Рішення

від 19.05.2020 по справі 583/5365/19

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/5365/19

2/583/180/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

Головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

26.12.2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.05.2019 року комісією з питань самоврядного контролю за використанням та охороною земель та в галузі будівництва Охтирської міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,2072 га, кадастровий номер 5910200000:12:018:0022 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, що на даній земельній ділянці розміщена нежитлова будівля, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Проведеною перевіркою також встановлено, що документи, які посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою у відповідача відсутні, плата за користування земельною ділянкою ним не здійснюється, що позбавляє позивача права на отримання доходу до місцевого бюджету у виді орендної плати, розмір якої відповідно до розрахунку збитків становить 7771,71 грн. за період з 1 січня 2017 року по 30 червня 2019 року, яку позивач і просить стягнути з ОСОБА_1 у примусовому порядку.

Процесуальні дії у справі та аргументи учасників справи.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 січня 2020 року відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (а.с.64). Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.03.2020 року у зв`язку з неврученням відповідачу копії ухвали про відкриття провадження в справі, копії позову з доданими матеріалами, які судом направлялися за місцем реєстрації відповідача АДРЕСА_2 (а. с. 70-74) призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні на 23.03. 2020 року з повідомленням сторін.

Про розгляд справи відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.76) у відповідності до положень ст.128, ст.130 ЦПК України. Крім того, за місцем реєстрації відповідача судом направлено судову повістку-повідомлення, однак згідно даних Укрпошти відправлення не вручене (а.с. 86).

23.03.2020 року в зв`язку з відсутністю відомостей про вручення повідомлення відповідача розгляд справи відкладено на 08.04.2020 року.

08.04.2020 року розгляд справи відкладено на 19.05.2020 року через невручення відповідачу судової повістки-повідомлення, яке повернуто до суду з відміткою адресат відсутній (а.с.99-100). Однак згідно даних Укрпошти відповідачу вручено попереднє відправлення 24.03.2020 року (а. с. 105).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі. Крім того, повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду (а. с.89, 113).

Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження у справі від 16.01.2020 року, копія позовної заяви та доданих документів, повістки про судове засідання, призначене на 23 березня 2020 року, 08 квітня 2020 року та 19.05.2020 року були направлені за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 та зідно даних Укрпошти вручені адресату, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та відомостями із сайту Укрпошти (а. с. 94, 109-112).

Крім того, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України 13 березня 2020 року, 23 березня 2020 року та 08 квітня 2020 року розміщувалися повідомлення про розгляд вказаної справи (а.с.76, 87, 107).

Суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд його справи.

Крім того, інформація про розгляд вказаної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин у відповідності до положень ст. 280 ЦПК України суд вважає, можливим провести заочний розгляд вказаної справи у відсутність відповідача ОСОБА_1 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В розумінні ст.28, ст.30 ЦПК України вказана справа підсудна Охтирському міськрайонному суду.

Судом встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення, складові частини нерухомого майна 1б,3,4,5,6,7,8,9, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10-11).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5907861552018 від 28.09.2018 року земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 :12:018:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,2072 га з цільовим призначенням: для будівництв та обслуговування будівель торгівлі зареєстрована 21.06.2006 року в Сумській регіональній філії ДП Центр ДЗК та знаходиться в комунальній власності Охтирської міської ради Сумської області (а.с.12-13).

Як зазначає позивач, ОСОБА_1 використовує земельну ділянку кадастровий номер 5910200000:12:018:0022, загальною площею 0,2072 га по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів та не здійснюючи плату за фактичне користування вказаною земельною ділянкою, чим завдає збитків власнику земельної ділянки у вигляді не отриманої орендної плати.

Рішенням Охтирської міської ради № 1143-МР від 29.07.2014 року затверджено Положення про самоврядний контроль за використанням, охороною земель та в галузі будівництва в межах території Охтирської міської ради. Цим положенням визначено повноваженням комісії з питань самоврядного контролю та сформованої її склад (а.с.5-7).

31.05.2019 року комісією з питань самоврядного контролю за використанням, охороною земель та в галузі будівництва Охтирської міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,0062 (3/100 від 0,2072) га, кадастровий номер 5910200000:12:018:0022, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що на вказаній земельній ділянці розміщена нежитлова будівля, належна на праві власності ОСОБА_1 , яка використовується для здійснення підприємницької діяльності - розміщення магазину. Документи, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою у ОСОБА_1 на дату проведення обстеження відсутні, плата за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не здійснюється, про що складено відповідний Акт № 02-09/54 (а.с. 16-17).

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 30 від 17.02.2016 з додатками до нього, затверджено Порядок з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради та утворена відповідна комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі Охтирської міської ради (а.с.18-21).

За результатами роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було складено акт з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №02-09/35 від 10.07.2019 року, затверджений рішенням Охтирської міської ради № 81 від 24.07.2019 року, згідно якого було встановлено, що розмір збитків, завданих територіальній громаді міста внаслідок використання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0062 га (3/100 від 0,2072) га, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів за 2017 рік, 2018 рік та 6 місяців 2019 року складає 7771,71 грн. (а.с.49).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до приписів ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Частиною третьою вказаної статті Земельного кодексу України зазначеного, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок № 284). Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 30 від 17.02.2016 позивач також затвердив свій Порядок.

Пункт 3 Порядку № 284 встановлює, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. А під неодержаним доходом розуміється, зокрема, дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Відповідно до пункту 6 Порядку з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою (починаючи з дати оформлення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності).

Відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються із застосуванням розміру ставок орендної плати за землю, затверджених рішенням Охтирської міської ради, які діяли на момент виникнення таких збитків.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 13 Закону України Про оцінку земель встановлені випадки обов`язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Законом України Про оцінку землі регламентовано, що нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

На виконання зазначених вище приписів діючого законодавства відділом в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумської області проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2072 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.45).

Розмір безпідставно збережених коштів відповідачем було розраховано управлінням фінансів та економіки Охтирської міської ради Сумської області з урахуванням ставок орендної плати за землю, які діяли на території м. Охтирка та викладені в Положенні про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженим рішенням Охтирської міської ради Сумської області № 1207-МР від 30.09.2014 року та рішенням Охтирської міської ради Сумської області № 1175-МР від 26.06.2018 року на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які було надано відділом в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с.46-48).

На виконання положень Порядку з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради вказаний акт разом з пропозицією щодо добровільного відшкодування визначених збитків в досудовому порядку шляхом укладення відповідного договору про відшкодування збитків з Охтирською міською радою були направлені на адресу відповідача (а.с.52).

Разом з тим, на адресу відповідача неодноразово надсилалися повідомлення щодо необхідності надання пояснень з приводу використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, ОСОБА_1 неодноразово запрошувався на засідання комісій по самоврядному контролю за використанням земель та комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, але вказані повідомлення відповідачем проігноровані, договір про добровільне відшкодування збитків не укладено, збитки в добровільному порядку ним не відшкодовані (а.с.53-57).

Таким чином, відповідач, фактично використовуючи земельну ділянку протягом вказаного у позові періоду в межах заявлених вимог за 2017-2018 років та 6 місяців (січень-червень) 2019 року, будучи обізнаним про належність земельної ділянки, на якій знаходиться його нежитлове приміщення до комунальної власності та необхідність здійснення плати за використання земельної ділянки, не надав суду документів про укладення договору оренди та реєстрації права користування вказаною земельною ділянкою.

Наведені обставини не спростовані в установленому законом порядку відповідачем, який відзиву на позов не надав, хоч суд вжив усіх необхідних заходів для його повідомлення про розгляд справи.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Цього обов`язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберігав у себе майно - кошти за оренду землі.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, що регламентовано ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986 року, Щокін проти України від 14.10.2010 року, Серков проти України від 07.07.2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 року, Трегубенко проти України від 02.11.2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

У Рішенні Трегубенко проти України від 02.11.2004 Європейський Суд з прав людини наголошує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес . Позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, інтерес суспільства та умови, передбачені законом . Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах Хендісайд проти Сполученого Королівства від 7 грудня 1976 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 січня 1986 року).

Порушення інтересів держави полягає у ненадходженні до місцевого бюджету протягом тривалого часу коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, яка є одним з основних джерел наповнення місцевих бюджетів, що в свою чергу ослаблює економічні основи Держави та місцевого самоврядування, позбавляє можливості здійснення своєчасного та найбільш повного фінансування соціальних та інших потреб територіальної громади, проведення будівництва нових, реконструкцію існуючих об`єктів комунальної власності, розвивати інфраструктуру м. Охтирки.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, виходячи із необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручання у права сторін з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що існують достатні правові підстави для захисту порушеного права власника земельної ділянки та задоволення позивних вимог, виходячи з положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач, який є фактичним користувачем земельної ділянки, без достатньої правової підстави, за рахунок позивача, який є власником цієї земельної ділянки, зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки, що буде в повній мірі відповідати законним інтересам позивача та відновленню його прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-284,272, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Охтирської міської ради Сумської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Охтирської міської ради Сумської області (вул. Незалежності,11, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 36467402, р/р НОМЕР_3 , отримувач Охтирське УК/м. Охтирка/24062200, код ЄДРПОУ: 37981563, банк отримувача Казначейство України, код банку МФО 899998) 7771, 71 гривень в рахунок відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки та 1 921 гривну в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 9 692,71 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 19.05. 2020 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко