Рішення

від 14.05.2020 по справі 329/34/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№329/34/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Проценко А.М.,

за участі секретаря судового засідання - Сивак В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради про стягнення утриманих коштів із заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради, в якій просить стягнути з відповідача на її користь утримані із заробітної плати кошти у сумі 1463 грн. 91 коп

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона працює в КУ «Чернігівський психоневрологічний інтернат» ЗОР на посаді медичної сестри. В березні 2019 р., отримавши розрахунковий лист по заробітній платі, виявила незаконне відрахування зі своєї заробітної плати коштів у сумі 1463,91 грн. за лютий 2019р., однак керівником установи не було видано наказ про таке відрахування, чим порушено вимоги ст.127 КЗпПУ. Вважає таке утримання незаконним, просить стягнути з відповідача зазначену суму, а також 2200 грн судових витрат, понесених на поштові послуги та правничу допомогу.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позові та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, в якій позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні у зв`язку з тим, що подвійне нарахування заробітної плати неможливе і являється порушенням Бюджетного кодексу України. Просив розглянути справу без його участі та надав витребувані ухвалою суду докази.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ксерокопії трудової книжки позивач ОСОБА_1 з 01.08.1980 року прийнята на посаду медичної сестри в КУ «Чернігівський дитячий будинок-інтернат» ЗОР.

Рішенням Запорізької обласної ради від 15.12.2016р. Комунальну установу Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради перейменовано в Комунальну установу Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради.

Відповідно до табелю обліку робочого часу за лютий 2019р., позивач відпрацювала 109 годин, проте заробітна плата їй була нарахована за повністю відпрацьований місяць - 144 години, хоча з 23.02.2019р. позивач перебувала на лікарняному.

Згідно розрахункового листа, із заробітної плати позивача у березні 2019р. утримано 1463,91 грн. - заробітна плата за відпрацьований час 35 годин ( 201,92 грн. - шкідливі умови праці, 807,67 грн. - основна оплата, 151,44 грн. - нічне чергування, 302,88 грн. - вислуга років), при цьому згода від позивача на утримання цих коштів не отримувалась, наказ не видавався.

За положеннями п.2 ч.2 ст.127 КЗпПУ, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.

У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , при вирішенні спорів, пов`язаних із застосуванням ст.127 КЗпПУ , суди мають враховувати, що вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв`язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього.

З огляду на те, що позивач звернулася до суду, вона не погоджувалася на проведення таких відрахувань.

Тобто, проведення відрахування з заробітної плати шляхом винесення наказу можливо лише в тому випадку, коли робітник не оспорює підстави та розмір такого відрахування. В даному випадку, установою взагалі не видавався наказ про відрахування із заробітної плати позивача у березні 2019р. зайво виплаченої суми заробітної плати у лютому 2019р., що підтверджується потановою ГУ Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу №ЗП 2158/5/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 18.07.2019р., яка відповідачем не оскаржувалась.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.127 КЗпП, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , ст.1215 ЦК України, роботодавець повинен був отримати від працівника згоду на проведення відрахування, а, не отримавши її, звернутися з позовом до робітника про повернення надміру виплаченої заробітної плати, а не проводити таке відрахування взагалі без погодження з працівником.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, зазначеними у Постанові Великої Палати Верховного суду від 20.09.2018 по справі № 751/3840/15-ц, Постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 15.05.2019 №308/15007/15-ц.

Проте, позивачем до суду не надано будь-яких доказів, що підтверджують розмір понесених ним витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн. необхідно відмовити.

Також суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на його користь витрат у сумі 200 грн., які пов`язані з копіюванням документів з матеріалів справи та поштові послуги з надсилання відповіді на відзив відповідачу та до суду, оскільки позивачем до суду не надано доказів, що підтверджують розмір таких витрат, так як відсутні чеки, китанції та інші документи про їх оплату, до того ж відзив відповідачем на позовну заяву позивача не подавався, відповідно й відповідь на відзив позивачем також, тобто поштові послуги не здійснювалися.

Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.

На день звернення до суду сума судового збору для фізичних осіб за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру становить 840,80 грн., тому з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 336,00 грн. (840,80 х 1463,91/3663,91).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 137, 141, ч. 2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 127 КЗпП України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради про стягнення утриманих коштів із заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради (71245, Запорізька область, Чернігівський район, с. Калинівка, вул. Степова,1, ЄДРПОУ:03188599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) утримані із заробітної плати кошти у сумі 1463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) грн. 91 коп.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути з КУ Чернігівський психоневрологічний інтернат Запорізької обласної ради (71245, Запорізька область, Чернігівський район, с. Калинівка, вул. Степова,1, ЄДРПОУ:03188599) на користь держави судовий збір у розмірі 336 (триста тридцять шість) грн. 00 коп. ( отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA 908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2020 року.

Суддя А.М.Проценко