Рішення

від 13.05.2020 по справі 914/837/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2020 справа № 914/837/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс , м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Радехів-цукор , м.Павлів, Львівська обл.,

про: стягнення заборгованості 6 685, 54 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кияк І.В.

Представники учасників справи:

позивач: не з`явився;

відповідач: не з`явився.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до Товариства з обмеженою відповідальністю Радехів-цукор про стягнення заборгованості 6 685, 54 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.04.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №914/837/20 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті, з урахуванням ухвали суду про описку від 15.04.2020р., призначено на 13.05.2020р.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 13.05.2020р. зареєстровано клопотання представника позивача про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс .

В судове засідання 13.05.2020р. представник позивача не з`явився.

В судове засідання 13.05.2020р. представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином та завчасно повідомлений на адресу, зазначеній в позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення від 16.04.2020р. з ухвалами суду від 13.04.2020р., 15.04.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення 7901413154564) отримано позивачем 21.04.2020р. та відповідачем 21.04.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення 7901413154599).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України , а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 13.05.2020р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України , не встановлено.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України ).

Застосовуючи статтю 3 ГПК України , статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

А тому, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, явка сторін не визнавалася обовязковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.05.2020 р. за відсутності представників позивача та відповідача.

Зміст та підстави вимог позивача.

Позивач просить суд Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВ-ЦУКОР на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 128, 45 грн. штрафу, 3 992, 76 грн. пені, 516, 35 грн. 3% річних та 2 047, 88 грн. інфляційних втрат, а також витрати, пов`язані з сплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сума заборгованості відповідача у зв`язку з неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору №ЗУФ-71/08/07 купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15 серпня 2007 року у розмірі 1835, 02 грн., встановлена, підтверджена та стягнута судом у справі №911/3488/17, була фактично погашена відповідачем 12 липня 2018 року.

Питання щодо нарахування пені, 3%-річних, штрафу та інфляційних втрат на суму заборгованості у розмірі 1 835,02 грн. за період із 06 лютого 2009 року (дата виникнення даної заборгованості, котра не була врахована у судовій справі №911/3488/17 при здійсненні обрахунку пені, 3%-річних та інфляційних втрат) по 12 липня 2018 року (дата погашення) у судовій справі №911/3488/17 не здійснювалось та не могла бути охоплена й в інших судових справах, оскільки виникла вже після ухвалення відповідних судових рішень.

Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду з вимогою щодо нарахування розміру заборгованості у вигляді пені, штрафу, 3%-річних та інфляційних втрат на суму дооцінки вартості товару (курсової різниці) згідно договору №ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15 серпня 2007 року за період із 06 лютого 2009 року по 11 липня 2018 року.

Зміст та підстави заперечень відповідача.

Відповідач щодо позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

15 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» був укладений Договір №ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі - Договір).

У зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №ЗУФ-71/08/07 від 15 серпня 2007 року, 15 лютого 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою вих.№181 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 19.08.2007 року по 15.02.2008 року згідно Договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року у справі №21/54 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» 3496,92 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу, 393,60 грн. пені, 70,98 грн. 3% річних, 614,13 грн. інфляційних втрат, 400,00 грн. збитків, 10,00 грн. 7% штрафу, 97,00 грн. державного мита та 110,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову (473,00 грн. штрафу) відмовлено.

У зв`язку із подальшим невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно Договору купівлі-продажу № ЗУФ-71/08/07 на умовах відстрочення платежу від 15.08.2007 року, у липні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» про стягнення 318,85 грн. пені за період з 16.02.2008 року по 15.07.2008 року на суму 3496,92 грн., 43,79 грн. 3% річних за період з 16.02.2008 року по 15.07.2008 року на суму 3496,92 грн., 427,58 грн. індексу інфляції за період лютий 2008 року - червень 2008 року на суму 3496,92 грн., 200,00 грн. збитків про надання юридичних послуг.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.2008 року у справі №7/218 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» 159,43 грн. пені, 43,79 грн. 3% річних, 427,58 грн. індексу інфляції, 200,00 грн. збитків про надання юридичних послуг та 220,00 грн. судових витрат. В частині стягнення 159,43 грн. пені відмовлено.

Відповідно до листа Управління ДВС ГУЮ у Львівській області вих. №360/0/6-1306-13 від 17.05.2013 року, 05 лютого 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» на підставі платіжного доручення №463 повністю погасило заборгованість згідно наказу суду Львівської області по справі №21/54 від 05 травня 2008 року, в тому числі й згідно договору №ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15 серпня 2007 року.

26 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» та фізичною особою-підприємцем Грищенко О.М. було укладено Угоду №120-ТА про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якої, Первісний кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» ) відступає Новому кредитору (фізичній особі-підприємцю Грищенко О.М.) право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» , зобов`язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3%-річних, інфляційних витрат, штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі договору №ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15 серпня 2007 року у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням грошового зобов`язання згідно договору №ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15 серпня 2007 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» було передано фізичній особі-підприємцю Грищенко О.М. перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» обумовленого зобов`язання.

02 липня 2012 року між фізичною особою-підприємцем Грищенко О.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС було укладено Угоду №70/07-12 про заміну кредитора у зобов`язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

Згідно укладеної Угоди, Первісний кредитор (фізична особа-підприємець Грищенко О.М.) відступає Новому кредитору (Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО» ) право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» , зобов`язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3%-річних, інфляційних витрат, штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі договору №ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15 серпня 2007 року та згідно Угоди №120-ТА про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» грошового зобов`язання згідно договору №ЗУФ-71/08/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 15 серпня 2007 року.

На виконання умов даної Угоди, фізичною особою-підприємцем Грищенко О.М. було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов`язання.

У зв`язку із неналежним, несвоєчасним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВ-ЦУКОР» взятого на себе грошового зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСЕРВІСГРУП та Товариства з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВ-ЦУКОР про солідарне стягнення 9863,09 грн. з яких 373,23 грн. штрафу, 1835,02 грн. дооцінки вартості товару (курсової різниці), 4852,25 грн. пені, 543,21 грн. 3 % річних, 2259,32 грн. інфляційних; 900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1600,00 грн. судового збору, справа №911/3488/17.

Господарським судом Київської області у справі №911/3488/17 розглянуто позовну вимогу про солідарне стягнення з відповідачів (згідно уточнених позовних вимог) суми заборгованості у вигляді індексації ціни товару (дооцінки вартості товару, курсової різниці), розрахованої станом на 05.02.2009 року у розмірі 1835,02 грн. від суми боргу 3496,92 грн. на підставі підписаного сторонами Додатку до Договору купівлі-продажу, 4852,25 грн. пені за період з 16.07.2008 року по 04.02.2009 року (день що передує дню оплати) на суму боргу 3496,92 грн. та за період з 05.02.2009 року по 08.12.2017 року на суму боргу 1835,02 грн. на підставі 8.2 Договору, 373,23 грн. 7 % штрафу нарахованого від суми боргу 3496,92 грн. та 1835,92 грн. (дооцінки вартості товару, курсова різниця) на підставі п. 8.4 Договору, 543,21 грн. 3 % річних нарахованих на суму 3496,92 грн. за період з 16.07.2008 року по 04.02.2009 року (день що передує дню оплати) та на суму 1835,92 грн. за період з 05.02.2009 року по 08.12.2017 року , 2259,32 грн. інфляційних нарахованих за період вересень 2008 року січень 2009 року на суму 3496,92 грн. та за період лютий 2009 року жовтень 2017 року на суму 1835,92 грн. в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України (за періоди, котрі не охоплені рішеннями Господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року у справі № 21/54 та від 30.09.2008 року у справі № 7/218).

Рішенням Господарського суду Київської області по справі №911/3488/17 від 05 березня 2018 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю РАДЕХІВ-ЦУКОР та Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДСЕРВІСГРУП на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС 1835,02 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), 373,23 грн. штрафу, 4394,88 грн. пені, 542,55 грн. 3 % річних, 2259,32 грн. інфляційних та суму судових витрат.

Загальний розмір заборгованості згідно рішення Господарського суду Київської області по справі №911/3488/17 від 05 березня 2018 року було виконано ТОВ «РАДЕХІВ-ЦУКОР» згідно наступних платіжних доручень:-платіжне доручення №1482 від 26.04.2018 року на суму 4 702,51 грн.; -платіжне доручення №1483 від 26.04.2018 року на суму 1 191,95 грн.; -платіжне доручення №1986 від 12.07.2018 року на суму 4 702,49 грн.

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.4. Договору, за несплату або несвоєчасну оплату Товару покупець сплачує штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченого Товару.

Відповідно п. 8.3. Договору, сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Згідно із п. 11.1. даного Договору, Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома Сторонами до повного виконання Сторонами обов`язків по Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю НІКО ТАЙПС звернулось до суду з вимогою щодо нарахування розміру заборгованості у вигляді пені, штрафу, 3%-річних та інфляційних втрат на суму дооцінки вартості товару (курсової різниці) згідно договору №ЗУФ-71/08/07 від 15 серпня 2007 року купівлі-продажу товару на умовах відстрочення з 06 лютого 2009 року по 11 липня 2018 року.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається зі змісту позовних вимог у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю НІКО ТАЙПС просить суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Радехів-цукор , розмір заборгованості у вигляді пені, штрафу, 3%-річних та інфляційних втрат на суму дооцінки вартості товару (курсової різниці) згідно договору №ЗУФ-71/08/07 платежу від 15 серпня 2007 року купівлі-продажу товару на умовах відстрочення за період з 06 лютого 2009 року по 11 липня 2018 року.

Господарським судом Київської області у справі №911/3488/17 розглянуто позовну вимогу про солідарне стягнення з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Радехів-цукор та Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдсервісгруп (згідно уточнених позовних вимог) суми заборгованості у вигляді індексації ціни товару (дооцінки вартості товару, курсової різниці), розрахованої станом на 05.02.2009 року у розмірі 1835,02 грн. від суми боргу 3496,92 грн. на підставі підписаного сторонами Додатку до Договору купівлі-продажу, 4852,25 грн. пені за період з 16.07.2008 року по 04.02.2009 року (день що передує дню оплати) на суму боргу 3496,92 грн. та за період з 05.02.2009 року по 08.12.2017 року на суму боргу 1835,02 грн. на підставі 8.2 Договору, 373,23 грн. 7 % штрафу нарахованого від суми боргу 3496,92 грн. та 1835,92 грн. (дооцінки вартості товару, курсова різниця) на підставі п. 8.4 Договору, 543,21 грн. 3 % річних нарахованих на суму 3496,92 грн. за період з 16.07.2008 року по 04.02.2009 року (день що передує дню оплати) та на суму 1835,92 грн. за період з 05.02.2009 року по 08.12.2017 року , 2259,32 грн. інфляційних нарахованих за період вересень 2008 року січень 2009 року на суму 3496,92 грн. та за період лютий 2009 року жовтень 2017 року на суму 1835,92 грн. в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України (за періоди, котрі не охоплені рішеннями Господарського суду Львівської області від 22.04.2008 року у справі №21/54 та від 30.09.2008 року у справі № 7/218).

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що рішення Господарського суду Київської області у справі №911/3488/17 набрало законної сили, у ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, вони є обов`язковими до виконання на всій території України.

Зважаючи на те, що Господарським судом Київської області в межах провадження у справі №911/3488/17 від 05 березня 2018 року розглянуто позовну вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Радехів-цукор та поручителя останнього пені за період з 05.02.2009 року по 08.12.2017 року на суму боргу 1835,02 грн. (дооцінки вартості товару, курсова різниця) , 7 % штрафу нарахованого від суми 1835,92 грн. (дооцінки вартості товару, курсова різниця) , 3 % річних нарахованих на суму 1835,92 грн. (дооцінки вартості товару, курсова різниця) за період з 05.02.2009 року по 08.12.2017 року , інфляційних нарахованих за період лютий 2009 року- жовтень 2017 року на суму 1835,92 грн. (дооцінки вартості товару, курсова різниця) , суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача розміру заборгованості у вигляді пені, штрафу, 3%-річних та інфляційних втрат на суму дооцінки вартості товару (курсової різниці) згідно договору №ЗУФ-71/08/07 від 15 серпня 2007 року купівлі-продажу товару на умовах відстрочення за період з 06 лютого 2009 року по 08 грудня 2017 року задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача розміру заборгованості у вигляді пені, штрафу, 3%-річних та інфляційних втрат на суму дооцінки вартості товару (курсової різниці) згідно договору №ЗУФ-71/08/07 від 15 серпня 2007 року купівлі-продажу товару на умовах відстрочення за період з 09 грудня 2017 року по 11 липня 2018 року суд зазначає таке.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за прострочення виконання зобов`язання Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,08 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Сторони відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку (п. 8.3 Договору).

Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до вимог чинного законодавства, хоча умовами Договору погоджено пеню в розмірі 0,08 %.

Суд, здійснивши перерахунок пені, що підлягає до стягнення за період з 09.12.2017 по 11.07.2018р. на суму курсової різниці (дооцінки вартості товару) 1835,02 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановив, що така підлягає задоволенню у сумі 315,62 грн.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають до стягнення за період з 09.12.2017 по 11.07.2018р. на суму курсової різниці (дооцінки вартості товару) 1835,02 грн. встановив, що вірним є нарахування 3% річних у сумі 32,43 грн. та 99,31 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 447, 36 грн., з яких 315,62 грн. пені, 32,43 грн. 3% річних та 99,31 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Як доказ сплати судового збору, позивачем долучено до справи платіжне доручення №86 від 02.04.2020 року на суму 2102,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у сумі 140, 62 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Радехів-цукор ( 80250, Львівська обл., Радехівський район, село Павлів, ПРОСПЕКТ ЮНОСТІ, будинок 39, ідентифікаційний код 32656212) , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс ( 03187, м.Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКОВА, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872 ) 315,62 грн. пені, 32,43 грн. 3% річних та 99,31 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Радехів-цукор ( 80250, Львівська обл., Радехівський район, село Павлів, ПРОСПЕКТ ЮНОСТІ, будинок 39, ідентифікаційний код 32656212) , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс ( 03187, м.Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКОВА, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 140, 62 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2020 р.

Суддя Синчук М.М.