ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
20.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1629/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (м. Чернігів)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранд Міг" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу у загальному розмірі 20 500 грн. 00 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранд Міг" (далі - відповідач) заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу у загальному розмірі 20 500 грн. 00 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем (замовником) зобов`язань за договором-заявкою на перевезення вантажів у міжміському сполученні № 1/10/19 від 10.11.2019 та договором-заявкою на перевезення вантажів у міжміському сполученні №1/12/19 від 12.11.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем (перевізником) послуги з перевезення вантажу, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 20 500 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 25.03.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від позивача надійшла заява (вх. суду № 20974/20 від 18.05.2020), в якій він просить суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає, що спірна заборгованість за договором повністю погашена, про що свідчить банківська виписка по рахунку від 08.05.2020. Також, позивач просить суд вирішити питання про повернення судового збору, сплаченого позивачем до бюджету при зверненні до суду, в сумі 2 102 грн. 00 коп., відповідно до умов пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подану позивачем заяву про закриття провадження у справі,
ВСТАНОВИВ:
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Так, 10.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранд Міг" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (далі - виконавець, позивач) укладено договір-заявку на перевезення вантажів у міжміському сполученні № 1/10/19 (далі - договір-1), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок замовника здійснювати транспортне перевезення власним або залученим транспортом вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України на основі даних: дата та час завантаження - 10.11.2019; замовник - ТОВ "Логістик Гранд Міг", маршрут перевезення - с. Білогородка (Київська область) - м. Тернопіль-Львів, характер вантажу, вага, об`єм - 20 т, дані р/с (кількість, тип, об`єм) - продукція; місце завантаження - с.Білогородка (Київська область), вул. Компресорна, 3; місце розвантаження - м. Тернопіль-Львів; необхідні документи - ТТН; дата доставки вантажу - 11.11.2019 на 8:00; ціна перевезення - 11 000 грн. 00 коп. з ПДВ; умови оплати - протягом 10-14 банківських днів після отримання оригіналів документів (пункт 1 договору-1).
Крім того , 12.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранд Міг" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (далі - виконавець, позивач) укладено договір-заявку на перевезення вантажів у міжміському сполученні № 1/12/19 (далі - договір-2), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок замовника здійснювати транспортне перевезення власним або залученим транспортом вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України на основі даних: дата та час завантаження - 12.11.2019; замовник - ТОВ "Логістик Гранд Міг", маршрут перевезення - с. Білогородка (Київська область) - м. Дніпро; характер вантажу, вага, об`єм - 20 т, дані р/с (кількість, тип, об`єм) - продукція; місце завантаження - с. Білогородка (Київська область), вул. Компресорна, 3; місце розвантаження - м. Дніпро, по ТТН; необхідні документи - ТТН; дата доставки вантажу - 13.11.2019 на 8:00; ціна перевезення - 9 500 грн. 00 коп. з ПДВ; умови оплати - протягом 10-14 банківських днів після отримання оригіналів документів (пункт 1 договору-2).
У пункті 6.1. договорів-1,2 сторони визначили, що договір набирає сили з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків.
Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами транспортного експедирування, які підпадають під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Відповідно до положень частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами статті 316 Господарського кодексу України та частини 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки-фактури:
- рахунок-фактура № СФ-0001934 від 11.11.2019 за перевезення вантажу автомобільним транспортом за листопад 2019 року по маршруту м. Білогородка (Україна) - м. Львів (Україна) на суму 11 000 грн. 00 коп. (а.с.10);
- рахунок-фактура № СФ-0001951 від 13.11.2019 за перевезення вантажу автомобільним транспортом за листопад 2019 року по маршруту м. Білогородка (Україна) - м. Дніпро (Україна) на суму 9 500 грн. 00 коп. (а.с.11).
На підтвердження факту перевезення вантажу автомобільним транспортом за спірними договорами позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні №№ 000179, 000180 від 10.11.2019 та товарно-транспортну накладну № 000192 від 12.11.2019, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача (а.с.12-15).
Як зазначає позивач, після доставлення вантажу до місця призначення, перевізником на адресу замовника були направлені оригінали документів: договір-заявка № 1/10/19 від 10.11.2019, рахунок-фактура № СФ-0001934 від 11.11.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001901 від 11.11.2019, ТТН № 000179, 000180 від 11.11.2019, договір-заявка № 1/12/19 від 12.11.2019, рахунок-фактура № СФ-0001951 від 13.11.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001917 від 13.11.2019, ТТН № 000192 від 12.11.2019.
Однак, замовником не було повернуто перевізнику оригінали наступних документів: договір-заявка № 1/10/19 від 10.11.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001901 від 11.11.2019, договір-заявка № 1/12/19 від 12.11.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001917 від 13.11.2019.
Отже, позивачем зобов`язання за спірним договором виконані в повному обсязі, проте відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг не виконані, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 20 500 грн. 00 коп., що і є причиною спору.
В той же час, в процесі розгляду справи судом, від позивача надійшла заява, в якій він просить суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що спірна заборгованість за договором у розмірі 20 500 грн. 00 коп. повністю погашена, про що свідчить банківська виписка по рахунку від 08.05.2020.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами, а саме долученою банківською випискою від 08.05.2020, з якої вбачається, що:
- 31.03.2020 відповідачем було сплачено 11 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "за транспортні послуги згідно з рахунком № 1934 від 11.11.2019";
- 30.04.2020 відповідачем було сплачено 9 500 грн. 00 коп. з призначенням платежу "за транспортні послуги згідно з рахунком № 1951 від 13.11.2019" (а.с.51).
З при воду вказаних обставин суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Дослідивши додані до заяви позивача документи, судом встановлено, що заборгованість за договором-заявкою на перевезення вантажів в міжміському сполученні №1/10/19 від 10.11.2019 та договором-заявкою на перевезення вантажів в міжміському сполученні № 1/12/19 від 12.11.2019 у відповідача перед позивачем на теперішній час відсутня.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі № 904/1629/20 не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, про що суд роз`яснює учасникам справи.
Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне .
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 102 грн. 00 коп.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.);
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову становила 20 500 грн. 00 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 2 102 грн. 00 коп. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Під час звернення із позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. згідно з платіжними дорученнями № 593 від 16.03.2020 (а.с.7).
В той же час, відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").
Так, позивач у заяві (вх. суду № 20974/20 від 18.05.2020) просив суд повернути судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, а також наявність клопотання позивача щодо повернення судового збору, сплаченого при поданні позову, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Закрити провадження у справі № 904/1629/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Гранд Міг" про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу у загальному розмірі 20 500 грн. 00 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Віп Авто Транс" (14026, м.Чернігів, вулиця Квітнева, будинок 1-В; ідентифікаційний код 37558048) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. , сплачений згідно з платіжним дорученням № 593 від 16.03.2020, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 20.05.2020.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений та підписаний - 20.05.2020.
Суддя Ю.В. Фещенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2020 |
Оприлюднено | 22.05.2020 |
Номер документу | 89347077 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні