Постанова від 20.05.2020 по справі 917/1800/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р. Справа № 917/1800/19

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні", м.Горішні Плавні" м.Горішні Плавні, Полтавська область (вх. № 576П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.2019 року у справі №917/1800/19, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Ореховська О.О.), повний текст якого складено 08.01.2020 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м.Полтава

до Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні", м.Горішні Плавні" м.Горішні Плавні, Полтавська область

про стягнення 53 965,21 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.12.2019 року у справі №917/1800/19 позов задоволено частково; стягнуто з Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" пеню за несвоєчасну попередню оплату активної електроенергії в розмірі 26 648, 20 грн. на поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" №UA523057490000026002000000959 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804 призначення платежу "штрафні санкції за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за електричну енергію"; стягнуто з Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" судовий збір в розмірі 1 897,19 грн на поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" з Державного бюджету України 23, 81 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 0000731804 від 02.08.2019 року; в іншій частині позову відмовлено.

Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.2019 року у справі №917/1800/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує таке.

Позивач незаконно розрахував пеню з 22.03.2019 року по 26.07.2019 року, виходячи з обсягів, які позивач надав 25.10.2018 року до договору на постачання електричної енергії №1/4 від 20.10.2008 року, укладеного з ПАТ "Полтаваобленерго", а саме: за березень 2019 року - 1800000квт./год.; за квітень 2019 року - 1200000 квт./год;за травень 2019 року - 620000 квт./год., 120000 квт./год.; за червень 2019 року - 1200000 квт./год., 450000 квт./год.; по 26 липня 2019 року - 450000 квт./год.

Лише з 26.07.2019 року до розрахунку взято обсяг, заявлений відповідачем -59876 квт./год., тобто, позивач використовував для нарахування пені кількість електроенергії, яка була заявлена іншому підприємству, по іншому договору, коли ще не було поділу на постачання електричної енергії та про надання послуг з її розподілу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 року апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" на рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.2019 року у справі залишено без руху; Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено Комунальному виробничому підприємству "Теплоенерго" м.Горішні Плавні", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин.

Згідно зі статтями 3 та 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; обов`язком держави є захист життя людини.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину.

12.03.2020 року на адресу суду від представника апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№2454), а саме докази сплати судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" на рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.2019 року у справі; позивачу встановлено строк до 02.04.2020 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "08" квітня 2020 року.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до постанови від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу, якою з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин, внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 24 квітня 2020 року.

Наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 року №05-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року, з урахуванням ухвали від 07.04.2020 року, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" на рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.2019 року у справі о 09:30 годині 08.04.2020 року не відбудеться, у зв`язку з введенням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"; встановлено нову дату та час розгляду скарги та призначено справу до розгляду "20" травня 2020 року; явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно з актом Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року №12-33/86, складеним керівником апарату, начальником статистично-інформаційного відділу та заступником начальника статистично-інформаційного відділу суду, 06.04.2020 року з 09:00 год. була відсутня технічна можливість підписання процесуальних документів електронним цифровим підписом, їх надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень, отримання процесуальних документів за допомогою підсистеми "Електроний суд", здійснення перевірки посилених сертифікатів учасників процесу в підсистемі "Електроний суд" - через відсутність інтернет з`єднання з серверами Державного підприємства "Інформаційні судові системи" (а.с.132).

Тому, колегією суддів було враховано, що розгляд апеляційної скарги здійснюється у судових засіданнях (не в письмовому провадженні), а за відсутністю клопотань учасників справи, щодо проведення судового засідання без їх участі, можливість забезпечення реалізації їх процесуальних прав, пов`язаних із участю у судовому засіданні, є обмеженою в контексті запроваджених заходів запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (обмеження щодо пересування громадського транспорту та міжміського сполучення тощо) та може бути здійснений за межами встановленого ст.273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, що не є порушенням встановлених п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950р. гарантій, в контексті усталеної практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року, розділ Х ГПК України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину; строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

07.04.2020 року електронною поштою (вх.№983) та 10.04.2020 року на адресу суду (вх.№3429) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обгрунтування якого позивач вказує на те, що нарахування відповідачу попередньої оплати здійснено позивачем згідно відомостей про очікувані обсяги споживання електричної енергії, наданих позивачу оператором системи розподілу - АТ "Полтаваобленерго", на підставі заявлених споживачем обсягів та згідно відомостей про скориговані обсяги, наданих споживачем постачальнику, що підтверджується заявами відповідача про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2019 рік та про скориговані обсяги купівлі електричної енергії на червень 2019 року.

У додатку до відзиву на апеляційну скаргу, позивач надав клопотання, в якому просить поновити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняти відзив до апеляційного провадження.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів враховує таке.

Згідно статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

А отже, з урахуванням вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання представника позивача щодо продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

У судове засідання 20.05.2020 року представник відповідача не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення.

На підтвердження направлення копії ухвал суду від 06.04.2020 року та від 07.04.2020 року відповідачу у справі додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення "Укрпошта" від 21.04.2020 року №6102231864449, згідно з яким останній отримав копію ухвал суду від 06.04.2020 та від 07.04.20120 року- 14.04.2020 року.

У судове засідання 20.05.2020 року представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення.

На підтвердження направлення копії ухвал суду від 06.04.2020 року та від 07.04.2020 року відповідачу у справі додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення "Укрпошта" від 27.04.2020 року №6102231864430, згідно з яким останній отримав копію ухвал суду від 06.04.2020 та від 07.04.20120 року- 17.04.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291 та від 11.05.2020 року №349 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 22.05.2020 року.

Наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2020 року №08-а, на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Також, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та з урахуванням доповнень розділу Х ГПК України "Прикінцеві положення" пунктом 4 щодо продовження на час карантину (з 12.03.2020 року, який триває), строків судового розгляду справи відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року, відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

01 січня 2019 року Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" (відповідач) відповідно до заяви-приєднання від 24.01.2019 року до умов договору про постачання електричної енергії споживачу з 01.01.2019 року та п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, (далі - ПРРЕЕ) приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №21202014 на умовах Комерційної пропозиції №2 (далі - Комерційна пропозиція).

За умовами Договору та Комерційної пропозиції постачальник електричної енергії - ТОВ "Полтаваенергозбут" (учасник) взяв на себе обов`язок з 01 січня 2019 року продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач КВП "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" (замовник) взяв на себе обов`язок оплачувати вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно обраної споживачем Комерційної пропозиції оплата електричної енергії, здійснюється споживачем у формі планових платежів. Плата здійснюється споживачем на підставі отриманого у постачальника рахунку, на поточний рахунок постачальника у наступних обсягах та строки: до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, 50% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період; до 09 числа розрахункового періоду 50% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період.

Сума кожного планового платежу визначається за формулою ПП=Wзам. * Ц* %, де WsaM.- замовлені обсяги споживання електроенергії на розрахунковий період; Ц - прогнозована ціна електричної енергії.

Комерційною пропозицією визначено, що вихідними даними для формування рахунку на попередню оплату є замовлені споживачем обсяги очікуваного соживання електричної енергії в розрахунковому місяці.

Згідно Комерційної пропозиції №2, у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, у тому числі нездійснення попередньої оплати та оплати додатково заявлених обсягів купівлі електричної енергії, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та за прострочення виконання вказаного грошового зобов"язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Відповідно до наданих позивачем рахунків на попередню оплату за активну електричну енергію, рахунків за активну електричну енергію, актів про прийняття-передавання товарної продукції за березень - серпень 2019 року, відповідач не своєчасно здійснював попередню оплату вартості активної електроенергії.

На протязі дії договору про постачання електричної енергії замовником було порушено умови договору, у зв`язку з чим учасником було нараховано пеню за несвоєчасну попередню оплату електроенергії за період з 22.03.2019 року по 30.08.2019 року у розмірі 53 296,39 грн.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив стягнути з відповідача на свою користь 53 965,21 грн. пені за несвоєчасну попередню оплату активної електроенергії за період з 22.03.2019 року по 31.08.2019 року.

20.12.2019 року господарським судом Полтавської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

За приписами ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Так, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зі змісту заяв №2526 від 25.10.2018 року та №1499 від 10.06.2018 року слідує, що відповідачем були самостійно визначені обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії на 2019 рік (з січня по грудень 2019 року) та скореговані замовлені обсяги купівлі електричної енергії за червень 2019 року.

Отже, нарахування відповідачу попередньої оплати здійснено позивачем згідно відомостей про очікувані обсяги споживання електричної енергії наданих до ТОВ "Полтаваенегозбут" оператором системи розподілу (АТ "Полтаваобленерго") на підставі заявлених споживачем обсягів та згідно відомостей про скореговані обсяги.

Згідно умов Комерційної пропозиції №2, оплата платежів здійснюється споживачем на підставі отриманого у постачальника рахунку, на поточний рахунок постачальника.

Вище зазначено, що сторони погодили здійснення плати споживачем до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, 50% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період; до 09 числа розрахункового періоду 50% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період.

За матеріалами справи, факт виконання позивачем обов`язку продати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) за період березень- серпень 2019 року підтверджується актами до договору №21202014 про прийняття-передавання товарної продукції: від 10.04.2019 року, від 14.05.2019 року, від 10.06.2019 року, від 09.07.2019 року, за липень 2019 року, від 11.09.2019 року та відповідними рахунками: № 21202014 від 12.02.2019 року на попередню оплату за активну електричну енергію за березень 2019 року, № А21202014 від 31.03.2019 року за активну електричну енергію за березень та квітень 2019 року; № 21202014 на попередню оплату за активну електричну енергію за квітень 2019 року від 12.03.2019 року, № А21202014 від 30.04.2019 року за активну електричну енергію за квітень 2019 року та травень 2019 року, № 21202014 на попередню оплату за активну електричну енергію за травень 2019 року від 10.04.2019 року, № А21202014 від 31.05.2019 року за активну електричну енергію за травень та червень 2019 року, № 21202014 на попередню оплату за активну електричну енергію за червень 2019 року від 11.05.2019 року, № А21202014 від 30.06.2019 року за активну електричну енергію за червень та липень 2019 року, № 21202014 на попередню оплату за активну електричну енергію за липень 2019 року від 08.06.2019 року, № А21202014 від 31.07.2019 року за активну електричну енергію за липень та серпень 2019 року, № 21202014 на попередню оплату за активну електричну енергію за серпень 2019 року від 09.07.2019 року, № А21202014 від 31.08.2019 року за активну електричну енергію за серпень та вересень 2019 року (а.с. 22-39).

Акти прийняття-передавання використаної електричної енергії підписані представниками споживача та скріплені печаткою підприємства. Рахунки на попередню оплату за активну електричну енергію та рахунки за активну електричну енергію підписані представником споживача.

Згідно з приписами ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами Комерційної пропозиції №2 передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, у тому числі нездійснення попередньої оплати та оплати додатково заявлених обсягів купівлі електричної енергії, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач за прострочення строків оплати електричної енергії нарахував та просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну попередню оплату активної електроенергії за період з 22.03.2019 року по 31.08.2019 року в розмірі 53 296,39 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за допомогою калькулятору ЛІГА.ЗАКОН, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд вірно встановив, що розмір пені за визначений позивачем період є вірним.

Аргументи апелянта на те, що позивач використовував для нарахування пені кількість електроенергії, яка була заявлена іншому підприємству, по іншому договору, коли ще не було поділу на постачання електричної енергії та про надання послуг з її розподілу, не приймаються, оскільки обсяги постачання електричної енергії споживачем були визначені заявою від 25.10.2018 року та скориговані заявою від 10.06.2019 року, а відповідно до умов Комерційної пропозиції вихідними даними для формування рахунку на попередню оплату є замовлені споживачем обсяги очікуваного споживання електричної енергії в розрахунковому місяці.

Разом з тим, відповідно до п. 2.4.3 ПРРЕЕ, дані для формування розрахунків між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними від адміністратора комерційного обліку, тобто від АТ "Полтаваобленерго".

Окрім того, відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Водночас, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 статті 551 ЦК України, право суду на зменшення розміру неустойки розширено: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи, тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Також, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 ГПК України.

Місцевий господарський суд вірно врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №912/1703/18, встановивши, що відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, засновником якого є Горішньоплавнівська міська рада, предметом його діяльності є постачання пари, гарячої води населенню, бюджетним установам та організаціям та прийнявши до уваги ступінь виконання зобов`язання, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті його дій, дійшов обгрунтованого висновку про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, частково задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 26 648, 20 грн.

Отже, висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 20.12.2019 року у справі №917/1800/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.05.2020 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін