Ухвала

від 21.05.2020 по справі 910/6994/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.05.2020Справа № 910/6994/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. , розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Росава

про забезпечення позову

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Росава (далі - заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до його пред`явлення № 1237 від 20.05.2019 (далі - заява про забезпечення позову), відповідно до якої просить суд до набрання рішенням законної сили, ухваленим за результатами розгляду справи по суті:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Кредитна установа Інвестиційна (код ЄДРПОУ 40340380) здійснювати відчуження (продаж, міна, дарування, тощо) майнових прав за Договором про мультивалютну кредитну лінію N9 1255м-08 від 29.07.2008 та за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1294м- 09 від 16.02.2009;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Кредитна установа Інвестиційна (код ЄДРПОУ 40340380) вчиняти будь-які дії, які спрямовані на реалізацію прав, що випливають із Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 07/13/05/2020/2, який укладений 13.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста та Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитна установа Інвестиційна , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 654, в тому числі заборонити вчиняти дії, які спрямовані на реалізацію прав кредитора у справі № 911/2498/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Росава (код ЄДРПОУ 30253385) .

Подана заява обґрунтована тим, що Приватне акціонерне товариство Росава має намір подати позов про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 07/13/05/2020/2, який укладений 13.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста та Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитна установа Інвестиційна . Предметом вказаного договору про відступлення права вимоги є права вимоги до ПрАТ Росава , які виникли на підставі Договору про мульти валютну кредитну лінію №1255м-08 від 29.07.2008 та Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1294м-09 від 16.02.2009 на загальну суму 394 055 354,00 грн. Згідно із постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 у справі № 911/2498/18 визнано банкрутом ПрАТ Росава , призначено ліквідатором ПрАТ Росава арбітражного керуючого Дьоміну Світлану Сергіївну. 14.05.2020 згідно з ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/2498/18 замінено ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (код ЄДРПОУ 41264766) на нового кредитора - ТОВ Кредитна установа Інвестиційна (код ЄДРПОУ 40340380) в межах вимог до Боржника ПрАТ Росава у сумі 394 055 354,00 грн. на підставі Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами від 13.05.2020 № 07/13/05/2020/2. Законодавством (зокрема нормами розділу IV Кодексу України з процедур банкрутства) визначений принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора, який полягає у тому, що з метою урахування інтересів боржника та його кредиторів ліквідатор зобов`язаний здійснювати всю повноту заходів, спрямованих на виявлення активів боржника. При цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Отже, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не тільки направляти запити, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявляти та визнавати недійсними угоди боржника про відчуження майна, виявляти дебіторську заборгованість тощо). Завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

На думку заявника, ліквідатор ПрАТ Росава зобов`язаний діяти у справі про банкрутство ПрАТ Росава № 911/2498/18 в інтересах, як боржника так і кредиторів ПрАТ Росава . На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 21.01.2020 у справі про банкрутство ПрАТ Росава визнано забезпеченими вимоги ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста у розмірі 2 649 799 505,32 грн., які виникли на підставі Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1255м-08 від 29.07.2008 та Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1294м-09 від 16.02.2009 на загальну суму 394 055 354,00 грн.

Також заявник стверджує, що Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 07/13/05/2020/2 від 13.05.2020 був укладений без наміру настання правових наслідків, а виключно для набуття ТОВ Кредитна установа Інвестиційна статусу конкурсного кредитора (тобто, вимоги якого задовольняються у 4 чергу) для того, щоб впливати на процедуру банкрутства ПрАТ Росава шляхом участі у зборах та комітеті кредиторів ПрАТ Росава та отримати задоволення своїх вимог за рахунок незаставного майна ПрАТ Росава .

Частиною 1 ст. 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 4 ст. 140 ГПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Водночас, у даному випадку судом не встановлено наявності виняткових обставин, в зв`язку з чим, заява розглядається без повідомлення учасників справи у відповідності до приписів ч. 1 ст. 140 ГПК України.

Розглянувши подану Приватним акціонерним товариством Росава заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для її задоволення, враховуючи наступне.

Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

Пункт 3 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 ;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

Пункт 7 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 ;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пункт 10 частини першої статті 137 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 ;

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходами забезпечення позову є тимчасове обмеження прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволенню позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Росава" про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Росава про забезпечення позову, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у визначеному розділом IV ГПК України порядку.

Повний текст ухвали складено 21.05.2020.

Суддя Н.І. Ягічева