Рішення

від 19.05.2020 по справі 640/4068/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 року м. Київ № 640/4068/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДОР ЕНД ГЕЙТ доДержавної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ДОР ЕНД ГЕЙТ (далі також - позивач, ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач, ДФС України), в якому просило суд:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 №520325/41226846 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 17.12.2017;

- зобов`язати Держану фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 17.11.2017 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв`язку податкової накладної №2 від 17.11.2017 для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних отримав квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної. В тексті цієї квитанції ДФС всупереч пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України не вказала ані конкретного виду критерію, з переліку визначених у п. 6 Критерії оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, ані конкретного переліку документів, що їх платник мав подати для розблокування податкової накладної. Водночас позивач вважає, що у ДФС не було об`єктивних підстав для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, оскільки ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ подало вичерпні пояснення та пакет первинних документів, що засвідчували реальність господарських операцій. Проте ДФС безпідставно не враховувала та не проаналізувала змісту наданих позивачем документів і пояснень, прийнявши необґрунтоване та незаконне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2019 відкрито провадження у справі №640/4068/19 за вказаним та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.08.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, разом з доказами направлення копії такого на адресу позивача. В обґрунтування своїх заперечень представник ДФС України навів пояснення щодо правового врегулювання спірних правовідносин та зазначив про правомірність прийнятого комісією Головного управління ДФС у м. Києві рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Попередньо, 31.07.2019 представник ДФС України подав через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у даній справі в якості співвідповідача Головне управління ДФС у м. Києві з мотиву прийняття оспорюваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної комісією Головного управління.

Оглянувши наявні у справі матеріали (зокрема, зміст рішення від 02.01.2018 №520325/41226846) суд дійшов висновку про безпідставність заявленого представником відповідача клопотання.

В подальшому позивач своїм процесуальним правом на подання до суду відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.11.2017 між ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ (як постачальником) і ТОВ Олімпікс Менеджмент (як замовником) укладено договір на виконання робіт з поставки №161117/1, за умовами якого ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ зобов`язувалося поставити та передати ТОВ Олімпікс Менеджмент продукцію - секційні ворота LPU42 виробництва Хьорман (Німеччина) у кількості та асортименті згідно додатку №2 (специфікації) до цього договору. Загальна вартість договору визначена сторонами у розмірі 730 600,52 грн. (в т.ч. ПДВ - 121 766,75 грн.).

Згідно п. 3.2 ст. 3, п. 4.1 і 4.2 ст. 4 зазначеного договору замовник сплачує вартість продукції на умовах та в строки, визначені у додатку 1 до даного договору (у свою чергу відповідно до Додатку №1 Вартість договору та порядок розрахунків сторони узгодили, що замовник має оплатити вартість продукції у розмірі 730 600,52 грн. упродовж одного банківського дня від дня підписання даного договору). Продукція постачається транспортом постачальника за адресою: смт . Козин, вул. Старокиївська, 49 /2 . Строк поставки продукції становить 4 - 5 календарних днів, з моменту перерахування на поточний рахунок постачальника коштів.

На виконання умов цього договору №161117/1 від 16.11.2017 ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ виставило ТОВ Олімпікс Менеджмент рахунок №4 від 16.11.2017 для оплати вартості продукції, всього на суму 730 600,52 грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до даних з наданих позивачем відомостей бухгалтерського обліку (карток рахунків 361, 643), ТОВ Олімпікс Менеджмент в рахунок оплати продукції та на підставі рахунку №4 від 16.11.2017 переказало 17.11.2017 на рахунок суму коштів 730 600,52 грн. (з ПДВ).

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила першої події ), ТОВ Олімпікс Менеджмент виписало на адресу контрагента-покупця (ТОВ Олімпікс Менеджмент ) податкову накладну від 17.11.2017 №2 на суму 730 600,52 грн. (в т.ч. ПДВ 121 766,75 грн.), де визначено номенклатуру товарів: ворота секційні зі сталі типу LPU 42 в асортименті , код згідно з УКТ ЗЕД - 7308300000; електропривід - код згідно з УКТ ЗЕД 8479899790; шина для приводу, код згідно з УКТ ЗЕД 8479908000.

За наслідками надіслання зазначеної електронної податкової накладної до ДФС України засобами електронного зв`язку для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ отримало електронну квитанцію від 13.12.2017, за змістом якої документ було прийнято, проте реєстрацію такого зупинено.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 17.11.2017 №2 ДФС зазначено наступну: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. З результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання по товарах згідно з УКТЗЕД:7308 . У зв`язку з цим платнику було запропоновано подати пояснення та/або копії документів.

Як стверджує позивач в тексті свого позову та не було документально спростовано відповідачем, ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ з метою спростування висновку контролюючого органу щодо наявності підстав для зупинення податкової накладної від 17.11.2017 №2 надіслало до ДФС України пояснення та первинні документи по суті господарських операцій, що стали підставою для виписки зупиненої податкової накладної, а також господарських операцій по ланцюгу постачання продукції (а саме щодо операцій з постачальником товару ТОВ Хьорман-УА ).

Однак за результатами розгляду отриманих документів комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 02.01.2018 за №520325/41226846 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.11.2017 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду із цим позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм пп. а , б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, що діяла станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної позивача), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції чинній станом на 13.12.2017) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У свою чергу приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України було визначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/0621 та втратив чинність з 25.05.2018).

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 6 Критеріїв (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті, розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 Критеріїв та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої НП/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

При цьому, затверджений Вичерпний перелік містить окремі переліки документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для кожного підпункту пункту 6 Критеріїв.

Згідно з п. 2 Вичерпного переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у ньому, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить наведений вище по тексту цього судового рішення п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції чинній до 1 січня 2018 року), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Проаналізувавши зміст наявної у матеріалах справи копії роздруківки електронної квитанції від 13.12.2017 щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача за №2 від 17.11.2017 суд встановив, що контролюючий орган сформував висновок про відповідність такої податкової накладної Підприємства критеріям, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

Тобто, вказана квитанція фіскального органу містила лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв №567. Між тим, пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. У свою чергу визначення фіскальним органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що наведена в текстах його постанов від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 07.05.2020 у справі №300/183/19 та ухвал від 28.02.2019 у справі №803/920/18, від 01.02.2019 у справі №810/3938/18 щодо відмови у відкритті касаційного провадження. Зокрема, під час перегляду в касаційному порядку аналогічних адміністративних справ Верховний Суд зазначив наступне: можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В силу норм ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини та наведену вище правову позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що у досліджуваній квитанції від 13.12.2017 ДФС України, в порушення норми пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (а саме: п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (у контексті того, що п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Крім того надаючи оцінку змісту наведеного у квитанції формулювання, а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7308 , суд зазначає, що: по-перше, таке формулювання не відповідає жодному з критеріїв визначених у п. 6 Критеріїв; а по-друге, обставини щодо невідповідності обсягів придбаних та реалізованих ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ на адресу ТОВ Олімпікс Менеджмент товарів за відповідними номенклатурами відповідачем документально не доведено. Водночас зі змісту поданих позивачем до суду копій договору №108/0917 поставки товару від 25.09.2017 та дистриб?ютерського договору №108/0917-Д від 25.09.2017, а також рахунку-фактури №К-2418 від 178.11.2017 вбачається, що про придбання перелічених у спірній податковій накладній товарів ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ домовилось із постачальником товарів німецького виробника - ТОВ Хьорман-УА .

Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29.03.2017 №190 (що діяла до 22.03.2018) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

З контексту наведених вище норм права можна дійти висновку, що рішення Комісії ДФС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Проте, як видно з тексту рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.01.2018 №520325/41226846 останнє не містить чіткого визначення підстави для прийняття Комісією такого рішення. А саме, в цьому рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та, яких саме документів не вистачала для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної за №2 від 17.11.2017. Як наслідок дане рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує неоднозначне трактування його змісту, та в свою чергу вплинуло на можливість реалізації платником податків (позивачем) права або виконання ним обов`язку.

Як свідчать наявні у справі матеріали та не було спростовано відповідачем, позивач надавав ДФС України пояснення та копії підтверджуючих первинних документів по господарській операції, згідно яких була виписана зупинена податкова накладна.

В ході розгляду справи в суді відповідач, як суб`єкт владних повноважень, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростував жодними документальними доказами твердження позивача про те, що ним на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом-покупцем були направлені до контролюючого органу пояснення та документи, достатні для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 17.11.2017.

Таким чином, з огляду на наявність у матеріалах справи передбачених чинним законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, достовірність яких не була спростована відповідачем, а також з урахуванням вище наведених висновків суду, суд вважає, що Комісія ДФС України не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ №2 від 17.11.2017. У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за №520325/41226846 від 02.01.2018 про відмову у реєстрації зазначеної вище податкової накладної є протиправним.

В ході судового розгляду даної справи жодна із сторін не надала суду документальних доказів скасування цього рішення Комісії ДФС України у досудовому/судовому порядку, а тому суд приходить до висновку щодо його чинності.

В силу положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Крім того, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього ж Кодексу).

Враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом встановлено, що права та інтереси позивача були порушенні в результаті прийняття Комісією ДФС України рішення №520325/41226846 від 02.01.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ №2 від 17.11.2017, то суд вважає, що з метою відновлення прав та інтересів позивача прийняти рішення про скасування вказаного рішення відповідача як протиправного.

Щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 17.11.2017 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання ДФС України вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в останній чинній редакції), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 17.11.2017 №2 датою її отримання ДФС (тобто, 13.12.2017, що зафіксовано у квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної), що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 15.03.2019 №0.0.1295767353.1, за поданим позовом ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ представником позивача - адвокатом Івановою Н.С. на казначейський рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва було сплачено судовий збір у розмірі 1 921 грн.

При цьому, документальних коштів на підтвердження обставини надання (перерахування) ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ зазначеної суми коштів адвокату для сплати судового збору за подання цього позову у матеріалах справи.

З огляду на наведене питання щодо розподілу судових витрат у зв?язку зі сплатою судового збору на користь ТОВ ДОР ЕНД ГЕЙТ судом не вирішувалося.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДОР ЕНД ГЕЙТ (ідентифікаційний код 41226846, адреса: 03026, м. Київ, вул. Фестивальна, 58, кв. 2) до Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.01.2018 за №520325/41226846, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю ДОР ЕНД ГЕЙТ (ідентифікаційний код 41226846) від 17.11.2017 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 17.11.2017 №2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю ДОР ЕНД ГЕЙТ (ідентифікаційний код 41226846), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 13.12.2017.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок