Рішення

від 21.05.2020 по справі 640/13551/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Київ №640/13551/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО"

до Головного управління ДФС у м. Києві

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, б.19, корп 6, код ЄДРПОУ 40851144) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.05.2019 року № 1166846/40851144, від 19.06.2019 року № 1197698/40851144, від 16.05.2019 року № 1164662/40851144, від 28.05.2019 року №1174263/40851144 про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (код ЄДРПОУ 40851144) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (код ЄДРПОУ 40851144) №4 від 10.04.2019 року, №15 від 25.04.2019 року, №16 від 26.04.2019 року, №1 від 02.05.2019 року датами їх фактичного надходження.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а Комісією Головного управління ДФС у м. Києві лише проставлено відмітки навпроти процитованих підстав для відмови без підкреслення необхідних документів, як передбачено у бланку оскаржуваних рішень. Тобто, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають вимогам щодо чіткості та зрозумілості і породжують їх неоднозначне трактування, що у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта ладних повноважень. Окрім того, позивачем зазначено, що Критерії ризиковості платника податку затверджені листом ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, проте, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а тому не можуть бути джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику учасників справи, надано відповідачам час для подання відзивів на позовну заяву.

Відповідач в особі Головного управління ДФС у м. Києві надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що ТОВ Хелоу Про не надано документи з трудових ресурсів та матеріальної бази, у суб`єкта господарювання відсутні складські приміщення. Відсутність вказаних документів не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ Хелоу Про , згідно яких виписані податкові накладні від 10.04.2019 №4, від 25.04.2019 №15, від 26.04.2019 №16 та від 02.05.2019 №1.

Державна фіскальна служба України також надала суду відзив на позовну заяву, в якому, з посиланням на загальні приписи податкового законодавства щодо порядку надання документів та реєстрації податкових накладних в ЄРПН проти позивних вимог заперечувала та просила суд прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Хелоу Про (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Натурпродукт-Вега (покупець) було укладено договір поставки від 22.06.2017 №22/06/2017 за умовами якого постачальник поставляє, а покупець приймає і оплачує товар, повний перелік якого буде міститися в специфікаціях (додатках до договору), що будуть невід`ємними частинами цього договору, на умовах та у порядку, визначених цим договором.

Також, між Товариством з обмежено відповідальністю Хелоу Про (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія Перша приватна броварня Для людей - як для себе! (покупець) було укладено договір поставки від 30.22.2018 №20/11/2018, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати і оплачувати товар, перелік, найменування, асортимент, кількість, ціни товару та інші умови поставки якого вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Окрім того, між позивачем (постачальник) та ТОВ БАСФ Т.О.В. (покупець) було укладено договір поставки від 20.11.2017 №20/11/2017 за мовами якого, постачальник продає, а покупець купує на умовах цього договору товар, вказаний у додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, за результатами господарських операцій, вчинених на підставі зазначених вище договорів, позивачем було направлено до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 10.04.2019, №15 від 25.04.2019, №16 від 26.04.2019 та №1 від 02.05.2019.

Згідно з квитанціями про реєстрацію податкових накладних/рахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію вищевказаних податкових накладних Товариства було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

З метою розблокування вказаних податкових накладних позивач направив до Головного управління ДФС у м. Києві по зупиненим податковим накладним повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрації яких зупинено, разом із додатками щодо господарських операцій по зупиненим податковим накладним.

Проте, комісія Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- рішення від 20.05.2019 №1166846/40851144 про відмову в реєстрації податкової накладної TOB ХЕЛОУ ПРО № 4 від 10.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення від 19.06.2019 №1197698/40851144 про відмову в реєстрації податкової накладної TOB ХЕЛОУ ПРО № 15 від 25.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення від 16.05.2019 №1164662/40851144 про відмову в реєстрації податкової накладної TOB ХЕЛОУ ПРО № 16 від 26.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення від 28.05.2019 №1174263/40851144 про відмову в реєстрації податкової накладної TOB ХЕЛОУ ПРО № 1 від 02.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Підставами, що слугували для прийняття Головним управлінням ДФС у м. Києві оскаржуваних рішень зазначено: Ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити) .

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішеннями Державної фіскальної служби України скарги ТОВ ХЕЛОУ ПРО залишені без задоволення, а оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

ТОВ ХЕЛОУ ПРО не погоджуючись із вищевказаними рішеннями комісії Головного управління ДФС у м. Києві, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулось до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями ж пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок № 177, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

В силу вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 18 - 20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу через "Єдине вікно подання електронних документів" повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено: №4 від 10.04.2019, №15 від 25.04.2019, №16 від 26.04.2019 та №1 від 02.05.2019.

Як свідчать матеріали справи, до вищевказаних повідомлень позивачем були додані документи щодо підтвердження вчинення господарської операції, за результатами здійснення яких виписані податкові накладні від №4 від 10.04.2019, №15 від 25.04.2019, №16 від 26.04.2019 та №1 від 02.05.2019.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

В оскаржуваних рішеннях від 20.05.2019 №1166846/40851144; від 19.06.2019 №1197698/40851144; від 16.05.2019 №1164662/40851144 та від 28.05.2019 №1174263/40851144 контролюючим органом зазначено, що позивачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Проте, з таких рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не вбачається чітких підстав для відмови в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Згідно підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підтверджує, що місцем знаходження ТОВ "Хелоу Про" є: м. Київ вул. Пироговського, будинок 19, корпус 6; позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.11.2016; ТОВ "Хелоу Про" має рахунки, відкриті в банківських установах. Тобто, дані критерії не можуть бути підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 10.04.2019, №15 від 25.04.2019, №16 від 26.04.2019 та №1 від 02.05.2019.

При цьому, суд зауважує, що зазначені Критерії ризиковості платника податку викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 і мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив: "…акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України".

Таким чином, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Також, суд зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.

На думку суду, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

Суд також зауважує, що від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що комісією Головного управління ДФС у м. Києві не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "Хелоу Про" та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Оскаржувані рішення Комісії не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а містять лише загальну фразу про те, що причиною їх неприйняття є: ненадання платником податку копій відповідних первинних документів.

Форма вказаного рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях не підкреслено документи, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, що позбавляє позивача можливості надати такі документи.

Разом з тим, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В свою чергу, позивачем разом з розгорнутими поясненнями щодо змісту та підстав вчинення господарських операцій було надіслано контролюючому органу необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за наслідками яких виписано спірні податкові накладні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18 зазначив: "…Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу".

В контексті наведеного, суд зазначає, що аналізу реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не спростовано фактичне виконання спірної операції та не доведено протилежне.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних від №4 від 10.04.2019, №15 від 25.04.2019, №16 від 26.04.2019 та №1 від 02.05.2019. Як наслідок, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної також є протиправними.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.05.2019 року № 1166846/40851144, від 19.06.2019 року № 1197698/40851144, від 16.05.2019 року № 1164662/40851144, від 28.05.2019 року №1174263/40851144 про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (код ЄДРПОУ 40851144) в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних позивача від №4 від 10.04.2019, №15 від 25.04.2019, №16 від 26.04.2019 та №1 від 02.05.2019 в ЄРПН, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (код ЄДРПОУ 40851144) №4 від 10.04.2019 року, №15 від 25.04.2019 року, №16 від 26.04.2019 року, №1 від 02.05.2019 року датами їх фактичного надходження.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам Головним управлінням ДФС у м. Києві, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати з Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань. Оскільки саме протиправними рішеннями останнього (про відмову у реєстрації податкових накладних) було порушено права та законні інтереси позивача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, б.19, корп 6, код ЄДРПОУ 40851144) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.05.2019 року № 1166846/40851144, від 19.06.2019 року № 1197698/40851144, від 16.05.2019 року № 1164662/40851144, від 28.05.2019 року №1174263/40851144 про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (код ЄДРПОУ 40851144) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (код ЄДРПОУ 40851144) №4 від 10.04.2019 року, №15 від 25.04.2019 року, №16 від 26.04.2019 року, №1 від 02.05.2019 року датами їх фактичного надходження.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛОУ ПРО" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, б.19, корп 6, код ЄДРПОУ 40851144) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 684, 00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Вєкуа Н.Г.