Рішення

від 20.05.2020 по справі 360/1434/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1434/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новорозсошанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області (далі - сільська рада, відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області від 20.02.2020 № 52/27 "Про відмову в наданні дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність";

- зобов`язати Новорозсошанську сільську раду Новопсковського району Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у власність.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області від 20.02.2020 № 52/27, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності. Рішення мотивоване тим, що в місці бажаного розташування земельної ділянки знаходяться землі громадських пасовищ на яких громадяни випасають велику рогату худобу. Вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню із зобов`язанням відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з огляду на таке.

Частиною сьомою статті 118 Земельним кодексом України передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелік яких є вичерпним, проте оскаржуване рішення відповідача від 20.02.2020 не містить посилання на конкретну підставу для відмови у наданні дозволу, визначену зазначеною нормою.

Доводи відповідача про те, що в місці бажаного розташування земельної ділянки знаходяться землі громадських пасовищ на яких громадяни випасають велику рогату худобу є надуманими та спростовуються відсутністю на даному земельному масиві будь яких обмежень у використанні земель, визначених Земельним кодексом України.

Позивач в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі (арк. спр. 4).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. 18.05.2020 до відділу діловодства та обліку звернень (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 19226/2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яку позивач просив надати в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що відноситься до земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби. Такі земельні ділянки, надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини дев`ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:

- ухвалою суду від 10.04.2020 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 19);

- ухвалою суду від 24.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 28-29).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області із письмовою заявою від 27.12.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у приватну власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (арк.спр. 43).

Рішенням Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області від 20.02.2020 № 52/27 відповідно до статей 12, 34 Земельного кодексу України, статей 19, 26, 50 Закону України "Про місцеве самоврядування" відмовлено в надані дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в селі Новорозсош, Новопсковського району Луганської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та знаходиться за адресою: село Новорозсош, Новопсковського району Луганської області, вулиця Центральна (за продовольчим магазином) у зв`язку з тим, що на даному масиві знаходяться землі громадських пасовищ, на яких громадяни випасають велику рогату худобу (арк. спр. 44-45).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до змісту частини шостої цієї статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із положеннями частини сьомої вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу наведених норм слідує, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з тим, що за даними Державного земельного кадастру відповідна земельна ділянка враховується в селі Новорозсош Новопсковського району Луганської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, та в місці бажаного розташування земельної ділянки знаходяться землі громадських пасовищ на яких громадяни випасають велику рогату худобу.

Таким чином, відповідачем відмовлено позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з підстав не передбачених Земельним кодексом України, що в свою чергу свідчить про протиправність відмови відповідача надати йому такий дозвіл.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Новорозсошанської сільської ради від 20.02.2020 № 52/27 "Про відмову в наданні дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність" та зобов`язання Новорозсошанську сільську раду Новопсковського району Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.12.2019 є обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

При цьому, суд звернає увагу відповідача на те, що при повторному розгляді заяви позивача не можуть бути підставами відмови у задоволенні його заяви ті підстави, яким надавалась правова оцінка у даному рішенні суду.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у власність, суд виходить із наступного.

У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України передбачений порядок прийняття про погодження дозволу надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд вважає, що Новорозсошанська сільська рада Новопсковського району Луганської області має виключну компетенцію у прийнятті рішення по вказаному питанню. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень сільської ради.

З урахуванням встановлених порушень, допущених відповідачем при прийнятті рішення від 20.02.2020 № 52/27 "Про відмову в наданні дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства", виключної компетенції відповідача у прийнятті рішення по питанню надання дозволу на розроблення відповідного проекту землеустрою, відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо посилань позивача на те, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, що узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 по справі № 2340/3933/18, судом визнаються незмістовними, оскільки такий спосіб захисту є належним у разі безпідставної та повторної відмови органом місцевого самоврядування у наданні громадянину відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою, прийнятої у порушення положень Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позов належить до часткового задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом судовий збір сплачено у розмірі 840,80 гривень та за наслідками розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення з Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 560,54 грн. згідно частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 77, 90, 139, 241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Новорозсошанської сільської ради (код ЄДРПОУ: 04336582, Луганська область, Новопсковський район, село Новорозсош, вулиця Ювілейна, будинок 20) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новорозсошанської сільської ради від 20 лютого 2020 року № 52/27 "Про відмову в наданні дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність".

Зобов`язати Новорозсошанську сільську раду Новопсковського району Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 грудня 2019 року з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новорозсошанської сільської ради (код ЄДРПОУ: 04336582, Луганська область, Новопсковський район, село Новорозсош, вулиця Ювілейна, будинок 20) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) гривень 54 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова