Постанова

від 20.05.2020 по справі 905/1781/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р. Справа № 905/1781/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Радіонова О.О. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:не з`явився від відповідача:не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ (вх.№1093Д/3 від 09.04.2020р.) на рішення господарського суду Донецької області ухвалене 11.02.2020р. (повний текст складено та підписано 21.02.2020р. у м.Харкові) у справі№905/1781/19 (суддя Ніколаєва Л.В.) за позовомАкціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ доКомунального підприємства Тепломережа , м.Донецьк простягнення 13.442.097,85грн.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства Тепломережа , м.Донецьк, про стягнення 13.442.097,85грн., які складаються з 12.065.484,29грн. основного боргу, 861.319,60грн. пені, 374.590,41грн. 3% річних, 140.703,55грн. інфляційних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №13/2750-ВТЕ-7 від 28.12.2012р. щодо здійснення своєчасної оплати вартості отриманого природного газу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2020р. (повний текст складено та підписано 21.02.2020р.) у справі №905/1781/19 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Комунального підприємства Тепломережа на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України основний борг у розмірі 12.065.484,29грн., пеню у розмірі 856.255,62грн., 3% річних у розмірі 373.598,74грн., інфляційні у розмірі 140.703,55грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи зазначене рішення, господарський суд встановив факт порушення Комунальним підприємством Тепломережа умов договору №13/2750-ВТЕ-7 від 28.12.2012р. у частині здійснення своєчасних розрахунків за отриманий природний газ, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості, а також нарахованих на суму простроченого виконанням грошового зобов`язання 3% річних, інфляційних та пені. Разом з тим, часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних мотивоване невірним визначенням позивачем початкової дати нарахування. Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних, господарський суд Донецької області встановив помилкове включення до розрахунку місяців, у яких мали бути здійснені платежі. Разом з тим, з огляду на те, що, за розрахунком суду, розмір інфляційних є фактично більшим, ніж заявлено до стягнення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення інфляційних у заявленому позивачем розмірі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2020р. (повний текст складено та підписано 21.02.2020р.) у справі №905/1781/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 5.063,98грн. пені та 991,67грн. 3% річних, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На переконання скаржника, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст.549-552, 599, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та процесуального права, зокрема, ст.ст.236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), без дослідження усіх істотних обставин справи. Апелянт наголошує, що рішення господарського суду Донецької області не містить будь-яких математичних розрахунків, а тому незрозумілою є методологія здійснення розрахунку. При цьому Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України зауважує, що, якщо в договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014р. (ч.2 ст.252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (у даному прикладі - 31 липня 2014р.). Крім того, скаржник звертає увагу, що суд першої інстанції самостійно, без наявності питань у судовому засіданні та без наявності контррозрахунку відповідача, здійснив перерахунок з власної ініціативи.

Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020р. у справі №905/1781/19 поновлено Акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою та зобов`язано відповідача у строк до 28.04.2020р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

Комунальне підприємство Тепломережа своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалося, відзиву на апеляційну скаргу не надало.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.04.2020р. призначив справу №905/1781/19 до розгляду на 20.05.2020р.

У судове засідання 20.05.2020р. представники сторін не з`явилися. Комунальне підприємство Тепломережа про причини неявки повноважного представника суд не повідомило. 15.05.2020р. на електронну адресу суду від Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (з електронним цифровим підписом), мотивоване введенням у країні карантинних заходів та переведенням працівників підприємства на дистанційний режим виконання трудових обов`язків.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що явка сторін ухвалою суду від 29.04.2020р. обов`язковою не визнавалася. Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позиція Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України викладена безпосередньо в апеляційній скарзі.

Крім того судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Керуючись наведеними приписами законодавства, приймаючи до уваги викладені в листі Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р. рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантину, які передбачають, у тому числі, можливість здійснення судового розгляду справ без участі сторін, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №905/1781/19 за відсутністю представників Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Комунального підприємства Тепломережа за наявними матеріалами і, як наслідок, відмовила у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засіданні 20.05.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (нині - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України ; далі - продавець) та Комунальним підприємством Тепломережа (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2750-ВТЕ-7 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу , а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для компенсації теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування, постачання та на витрати, пов`язані з технологічними потребами покупця.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили обсяг газу, який продавець передає покупцеві з 01 січня 2013р. по 31 грудня 2013р. по місяцях кварталів.

Відповідно до п.3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4).

За умовами п.5.2 договору, ціна за 1.000куб.м. становить 3.509,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними газопроводами - 305,60грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12грн., всього з ПДВ - 366,72грн. До сплати за 1.000куб.м. природного газу - 3.884,78грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96грн., всього з ПДВ - 4.661,74грн.

Згідно з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору, він у безспірному порядку зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За умовами розділу 11 договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №1 від 10.07.2013р. до договору сторони узгодили, що з 01.07.2013р. ціна за 1.000куб.м. становить 3.459,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12грн., всього з ПДВ - 354,72грн. До сплати за 1.000куб.м. природного газу - 3.823,78грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76грн., всього з ПДВ - 4.588,54грн.

Договір та додаткова угода до нього підписані з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договору сторонами підписано та скріплено печатками підприємств акти приймання-передачі природного газу за період січень 2013р. - липень 2013р. на загальну суму 12.065.484,29грн.

Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ на загальну суму 12.065.484,29грн. Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу та порядку поставки, а також інших зауважень матеріали справи не містять.

Неналежне виконання Комунальним підприємством Тепломережа умов договору №13/2750-ВТЕ-7 від 28.12.2012р. у частині здійснення своєчасної оплати отриманого природного газу зумовило звернення Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до суду за захистом порушеного права.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору №13/2750-ВТЕ-7 від 28.12.2012р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

За приписами ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні відповідача до сплати заборгованості за отриманий у власність від позивача природний газ у сумі 12.065.484,29грн., нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України на суму несвоєчасно виконаних грошових зобов`язань 3% річних у сумі 374.590,41грн. та інфляційних у сумі 140.703,55грн., а також пені у розмірі 861.319,60грн., стягнення якої передбачене пунктом 7.2 договору №13/2750-ВТЕ-7 від 28.12.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, сальдо по підприємству відповідача за період з 01.01.2013р. по 28.02.2014р., довідки по операціях по підприємству відповідача по договору №13/2750-ВТЕ-7 за період з 01.01.2013р. по 28.02.2014р., Комунальне підприємство Тепломережа не здійснило оплату отриманого у січні 2013р. - липні 2013р. природного газу, внаслідок чого за останнім значиться борг у розмірі 12.065.484,29грн. Доказів сплати відповідної заборгованості відповідачем суду не надано. З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у заявленому позивачем розмірі.

За змістом ст.625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних та інфляційних.

Так, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 374.590,41грн. за загальний період з 14.02.2013р. по 31.03.2014р. та інфляційні у сумі 140.703,55грн. за загальний період з лютого 2013р. по лютий 2014р.

Своєю чергою, за змістом ст.ст.549, 611 ЦК України та ст.ст.216-218 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є також право кредитора вимагати сплати пені, передбаченої пунктом 7.2 договору №13/2750-ВТЕ-7.

Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України нараховано та пред`явлено до стягнення з Комунального підприємства Тепломережа пеню у розмірі 861.319,60грн. за загальний період з 14.02.2013р. по 13.02.2014р.

Оскільки матеріали справи свідчать про порушення відповідачем строків виконання зобов`язань, передбачених умовами договору №13/2750-ВТЕ-7 від 28.12.2012р., з оплати отриманого від позивача у власність природного газу, останній цілком управнений був вимагати сплати заявлених до стягнення нарахувань (пені, 3% річних, інфляційних) на суму прострочених виконанням грошових зобов`язань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, господарський суд Донецької області вірно встановив, що позивачем помилково включено до розрахунку місяці, в яких мали бути здійснені платежі. За наслідками власного розрахунку, місцевим господарським судом встановлено, що розмір інфляційних за загальний період з 01.03.2013р. по 28.02.2014р. (який, за висновками Східного апеляційного господарського суду вірно визначено судом першої інстанції) становить 144.168,32грн. (є фактично більшим, ніж заявлено до стягнення). Разом з тим, згідно розрахунку Східного апеляційного господарського суду, розмір інфляційних за загальний період з 01.03.2013р. по 28.02.2014р. становить 144.167,64грн. (є фактично більшим, ніж заявлено до стягнення). Проте, з огляду на обмеження суду обсягом вимог позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача інфляційних у заявленому позивачем розмірі (140.703,55грн.).

У свою чергу, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та пені, господарський суд Донецької області дійшов висновку, що позивачем невірно визначено початкову дату нарахування 3% річних. За розрахунками місцевого господарського суду, розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за загальний період з 15.02.2013р. по 31.03.2014р. становить 373.598,74грн. та пені за загальний період з 15.02.2013р. по 13.02.2014р. становить 856.255,62грн.

За змістом апеляційної скарги Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" наголошує, що здійснений позивачем розрахунок 3% річних та пені є вірним, а тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено у стягненні 3% річних у сумі 991,67грн. та пені у розмірі 5.063,98грн. За твердженнями апелянта, рішення господарського суду Донецької області не містить будь-яких математичних розрахунків, а тому незрозумілою є методологія здійснення розрахунку. Скаржник зауважує, що, якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014р., то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (у даному прикладі - 31 липня 2014р.).

За висновками Східного апеляційного господарського суду, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та пені господарським судом Донецької області не враховано, що, за умовами п.6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. При цьому, якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну (у розглядуваному випадку - до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (у розглядуваному випадку - 13 число місяця, наступного за місяцем поставки газу).

Разом з тим, позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що за приписами ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. У зв`язку з чим позивачем помилково визначено початкову дату нарахування пені та 3% річних за зобов`язаннями березня 2013р. (вірною датою є 16.04.2013р.) та за зобов`язаннями червня 2013р. (вірною датою є 16.07.2013р.).

За розрахунками Східного апеляційного господарського суду, здійсненими з урахуванням вищевказаних положень законодавства, без виходу при цьому за межі визначеного позивачем періоду нарахування, розмір належних до стягнення 3% річних за загальний період з 14.02.2013р. по 31.03.2014р. становить 374.001,86грн., а розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, нарахованої за загальний період з 14.02.2013р. по 13.02.2014р., становить 858.269,06грн.

Разом з тим, Східний апеляційний господарський суд вважає недоречними посилання апелянта на те, що суд першої інстанції самостійно, без наявності питань у судовому засіданні та без наявності контррозрахунку відповідача, здійснив перерахунок з власної ініціативи. Так, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського Донецької області від 11.02.2020р. (повний текст складено та підписано 21.02.2020р.) у справі №905/1781/19, з огляду на неповне з`ясування обставин справи, підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 3% річних у розмірі 403,12грн. та пені у розмірі 2.013,44грн., з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, зі здійсненням нового розподілу судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Відповідно до вимог ст.129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням ставок судового збору станом на дату подання апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2020р. (повний текст складено та підписано 21.02.2020р.) у справі №905/1781/19 - задовольнити частково .

Рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2020р. (повний текст складено та підписано 21.02.2020р.) у справі №905/1781/19 - скасувати в частині відмови у стягненні 3% річних у розмірі 403,12грн. та пені у розмірі 2.013,44грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

Абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2020р. (повний текст складено та підписано 21.02.2020р.) у справі №905/1781/19 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Комунального підприємства «Тепломережа» (83049, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Куйбишева, буд.109; код ЄДРПОУ 05473192) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6; код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 12.065.484,29грн., пеню у розмірі 858.269,06грн., 3% річних у розмірі 374.001,86грн., інфляційні у розмірі 140.703,55грн., судовий збір у розмірі 73.060,22грн. .

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 11.02.2020р. (повний текст складено та підписано 21.02.2020р.) у справі №905/1781/19 - залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства Тепломережа (83049, Донецька обл., м.Донецьк, вул.Куйбишева, буд.109; код ЄДРПОУ 05473192) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6; код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1.258,23грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 20.05.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 21.05.2020р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота