Ухвала

від 14.05.2020 по справі 753/5701/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2386 /2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ПАРК», адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ПАРК», адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:167:0054 та 8000000000:90:167:0044 за адресою: м. Київ, вул. Кам`янська, 123, вул. Кам`янська, 125-Г, відповідно, із забороною проводити на них будь-які будівельні роботи.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ПАРК», адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про недоведеність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України, відсутність доказів щодо вчинення кримінального правопорушення. Вказує, що постанова слідчого про визнання майна речовим доказом є формальною, а розгляд клопотання про арешт майна та постановлення ухвали здійснено поза граничними процесуальними строками. Додає, що матеріали кримінального провадження слідчим суддею в судовому засіданні не досліджувалися.

Також адвокат вказує, що із клопотанням про арешт майна відносно третьої особи, у відповідності до вимог ст. 171 та ч. 2 ст. 64-2 КПК України, звертається до суду прокурор. Стверджує, що слідчий у клопотанні не конкретизує підставу і мету накладення арешту.

У підсумку представник власника майна звертає увагу суду на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42019101020000112, відомості про яке 04.04.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

02 квітня 2020 року слідчий слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6 , звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:167:0054 та 8000000000:90:167:0044 за адресою: м. Київ, вул. Кам`янська, 123, вул. Кам`янська, 125-Г, відповідно, із забороною проводити на них будь-які будівельні роботи, яке ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року, задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено.

За таких обставин, власник майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, тобто Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ПАРК», на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні бере участь у статусі третьої особи.

Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.

Крім того, необхідним буде відмітити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути безумовною підставою для арешту майна, оскільки у цьому випадку клопотання подано особою, що не наділена правом звернення до суду.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника власника майна Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ПАРК», адвоката ОСОБА_7 , задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, як такого, що внесене до суду із порушенням вимог КПК України.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ПАРК», адвоката ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6 , та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:167:0054 та 8000000000:90:167:0044 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно, із забороною проводити на них будь-які будівельні роботи, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6 , про арешт майна, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4