Ухвала

від 20.05.2020 по справі 870/34/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"20" травня 2020 р. Справа №870/34/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в особі:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

секретар судового засідання Гураль К.О.

явка учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянув заяву приватного підприємства «Оліяр» б/н від 18.03.2020

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020, третейський суддя Демчик О.І., м. Львів

у третейській справі № 378/02.20

за позовом приватного підприємства «Оліяр» , с. Ставчани, Львівської області

до відповідача приватного підприємства «ВАЛ АР ПЛЮС» , с. Підмихайля, Калуський район, Івано-Франківської області

про стягнення 147 600,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Зміст заяви:

приватне підприємство «Оліяр» , 26.03.2020 звернулося до Західного апеляційного господарського суду з заявою про видачу наказу про примусове виконання рішення третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020 у третейській справі № 378/02.20 (головуючий третейський суддя Демчик О.І., м. Львів).

Відповідно до матеріалів третейської справи № 378/02.20 приватне підприємство «Оліяр» отримало копію рішення третейського суду 04.03.2020, що підтверджується підписом уповноваженого представника (зворот а.с. 43 третейської справи № 378/02.20).

Подана заява мотивована положеннями ст.ст. 50, 55 Закону України Про третейські суди та тим, що приватне підприємство «ВАЛ АР ПЛЮС» в добровільному порядку не виконало рішення третейського суду від 27.02.2020 в третейській справі №378/02.20.

Судом встановлено, що до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду додано:

1) належним чином завірена копія рішення постійно діючого третейського суду від 27.02.2020 в третейській справі № 378/02.20;

2) належним чином завірена копія третейської угоди - договору поставки хімічної продукції за № 30/09/16 від 30.09.2016;

3) документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1 051,00 грн. (платіжне доручення за № 1762 від 18.03.2020);

4) докази направлення копії заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду приватному підприємству «ВАЛ АР ПЛЮС» (фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 18.03.2020);

5) документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Перевіривши матеріали заяви приватного підприємства Оліяр б/н від 18.03.2020 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020, суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття провадження у справі та ухвалою від 30.03.2020 прийняв до розгляду заяву приватного підприємства Оліяр про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020 та призначив справу № 870/34/20 до розгляду у судовому засіданні на 29.04.2020.

В порядку ст. 354 ГПК справа розглядається з повідомленням сторін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 прийнято до розгляду заяву приватного підприємства «Оліяр» б/н від 18.03.2020 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020 та призначено справу № 870/34/20 до розгляду у судовому засіданні на 29.04.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 розгляд справи №870/34/20 відкладено на 20.05.2020 у зв`язку з неявкою учасників справи та тим, що від відповідача повернувся поштовий конверт з довідкою укрпошти - адресат відсутній - інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

Вказані ухвали суду направлені на адресу відповідача 77352, Івано-Франківська область, Калуський район, село Підмихайля, вулиця Скородинського, 201 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак 18.05.2020 до суду апеляційної інстанції повернувся поштовий конверт, з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідач не реалізував свого права на подання міркувань або заперечень щодо поданої заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а тому, суд з приводу наведеного зазначає наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суди безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З вищенаведеного вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанції, в якій призначено справу до розгляду в судовому засіданні та про відкладення розгляду справи, надіслана відповідачу за належною адресою.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також, апеляційний господарський суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.04.2020 ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88495746 ), ухвала Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.05.2020 ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89036810 ), а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом ухвал.

Сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Отже, відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, що розглядається, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданим йому процесуальним правом не скористався.

Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Ураховуючи наведене, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення відповідача про вчинення відповідних процесуальних дій, а тому відповідач в силу ч. 4 ст. 13 ГПК України несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав відповідачу за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній - інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, не може вважатися поважною причиною нереалізації ним своїх процесуальних прав, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду від 29.01.2020 у справі № 5015/1763/12, яка у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована судом.

В судове засідання 20.05.2020 представники сторін не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Фактичні обставини встановлені судом.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020 в третейській справі № 378/02.20 вищезазначений позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства «ВАЛ АР ПЛЮС» на користь приватного підприємства «Оліяр» 147 600,07 грн. суму попередньої оплати та 2 533,00 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді з підстав того, що в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, відповідачем не було здійснено поставку хімічної продукції у строки передбачені п. 3.2 договору № 30/09/16 від 30.09.2016 та замовлення № 0256-1 від 05.10.2017.

Нормативно-правовою підставою задоволення позову суд навів ст.ст. 526, 530, 538, 693, 712 ЦК України.

Судом встановлено, що приватне підприємство «ВАЛ АР ПЛЮС» (надалі по тексту - відповідач, постачальник) та приватне підприємство «Оліяр» (надалі по тексту - позивач, покупець) погодили та підписали договір поставки хімічної продукції за № 30/09/16 від 30.09.2016, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору поставити (передати у власність) покупцю визначену цим договором продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець - зобов`язується прийняти таку продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені договором.

Згідно п. 6.1 договору усі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним, визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню Постійно діючим третейським судом при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація , який знаходиться за адресою - м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, якщо попередньо не досягнуто згоди шляхом переговорів.

Сторони прийшли до взаємної згоди про те, що третейський розгляд здійснюється Третейським судом, в складі одного третейського судді, який призначається в порядку передбаченому Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація (п. 6.2. договору).

Відтак, спір на підставі договору поставки хімічної продукції за № 30/09/16 від 30.09.2016 був переданий на вирішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація , та за наслідками вирішення спору вказаним третейським судом було прийнято рішення.

Третейська угода (договір поставки хімічної продукції за № 30/09/16 від 30.09.2016) відповідає вимогам ст.ст. 12, 13 Закону України Про третейські суди та ст. 7 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація .

Відповідно до ст.ст. 6, 27 Закону України Про третейські суди , ст.ст. 5, 23 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація спір за позовом приватного підприємства Оліяр до приватного підприємства ВАЛ АР ПЛЮС про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар, підвідомчий Постійно діючому третейському суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація і належить до його компетенції.

Сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень (частина 1 статті 50 Закону України «Про третейські суди» ).

Відповідно до статті 51 Закону України «Про третейські суди» , рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

За приписами частини 1 статті 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про третейські суди» , рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» . Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» є наказ.

Частиною 1 статті 56 Закону України «Про третейські суди» визначено, що заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно з частиною 2 статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

За нормами частини 3 статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України «Про третейські суди» та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Згідно ст. 56 Закону України «Про третейські суди» компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

У даному випадку судом перевірено наступне:

- рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Всеукраїнська інвестиційна асоціація від 27.02.2020 в третейській справі №378/02.20 не скасовано компетентним судом;

- справа підвідомча третейському суду відповідно до закону;

- строк для звернення з заявою про видачу наказу не пропущений та заявлений в межах трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом;

- рішення прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою № 30/09/16 від 30.09.2016, п.п. 6.1, 6.2;

- третейська угода не визнана недійсною компетентним судом;

- доказів того, що склад Третейського суду сформований в порушення вимог Закону України «Про третейські суди» та третейської угоди, не надано;

- рішення Третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України,

- Третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази добровільного виконання боржником (відповідачем) рішення третейського суду у третейській справі № 378/02.20.

Відтак, суд встановив відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, які передбачені ст. 355 ГПК України, ч. 6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» , та дійшов висновку про задоволення заяви приватного підприємства «Оліяр» б/н від 18.03.2020 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020 у третейській справі № 378/02.20.

Сплачена заявником (позивачем) сума судового збору відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача приватне підприємство «ВАЛ АР ПЛЮС» , оскільки станом на дату звернення позивача до суду з даною заявою, рішення третейського суду відповідачем добровільно не виконано.

Керуючись ст. ст. 129, 354, 356 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

заяву приватного підприємства «Оліяр» б/н від 18.03.2020 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020 у третейській справі № 378/02.20 - задоволити.

Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 27.02.2020 у третейській справі № 378/02.20 наступного змісту: «Стягнути з приватного підприємства «ВАЛ АР ПЛЮС» (місцезнаходження: 77352, Івано-Франківська область, Калуський район, село Підмихайля, вулиця Скородинського, будинок 201, ідентифікаційний код 34465267) на користь приватного підприємства «Оліяр» (місцезнаходження: 81118, Львівська область, Пустомитівський район, село Ставчани, ідентифікаційний код 32461721) 147 600,07 грн. суми попередньої оплати та 2 533,00 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

Стягнути з приватного підприємства «ВАЛ АР ПЛЮС» (місцезнаходження: 77352, Івано-Франківська область, Калуський район, село Підмихайля, вулиця Скородинського, будинок 201, ідентифікаційний код 34465267) на користь приватного підприємства «Оліяр» (місцезнаходження: 81118, Львівська область, Пустомитівський район, село Ставчани, ідентифікаційний код 32461721) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 1051,00 грн.

Відповідні накази видати після набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу може бути оскаржено до Верховного Суду в апеляційному порядку, протягом 20 (двадцяти) днів з дня її проголошення (з урахуванням частини 2 статті 256 ГПК України).

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали третейської справи № 378/02.20 повернути Постійно діючому третейському суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» .

Головуючий- суддя Бойко С.М.

Повний текст ухвали підписано 20.05.2020