

Відповідно до укладеної 11.04.2020 мирової угоди (а.с. 53-54), сторони домовились про те, що ТОВ "Сільничанка", в особі директора Довганя М.В., відмовляється від стягнення боргу в сумі 65000 грн. з ОСОБА_1 в рахунок передачі ТОВ "Сільничанка", в особі директора Довганя М.В., у власність частки майнового комплексу в розмірі 4/250 належної ОСОБА_1 на підставі договору дарування частки комплексу будівель та споруд службово-технічної забудови та інженерної мережі військового містечка №1 від 23.10.2015. В свою чергу, боржник ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості в сумі 65000 грн. просить визнати право власності частки майнового комплексу в розмірі 4/250, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за стягувачем ТОВ "Сільничанка", в особі директора Довганя М.В., що станом на момент укладення мирової угоди повністю покриває заборгованість по виконавчому провадженню №61132111. ТОВ "Сільничанка", в особі директора Довганя М.В., не заперечує проти вищевикладеного та погоджується з тим, що ОСОБА_2 , таким чином, повністю розрахувався із заборгованістю в розмірі 65000 грн.

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2015 (а.с. 56), у спільній частковій власності боржника ОСОБА_1 перебуває частка майнового комплексу в розмірі 4/250.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016, сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Згідно ч. 1, 2 ст. 434 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частини третьої вказаної статті, суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 206 цього Кодексу.

За статтею 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Разом з тим, дослідивши матеріали подання державного виконавця, матеріали цивільної справи справи, вивчивши умови мирової угоди, суд, співставивши досліджене у сукупності, ставить під сумнів справжність намірів сторін укласти мирову угоду з метою врегулювання спору про стягнення боргу, а вбачає у діях сторін укладення між ними договору купівлі-продажу майнового комплексу.

Так, ТОВ "Сільничанка" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 65000 грн., мотивуючи вимоги тим, що останній позичив у підприємства кошти у розмірі 65000 грн. та не відає їх. Доказом позики позивач надав розписку відповідача. Представник позивача на задоволенні позову наполіг, а боржник позов визнав. Обидві сторони просили розгляд справи здійснювати у їх відсутність, подавши відповідні заяви. Після задоволення позову, та видачі судом виконавчого листа, представник стягувача пред`являє виконавчий лист до виконання та в процесі виконавчого провадження, сторони укладають мирову угоду. За мировою угодою, боржник ОСОБА_1 в рахунок боргу передає стягувачу у власність 4/250 частину майнового комплексу, яка по вартості дорівнює сумі боргу. Також, сторони просять визнати за стягувачем право власності на вказане майно. Сторони у супровідному листі (а.с. 51-52) просять суд викликати їх в судове засідання, однак подають заяви про розгляд питання про затвердження мирової угоди без їх участі.

Відповідно висновку ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що міститься в ухвалі у справі №6-10418 св 15, метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Отже, як вбачається з умов мирової угоди, відповідач, в рахунок погашення заборгованості перед позивачем, хоче передати останньому частину належного йому нерухомого майна, що, в свою чергу, свідчить про те, що сторони вирішують питання купівлі-продажу майна, яке не пов`язане зі спірними правовідносинами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що під видом мирової угоди, сторони бажають укласти договір купівлі - продажу частини нерухомості, яким володіє відповідач, а це в свою чергу свідчить, що укладена між сторонами мирова угода суперечить вимогам чинного законодавства, і, відповідно, така мирова угода не може бути затверджена судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016, ст. 49, 207, 434 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної 11.04.2020 між стягувачем ТОВ "Сільничанка", в особі директора Довганя М.В., та боржником ОСОБА_1 в процесі виконання рішення суду від 10.12.2019 у справі №148/2134/19 за позовом ТОВ "Сільничанка", в особі директора Довганя М.В., до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 65000 грн.

Копію ухвали надіслати стягувачу, боржнику та державному виконавцю Тульчинського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сімчук Л.В.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: