Рішення

від 12.05.2020 по справі 329/229/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/229/20

Провадження № 2/329/118/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Богдан І.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - Кіровської центральної міської лікарні м. Кіровське Донецької області,

третьої особи - Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровської центральної міської лікарні м. Кіровське, про стягнення додаткової заробітної плати, як суми виплати, пов`язаної з індексацією заробітної плати працівника,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Кіровської центральної міської лікарні м. Кіровське (далі-відповідач), в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача, додаткову заробітну плату в розмірі 94780,57 грн., як суму виплати, пов`язаної з індексацією 153184,46 грн. заробітної плати працівника, за період з 06.07.2016 по 12.03.2020, якою користувався відповідач.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 06.07.2016 у цивільній справі № 329/138/16-ц з Кіровської центральної міської лікарні м. Кіровське Донецької області на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі з липня по вересень 2014 року, та за невикористану щорічну відпустку за період з 20 березня 2014 року по 08 вересня 2014 року, з врахуванням індексу інфляції, в сумі 11626,86 грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку, за період з 08 вересня 2014 року по 28 січня 2016 року, з врахуванням індексу інфляції, в сумі 141137, 60 грн. всього 152764,46 грн., судові витрати в сумі 420 грн., всього 153184,46 грн. Чернігівським районним судом Запорізької області 21.07.2016 було видано виконавчий лист у справі № 329/138/16-ц. Проте, існуюча заборгованість на підставі зазначеного судового рішення в сумі 153184,46 грн. позивачу не виплачена. Позивач зазначає, що відповідачем також не проводилась індексація заробітної плати за період існування вказаної заборгованості з 06.07.2016 по 12.03.2020 , у зв`язку з чим позивач просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляду справи без його участі.

Представник відповідача в судові засідання 22.04.2020, 12.05.2020 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином - шляхом розміщення оголошення про виклик відповідача в судові засідання на веб-сайті суду, заяв чи клопотань, відзив до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 06.07.2016 у цивільній справі № 329/138/16-ц з Кіровської центральної міської лікарні м.Кіровське Донецької області на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі з липня по вересень 2014 року, та за невикористану щорічну відпустку за період з 20 березня 2014 року по 08 вересня 2014 року, з врахуванням індексу інфляції, в сумі 11626,86 грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку, за період з 08 вересня 2014 року по 28 січня 2016 року, з врахуванням індексу інфляції, в сумі 141137, 60 грн. всього 152764,46 грн., судові витрати в сумі 420 грн., всього 153184,46 грн.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 06.07.2016 у цивільній справі № 329/138/16-ц також встановлено, що позивач з 20.01.1992 по 08.09.2014 працював в Кіровській центральній міській лікарні на посаді лікаря-психіатра психіатричного кабінету поліклінічного відділення та був звільнений за згодою сторін 08.09.2014.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

21.07.2016 Чернігівським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист по цивільній справі № 329/138/16-ц.

Як вбачається із копії повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 31.05.2017, виконавчий лист № 329/138/16-ц, виданий Чернігівським районним судом Запорізької області 21.07.2016, про стягнення з Кіровської центральної міської лікарні заборгованості по заробітній платі у розмірі 153184,46 грн., повернутий стягувачеві, оскільки пред`явлений не за підвідомчістю.

Згідно копії постанови державного виконавця Хрестівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13.07.2017, відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 329/138/16-ц, виданим Чернігівським районним судом Запорізької області 21.07.2016, про стягнення з Кіровської центральної міської лікарні заборгованості по заробітній платі у розмірі 153184,46 грн.

Відповідно до копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.12.2019, виконавчий лист № 329/138/16-ц, виданий Чернігівським районним судом Запорізької області 21.07.2016, про стягнення з Кіровської центральної міської лікарні заборгованості по заробітній платі у розмірі 153184,46 грн., повернуто стягувачеві на підставі п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Згідно ч.4 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З аналізу зазначених положень ЦПК України випливає, що позивач самостійно, на власний розсуд, обирає з яким предметом позову він бажає звернутися до суду за захистом своїх прав. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог позивача, тобто в межах предмета позову.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь додаткової заробітної плати в розмірі 94780,57 грн., як суми виплати, пов`язаної з індексацією 153184,46 грн. заробітної плати працівника, за період з 06.07.2016 по 12.03.2020, якою користувався відповідач.

Згідно ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці передбачено, що основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ст.33 Закону України Про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру , зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Частинами 1 та 2 ст.5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно ст.6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1-1 Порядку передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно п.2 Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до п/п 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України №5 від 13.01.2004 до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників.

З аналізу зазначених вище положень ч.5 ст.95 КЗпП України,ст.ст,2, 33 Закону України Про оплату праці , ст.ст.2,5,6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003, Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України №5 від 13.01.2004 випливає, що індексація заробітної плати є складової додаткової заробітної плати працівника. Індексація повинна нараховуватися та виплачуватися підприємством, установою чи організацією, в яких працює працівник.

Позивач просить стягнути індексацію заробітної плати ( як частини додаткової заробітної плати) йому як найманому працівнику за період з 06.07.2016 по 12.03.2020, тобто за період, коли він вже не працював в лікарні, не був її найманим працівником, заробітну плату в лікарні не отримував, оскільки звільнився ще 08.09.2014,відповідно йому заробітна плата не нараховувалася та не могла нараховуватися і підлягати індексації за такий період.

Оскільки позивач вже не перебував у трудових відносинах з відповідачем в період, за який він просить стягнути індексацію заробітної плати, відповідач не повинен був проводити за цей період індексацію, позов задоволенню не підлягає.

Посилання позивача на ст.625 ЦК України є безпідставними, оскільки зазначена норма взагалі регулює інші правовідносини. Позивач же просить стягнути саме індексацію заробітної плати як складову додаткової заробітної плати. Звертаючись до суду саме з таким предметом позову, посилаючись на відповідні положення законодавства, які звільняють його від сплати судового збору, обов`язку подання копій документів для інших учасників процесу. Тобто з позовом щодо захисту його трудових прав, а саме стягнення заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 56 , 105 , 110-113 Сімейного кодексу України , статтями 1 2 , 13, 81,141,263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Кіровської центральної міської лікарні м. Кіровське, про стягнення додаткової заробітної плати, як суми виплати, пов`язаної з індексацією заробітної плати працівника, -відмовити повністю.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49 , 83 , 84 , 170 , 178 , 179 , 180 , 181 , 185 , 210 , 222 , 253 , 275 , 284 , 325 , 354 , 357 , 360 , 371 , 390 , 393 , 395 , 398 , 407 , 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Кіровська центральна міська лікарня м. Кіровське, код ЄДРПОУ 01991292,місцезнаходження: вул. Шахтарська, 46, м. Кіровське, Донецька область.

Суддя А.В.Богослов