Рішення

від 19.05.2020 по справі 925/256/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. Черкаси справа № 925/256/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівельний завод , м. Черкаси, вул. Смілянська, 147

до фізичної особи-підприємця Шевчука Олександра Ігоровича, АДРЕСА_1

про стягнення 73300,00 грн попередньої оплати,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Чемерис О.В. - адвокат, за довіреністю;

від відповідача: не з`явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю Машинобудівельний завод звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Шевчука Олександра Ігоровича про стягнення 73300,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар, а також просить суд відшкодувати судові витрати.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.03.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 01.04.2020.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.04.2020 підготовче засідання відкладено на 09:00 год. 30.04.2020.

30.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу у судовий розгляд по суті на 14:30 год. 19.05.2020.

Позивач надав письмові пояснення по суті спору та оригінали документів для ознайомлення, копії яких надані в справу. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Вказує на часткове повернення коштів передоплати і залишок боргу 73300 грн., що є предметом спору. Заявив про понесені судові витрати (в тому числі адвокатські витрати) і подав суду документи на їх підтвердження.

Відповідач свого представника не направив, вимоги не заперечив, витребувані документи не надав. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача - суду не повертались. Про проведення засідань суду відповідач повідомлений на сайті господарського суду Черкаської області. Причини неприбуття представників відповідача невідомі.

Інших доказів не подано.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач вимоги не заперечив, не надав суду витребувані документи для огляду. Відповідач частково повернув передоплату позивачеві.

Присутній представник позивача у засіданні суду заявив, що ним подано всі документи, докази по суті позову. Сторони не змінили предмет чи підставу позову. Сторони не пропонували вирішити спір в позасудовому порядку.

На запитання головуючого представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь у судовому засіданні.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

У засіданні суду 19 травня 2020 року були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Машинобудівельний завод (позивач) та фізичною особою-підприємцем Шевчуком Олександром Ігоровичем (відповідач) було досягнуто домовленості щодо поставки товару, відповідно до якої відповідач (постачальник) взяв на себе зобов`язання поставити товар, а позивач зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його.

На виконання вказаної домовленості відповідач виписав та надіслав засобами електронного зв`язку на адресу позивача рахунок-фактуру №2 від 11.04.2017, в якому були вказані істотні умови договору, а саме: з зазначенням предмету договору - лист г/к ст. 3 8,0*1500*6000, у кількості 7,3 тони, за ціною 18082,20 грн за тону. Загальна сума до сплати, вказана у рахунку, становить 132000,00 грн.

Копія вказаного рахунку-фактури міститься в матеріалах справи (а.с. 8).

У вказаному рахунку визначено умови продажу: попередня оплата, а також вказані постачальник: ФОП Шевчук Олександр Ігорович (відповідач у справі) та одержувач, платник: Машинобудівельний завод (позивач у справі).

11 квітня 2017 року позивач перерахував повністю суму попередньої оплати в розмірі 132000,00 грн на рахунок відповідача.

Вказане підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ Машинобудівельний завод за період з 11.04.2017 по 12.04.2017, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 9).

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання щодо поставки товару позивачу на умовах домовленості сторін. Однак свої зобов`язання щодо поставки товару відповідач не виконав, а частково повертав позивачу сплачені ним кошти:

22.05.2017 відповідач повернув позивачу 10000,00 грн;

02.07.2017 - 30000,00 грн;

08.02.2018 - 14900,00 грн,

10.05.2018 - 3800,00 грн,

а всього 58700,00 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 10- 13).

Отже, своїх зобов`язань перед позивачем щодо поставки товару відповідач не виконав, суму попередньої оплати повернув частково.

Залишок неповернутої суми попередньо плати станом на час звернення до суду з позовом становить 73300,00 грн, які позивач і просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами, правовідносини сторін виникли на підставі домовленості сторін, за умовами якої позивач здійснив попередню оплату товару, а відповідач зобов`язався поставити цей товар позивачу. Кількість і вартість товару сторони узгодили у рахунку-фактурі №2 від 11.04.2017, а також узгодили умови продажу: попередня оплата.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, сплативши на користь відповідача 11.04.2017 суму 132000,00 грн, що підтверджується банківською випискою та не спростовано відповідачем.

Як встановлено судом, відповідач товар на вказану суму не поставив, таким чином, не виконавши своїх зобов`язань, передбачених домовленістю сторін.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до положень статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин, відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи положення зазначених кодексів та дії сторін, які полягають у тому, що позивачем була здійснена, а відповідачем прийнята сума попередньої оплати за узгоджений сторонами товар, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов`язків.

Факт отримання відповідачем суми попередньої оплати на загальну суму 132000,00 грн підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с.8).

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасника, що їх волевиявлення та дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатного постачання металопрокату на підставі оплатного двостороннього консенсуального договору, укладеного у спрощений спосіб шляхом видачі відповідачем (постачальником) та отримання покупцем рахунку на оплату і оплати рахунку покупцем:

- рахунок -фактура №2 від 11.04.2017 на оплату придбання 7.3 тонни

листа г/к Ст.3 8.0*1500*6000 на суму 132000 грн. (без ПДВ) (а.с. 8);

- витяг з банківського реєстру позивача про перерахування 132000 грн. відповідачеві ФОП Шевчук О.І. з призначенням платежу за лист г/к згід. рах. 2 від 11.04.2017р. без ПДВ (а.с. 9).

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За своєю правовою природою виниклі та існуючі фактичні відносини поставки від 11.04.2017 відповідають вимогам статті 712 ЦК України, 264 ГК України якими передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (глава 54 ЦК України), якщо інше не встановлено договором, законом, або характером відносин сторін.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договірні відносини поставки та укладений у спрощений спосіб договір від 11.04.2017 не оспорюється сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У статті 193 ГК України закріплено положення про те, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не здійснив поставку товару (металопрокат листа) на загальну суму 132 000 грн., та не підтвердив виконання видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено повернення передоплати 58700 грн в період 22.05.2017 - 10.05.2018. Залишок попередньої оплати становить 73300,00 грн, що є предметом спору та стало причиною звернення до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1, ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач не виконав умови Договору взагалі.

Натомість Позивач доводить належними та допустимими доказами порушення свого права та в чому саме, та наводить правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 73 300 грн передоплати і вимога підлягає до задоволення.

Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права, тому позов належить задовольнити та примусово стягнути з відповідача на користь позивача 73300,00 грн передоплати.

19.05.2020 позивачем подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів про понесені ним судові витрати із розрахунком таких витрат.

Заявник вказує, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які пов`язані з розглядом даної справи, складає 7330,00 грн та підтверджується Договором про надання юридичних послуг від 12.02.2020, Актом №1 прийому-здачі наданих послуг за договором від 05.03.2020 та видатковим касовим ордером від 05.03.2020 на суму 7330,00 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 16, 58 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

В свою чергу п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу по справі в сумі 7330,00 грн, що підтверджуються договором про надання правової допомоги Договором про надання юридичних послуг від 12.02.2020, Актом №1 прийому-здачі наданих послуг за договором від 05.03.2020 та видатковим касовим ордером від 05.03.2020 на суму 7330,00 грн

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Про необхідність вирішення питання розподілу судових витрат представник позивача заявив до прийняття рішення у справі.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 2102 грн судового збору, 7330 грн судових витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст. 58, 123, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця Шевчука Олександра Ігоровича, АДРЕСА_1 . номер ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівельний завод , м. Черкаси, вул. Смілянська, 147, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36446513, номер рахунку в банку невідомий

73300 грн передоплати, 2102 грн. судового збору та 7330 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 21.05.2020.

Суддя Г.М. Скиба