Рішення

від 13.05.2020 по справі 914/346/20(914/487/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2020 р., м. Львів справа № 914/346/20(914/487/20)

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Перліт-Інвест , м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства Захід-Агроінвест , м. Львів

про: стягнення 51259,32 грн.

у межах справи про банкрутство № 914/346/20

за заявою: Приватного підприємства Лан-ОілТрейд , м. Львів

про: банкрутство Приватного підприємства Захід-Агроінвест (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702)

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Пашук А.В. - представник;

розпорядник майна: Рудий А.М. - арбітражний керуючий.

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Перліт-Інвест до відповідача Приватного підприємства Захід-Агроінвест про стягнення 51259,32 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 02.03.2020 р. справу № 914/487/20 прийнято до розгляду в межах провадження справи № 914/346/20 про банкрутство Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702) за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 914/346/20 (914/487/20) та призначено підготовче засідання на 18.03.2020 р.

Ухвалою від 17.03.2020 р., враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та рекомендації Ради суддів України, суд відклав підготовче засідання на 29.04.2020 р. У вказаній ухвалі судом, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID-19, було запропоновано учасникам у справі про банкрутство та позивачу подати до господарського суду письмові міркування щодо можливості розгляду справи за відсутності уповноважених представників за наявними у справі матеріалами.

21.04.2020 р. від позивача на розгляд суду надійшла заява (вх. № 16156/20) про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

28.04.2020 р. ПП Захід-Агроінвест на розгляд суду подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 16745/20).

Ухвалою від 29.04.2020 р. суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.05.2020 р.

В судове засідання 13.05.2020 р. з`явилися представник відповідача та розпорядник майна ПП Захід-Агроінвест . Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. В судовому засіданні представник відповідача заявив про визнання позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

1.Описова частина рішення.

1.1. Позиція позивача.

Позивач зазначає, що 17.10.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Перліт-Інвест (Постачальник) та Приватним підприємством Захід-Агроінвест (Покупець) укладено Договір поставки № 171018-1 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити продукцію, а покупець зобов`язується її прийняти та оплатити. Позивач стерджує, що на виконання умов договору поставило відповідачу порошок перлітовий фільтрувальний на загальну суму 98051,40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 17.10.2018 р. № 171018, оскільки ПП Захід-Агроінвест вартість поставленої продукції оплатив лише частково в сумі 50000,00 грн., заборгувавши ТзОВ Торговий дім Перліт-Інвест 48051,40 грн., що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Також позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару нараховано відповідачу 1482,91 грн. трьох відсотків річних та 1725,01 грн. інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір.

1.2. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. В судовому засіданні 13.05.2020 р. представник відповідача усно заявив про визнання позову.

2.Мотивувальна частина рішення:

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Перліт-Інвест (Постачальник) та Приватним підприємством Захід-Агроінвест (Покупець) 17.10.2018 р. укладено Договір поставки № 171018-1 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити продукцію, а покупець оплатити і прийняти порошок перлітовий фільтрувальний ( в подальшому - продукція) в номенклатурі та за цінами, у відповіідності зі специфікаціями та накладними, що є невідємною частиною даного договору (п.1.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору продукція поставляється партіями. Відповідно до п. 5.2. договору поставка продукції здійснюється у відповідності з правилами Інкотермс - 2010 автотранспортом на умовах FCA - франко-склад Постачальник : м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.

Відповідно до п. 3.1. договору покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості погодженої сторонами партії продукції на основі виставленого постачальником рахунку, або товарної накладної протягом 5 календарних днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачеві передбачену договором продукцію згідно з видатковою накладною № 43 від 14.02.2019 р. на суму 98051,40 грн. Отримання покупцем продукції також підтверджується довіреністю № 51 від 12.02.2019 р. та товарно-транспортною накладною № Р43 від 14.02.2019 р.

Відповідач оплатив поставлену згідно договору продукцію лише частково, що підтверджується платіжним дорученням від 24.04.2019 р. № 10289 в сумі 20000,00 грн. та платіжним дорученням від 23.04.2019 р. № 10277 в сумі 30000,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 48051,40 грн.

Позивачем за прострочення виконання грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару нараховано відповідачу 1482,91 грн. трьох відсотків річних та 1725,01 грн. інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

2.2. Норми права, застосовані судом. Оцінка суду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Перліт-Інвест (Постачальник) та Приватним підприємством Захід-Агроінвест (Покупець) 17.10.2018 р. укладено Договір поставки № 171018-1 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити продукцію, а покупець оплатити і прийняти порошок перлітовий фільтрувальний ( в подальшому - продукція) в номенклатурі та за цінами, у відповіідності зі специфікаціями та накладними, що є невідємною частиною даного договору (п.1.1. договору).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем поставлено продукцію на загальну суму 98051,40 грн., який прийнято відповідачем.

Суд звертає увагу на те, що сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні докази заперечень зі сторони покупця щодо кількості, якості, асортименту та комплектності поставленого товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 3.1. договору покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості погодженої сторонами партії продукції на основі виставленого постачальником рахунку, або товарної накладної протягом 5 календарних днів з моменту поставки.

Як встановлено судом, отримання покупцем продукції підтверджується видатковою накладною № 43 від 14.02.2019 р., довіреністю № 51 від 12.02.2019 р. та товарно-транспортною накладною № Р43 від 14.02.2019 р.

Відповідач оплатив поставлену згідно договору продукцію лише частково, що підтверджується платіжним дорученням від 24.04.2019 р. № 10289 в сумі 20000,00 грн. та платіжним дорученням від 23.04.2019 р. № 10277 в сумі 30000,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 48051,40 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сторонами не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем в повному обсязі за поставлений товар.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 48051,40 грн. за поставлений у лютому 2019 року товар.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

В силу положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1482,91 грн. та 1725,01 грн. інфляційних втрат.

При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом взято до уваги положення п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань (із змінами та доповненнями), відповідно до якого, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд також звертає увагу на роз`яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у постанові № 14 від 17.12.2013 р. Так, сплата трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (п. п. 3.1, 4.1).

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 1441,00 грн. трьох відсотків річних та 1156,99 грн. інфляційних втрат (розрахунок додається).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 1921,00 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача . Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2076,99 грн. Решта суму сплаченого судового збору в розмірі 25,01 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Перліт-Інвест (01135, м. Київ, вул. Григорія Андрющенка/Ісаакяна, 7/9, А/С 237; ідентифікаційний код 38122546) 48051,40 грн. основного боргу, 1441,00 грн. трьох відсотків річних, 1156,99 грн. інфляційних втрат та 2076,99 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 568,02 грн. інфляційних втрат та 41,91 грн. трьох відсотків річних відмовити.

4. Наказ відповідно до ст. 327 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 .05.2020 р.

Суддя Артимович В.М.