Рішення

від 20.05.2020 по справі 638/13804/19

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 638/13804/19

Провадження № 2/635/1571/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання - Письменна В.М.,

учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Кешью ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кешью до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Кешью - адвокат Коротун В.І. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №EL-81043 від 17.03.2019 у розмірі 12492 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 625,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серія ФК №916 від 06.07.2017, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ТОВ Кешью зареєстровано як фінансову установу та на підставі отриманої ліцензії ТОВ Кешью здійснює надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Разом з тим, 17.03.2019 між позивачем ТОВ Кешью та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту №EL-81043, згідно умов якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 2000, 00 грн. строком на 20 днів, тобто до 06.04.2019. Пунктом 1.3 визначено фіксовану відсоткову ставку на рівні 1,75 % в день або 638,75% річних. Позика надана відповідачу виключно за допомогою Веб-сайту Кредитодавця - https://cashyou.ua/, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Надання кредиту здійснено шляхом перерахування позивачем коштів, зазначених у п.1.1. даного договору, на банківський рахунок (банківську платіжну карту) відповідача, зазначену ним при заповненні заявки на сайті позивача. Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування коштів позивачем на банківський рахунок (банківську платіжну карту) відповідача зазначену ним при заповненні заявки на сайті позивача. Відповідно до умов договору кредиту сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Вказаний договір позики укладений у формі електронного документу із відповідним електронним підписом позичальника, що не суперечить вимогам ЦК України та іншого законодавства. Позивач зазначив, що грошові кошти в розмірі 2000,00 грн. було перераховано на зазначений у заявці відповідача банківський рахунок. Таким чином, позивач вказує, що ним виконані умови договору позики, однак, відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 03.09.2019 становить 12492,00 грн., з яких: сума позики у розмірі 2000,00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 700.00 грн., пеня у розмірі 9792,00 грн.

На підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 11.12.2019 позовну заяву передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.03.2020 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ Кешью у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 17.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кешью та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №EL-81043, згідно умов якого останній отримав від позивача кредит у сумі 2000,00 грн., строком на 20 днів, тобто до 06.04.2019 (а.с.8-15).

Пунктом 1.3 Договору визначено фіксовану відсоткову ставку на рівні 1,75% в день від суми виданого ередиту. Річна відсоткова ставка складає 638,75%.

Відповідно до п. 1.5 Договору зазначено, що позика надана позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту Кредитодавця - https://cashyou.ua/, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п.2.6.1, 5.2 кредитного Договору передбачено, що за несвоєчасне повернення суми позики і сплати процентів за користування позикою, Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю, зокрема, пеню за користування позикою в розмірі 3,6 % від залишку суми Кредиту за кожний день прострочення повернення Кредиту, починаючи з першого дня порушення Позичальником умов Договору до моменту повного погашення Заборгованості за Кредитом.

Відповідно до повідомлення від 03.09.2019 за вих. №4419-ВП ТОВ ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ , яке надає ТОВ Кешью , послуги з переказу коштів, позивачем ТОВ Кешью , перераховано на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 17.03.2019 суму за договором кредиту у розмірі 2000,00 грн. (а.с. 33).

Станом на 06.04.2019 заборгованість ОСОБА_1 становить 12492, 00 грн., з яких: сума позики у розмірі 2000,00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 700,00 грн., пеня у розмірі 9792,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 3 Закону України Про електронну комерцію зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України Про електронну комерцію ).

Частина 5 статті 11 Закону України Про електронну комерцію передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України Про електронну комерцію визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З наданих суду доказів вбачається, що ТОВ Кешью виконані умови договору і надано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2000,00 грн. на умовах, зазначених в договорі, однак відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, в наслідок чого у останньої утворилась заборгованість зі сплати основного боргу, відсотків за користуванням кредитом та пені за прострочення зобов`язання.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 порушено зобов`язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за договором ЕL-81043 від 17.03.2019, яка станом на 06.04.2019 складає 12492,00 грн., з яких: сума позики у розмірі 2000.00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 70,00 грн., пеня у розмірі 9792,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ Кешью обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів та встановлених обставин, у зв`язку з чим з ОСОБА_1 на користь ТОВ Кешью підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором ЕL-81043 від 17.03.2019 у розмірі 12492,00 грн.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1,2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

01.08.2019 року між Адвокатським бюро Володимира Коротуна в особі керуючого бюро адвоката Коротуна ОСОБА_2 та ТОВ Кешью укладений договір про надання правової допомоги (а.с.30). Згідно з платіжним дорученням 21.08.2019 року ТОВ Кешью сплачено витрати на професійну допомогу суму у розмірі 625,00 грн. (а.с.26). Також представником позивача надано додаток №7 до договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 року (а.с.31), акт виконаних робіт №9 (до договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 року) (а.с.32). Такі витрати на правову допомогу, суд вважає співмірними з наданими правовими послугами, що будь-яким чином не заперечувалось відповідачем.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги на користь позивача ТОВ Кешью у розмірі 625,00 грн. Окрім того, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ Кешью підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні з позовом відповідно до платіжного доручення №1663 від 23.08.2019 року у сумі 1 921,00 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12 , 81 , 141 , 247 , 263-265 , 280-283 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кешью до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кешью заборгованість у розмірі 12492 (дванадцять тисяч чотириста девяносто дві ) грн. 00коп. за кредитним договором № ЕL-81043 від 17 березня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користьТовариства з обмеженою відповідальністю Кешью судові витрати у розмірі 2 546 (дві тисячі п`ятсот сорок шість) грн. 00 коп., з яких: 1 921,00 грн. - судовий збір, 625,00 грн. - витрати, пов`язані з правничою допомогою.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Кешью , місце реєстрації: м.Харків, вул.Чичибабіна, 7а, оф.42, код ЄДРПОУ 40885016.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Д.М. Савченко