Рішення

від 21.05.2020 по справі 640/15986/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/542

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Київ № 640/15986/19

за позовомВсеукраїнської громадської організації "Центр Об`єднання та захисту прав Ромів" до Кабінету Міністрів України провизнання бездіяльності щодо відсутності контролю Судова колегія у складі:

Головуючий суддя О.В.Головань

судді Я.І.Добрянська, О.В.Патратій

Обставини справи:

Всеукраїнська громадська організація "Центр Об`єднання та захисту прав Ромів" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо відсутності контролю за виконанням Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. №701-р.

В судовому засіданні 06.02.2020 р. оголошено перерву.

Судове засідання, призначене на 19.03.2020 р., не відбулося з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №34/з від 17.03.2020р.

Враховуючи ту обставину, що у судовому засіданні 06.02.2020 р. представники сторін висловили свої позиції по справі, суд вважає за можливе завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Всеукраїнська громадська організація "Центр Об`єднання та захисту прав Ромів" (02121, м.Київ, ПРОСПЕКТ М. БАЖАНА, будинок 7-Б, квартира 66, код 34543989) зареєстрована в якості юридичної особи 25.07.2006 р., Код КВЕД 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у.

Згідно з п. 4.1, 4.2 статуту Всеукраїнської громадської організації "Центр Об`єднання та захисту прав Ромів", затвердженого 08.12.2016 р., основною метою діяльності організації є здійснення діяльності, спрямованої на об`єднання громадян ромської національності - своїх членів, на основі спільних інтересів, для надання взаємної допомоги та сприяння рівності їх у житті суспільства та захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів.

Для досягнення своєї мети організація ставить перед собою наступні завдання (напрямки діяльності), в тому числі, захист інтересів своїх членів в органах державної влади, громадських та комерційних об`єднаннях, а також у судах.

Указом Президента України від 08.04.2013 р. №201/2013 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Пунктом 2 вказаного Указу Президента України доручено Кабінету Міністрів України затвердити у шестимісячний строк план заходів щодо реалізації Стратегії, схваленої цим Указом.

Також, у відповідності до пункту 2 якої, метою Стратегії є визначення засад захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини шляхом забезпечення рівних прав і можливостей для її участі в соціально-економічному та культурному житті держави, а також активізації співпраці з громадськими об`єднаннями ромів.

Пунктом 4 Стратегії визначено основні завдання з реалізації Стратегії, якими є:

1) щодо правового захисту ромів:

- залучення в установленому порядку представників громадських об`єднань ромів до участі у вирішенні питань суспільного життя, зокрема до розроблення та обговорення відповідних проектів актів і рішень, що впливають на становище ромської національної меншини;

- підвищення рівня правової обізнаності ромів;

- здійснення заходів щодо запобігання дискримінації ромів;

- сприяння в отриманні ромами, які на законних підставах перебувають на території України, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;

- розвиток співробітництва з міжнародними організаціями з питань захисту ромів;

- сприяння формуванню у суспільстві толерантного ставлення до ромів;

2) щодо соціального захисту і зайнятості ромів:

- реалізація соціальної політики, спрямованої на забезпечення соціального захисту ромів, у тому числі сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пенсіонерів і одиноких непрацездатних та бездомних осіб, а також сприяння ромам у пошуку роботи;

- проведення серед ромів системної інформаційно-просвітницької роботи із запобігання насильству та жорстокому поводженню в сім`ї, недопущення використання найгірших форм дитячої праці;

- здійснення заходів щодо унеможливлення проявів дискримінації під час працевлаштування ромів;

- залучення ромів до суспільно-корисної праці;

- забезпечення взаємодії працівників соціальної сфери та сфери зайнятості із громадськими об`єднаннями ромів;

3) щодо підвищення освітнього рівня ромів:

- проведення громадськими об`єднаннями, педагогічними колективами навчальних закладів, посадовими особами місцевих органів виконавчої влади роз`яснювальної роботи серед ромів щодо важливості отримання дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти;

- забезпечення взаємодії педагогічних колективів навчальних закладів та громадських об`єднань ромів;

- здійснення заходів щодо зменшення кількості ромів, які не завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;

- проведення профорієнтаційної роботи із стимулювання ромів до отримання професійно-технічної та вищої освіти;

4) щодо охорони здоров`я ромів:

- поширення серед ромів інформації про систему охорони здоров`я та порядок звернення до закладів охорони здоров`я;

- забезпечення інформування працівників закладів охорони здоров`я про традиції, культуру, житлово-побутові умови та звичаї ромів для врахування такої інформації при наданні ромам медичної допомоги;

- приділення особливої уваги стану здоров`я ромських дітей;

- проведення роботи із пропагування серед ромів здорового способу життя та поліпшення стану їх здоров`я;

5) щодо поліпшення житлово-побутових умов ромів:

- здійснення заходів стосовно вдосконалення соціальної інфраструктури в місцях проживання ромів;

- сприяння ромам у вирішенні відповідно до законодавства питань щодо забезпечення житлом, участі у програмах пільгового кредитування придбання та будівництва житла;

6) щодо задоволення культурних та інформаційних потреб ромів:

- сприяння збереженню та розвитку культури і мистецтв ромів;

- сприяння поширенню інформації про життя та культурну самобутність ромів у засобах масової інформації.

Реалізація Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел (пункт 5 Стратегії).

Пунктом 6 Стратегії визначено, що реалізація Стратегії дасть змогу:

- створити умови для виконання рекомендацій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України;

- забезпечити інтеграцію в українське суспільство ромської національної меншини;

- запобігти дискримінації ромів;

- підвищити освітній рівень ромів;

- поліпшити стан здоров`я ромів;

- поліпшити житлово-побутові умови ромів;

- забезпечити сприяння зайнятості ромів;

- розв`язати проблеми, пов`язані з отриманням ромами документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;

- забезпечити збереження та розвиток культурної самобутності ромів.

На виконання пункту 2 Указу Президента України від 08.04.2013 р. №201/2013, з метою реалізації Стратегії, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. №701-р затверджено План заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Згідно з пунктом 1 Плану заходів №701-р, визначено провести інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на протидію упередженому ставленню до осіб, які належать до ромської національної меншини.

Виконання вказаного заходу покладено на Держкомтелерадіо, співвиконавцями визначено Мін`юст, Мінкультури, МОН, МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, громадські об`єднання (за згодою).

Пунктом 7 Плану заходів №701-р передбачено забезпечення у місцях компактного проживання осіб, які належать до ромської національної меншини, проведення правоохоронними органами та соціальними службами профілактичної роботи, спрямованої на запобігання бездоглядності, безпритульності дітей, недопущення їх втягування у злочинну та іншу протиправну діяльність, запобігання насильству в сім`ї, наркоманії, тютюнопалінню та алкоголізму.

Забезпечення вказаних заходів було покладено на МВС, співвиконавцями визначено Мінсоцполітики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації протягом 2013 - 2020 років.

Відповідно до пункту 8 Плану заходів №701-р, передбачено залучення експертного і технічного потенціалу міжнародних організацій до виконання завдань щодо інтеграції в українське суспільство осіб, які належать до ромської національної меншини.

Виконання вказаних заходів покладено на Мінкультури, співвиконавцями визначено МЗС, МОН, Мінсоцполітики, МВС, МОЗ, Мінекономрозвитку, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації протягом 2013 - 2020 років.

Згідно з пунктом 10 Плану заходів №701-р, ухвалено забезпечити співробітництво між органами виконавчої влади і громадськими об`єднаннями ромів з питань життєдіяльності ромської національної меншини.

Виконання вказаного заходу покладено на Мінкультури, співвиконавцями визначено Мінсоцполітики, МОЗ, МОН, МВС, Мін`юст, Мінрегіон, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, громадські об`єднання ромів (за згодою) протягом 2013-2020 років.

Також, згідно з пунктом 11 Плану заходів №701-р, вирішено залучити громадські об`єднання ромів до громадської оцінки ефективності здійснення заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Виконання цих заходів покладено на Мінкультури, співвиконавцями визначено Мінсоцполітики, МОН, МОЗ, МВС, Мін`юст, Укрдержреєстр, ДМС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, громадські об`єднання ромів (за згодою) протягом 2014-2020 років.

У той же час, на виконання вказаного Плану заходів, постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. №993, було утворено Міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, а також затверджено Положення про Міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Крім того, 25.10.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1106 "Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони", згідно з пунктом 1 якої з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Кабінет Міністрів України затвердив План заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

У відповідності до пункту 62 Плану заходів №1106, забезпечення належної реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року повинно відбутись шляхом подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту змін до Плану заходів щодо реалізації Стратегії (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. № 701) в частині запровадження конкретних індикаторів, що характеризують поліпшення стану дотримання прав та умов життя для ромського населення України до 2020 року.

Відповідальними за виконання вказаних заходів визначено Мінсоцполітики, Міністерство охорони здоров`я, Міністерство освіти і науки України, Міністерство внутрішніх справ, Державну міграційну службу, Національні Обласні держадміністрації.

Позивач - Всеукраїнська громадська організація "Центр Об`єднання та захисту прав Ромів" - вважає протиправною бездіяльність щодо відсутності контролю за виконанням Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року з таких підстав.

Позивач зазначає, що ним з метою здійснення громадської оцінки ефективності здійснення вказаних заходів здійснювалося ознайомлення з відповідною інформацією, скеровувалися запити.

23.04.2019 р. скеровано запит до Кабінету Міністрів України з метою з`ясування наявності у Державному бюджеті України на 2016-2019 роки коштів на фінансування Плану заходів.

Листом від 02.05.2019 р. №9036/0/2-19 позивача повідомлено про відсутність такої інформації.

Згідно з наданою Державним казначейством України інформацією (листи від 14.06.2019 р. №9-06-06/10264 та від 17.05.2019 р. №8-06/8612) позивача повідомлено про відсутність фінансування окремих бюджетних програм.

Міністерством культури України також повідомлено позивача, що ним не виконується План заходів за відсутності фінансування.

Відповіді щодо невиконання заходів або їх обмежене виконання також отримано позивачем від інших центральних органів виконавчої влади, на яких покладено здійснення Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Отримана позивачем інформація свідчить про відсутність реального виконання задекларованих державою зобов`язань, відповідальність за що, на думку позивача, має бути покладена на Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства (ст. 19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Відповідач - Кабінет Міністрів України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що ним в межах повноважень прийнято необхідні організаційні рішення щодо належного виконання Указу Президента України від 08.04.2013 р. №201/2013, а саме - з метою реалізації Стратегії, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. №701-р затверджено План заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

В той же час, неповне виконання Плану заходів пов`язане з відсутністю належного фінансування субєктів виконання Стратегії, оскільки Державними бюджетами України на 2013-2019 роки фінансування відповідних програм не передбачалося.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів щодо неможливості виконання певних пунктів Плану заходів через брак бюджетних асигнувань.

Щодо неможливості визначити точну кількість представників ромської національності, відносно яких були реалізовані заходи Плану відповідач зазначає, що чинне законодавство України не передбачає облік громадян України за національною ознакою, тому відповідна статистика відсутня.

В той же час, моніторинг надання певних видів адміністративних послуг особам ромської національної меншини здійснюється за оперативними даними певних суб`єктів зі слів осіб, які звертаються за отриманням зазначених послуг.

Також відповідач зазначає, що оцінка ефективності управлінських дій суб`єктів владних повноважень не може бути предметом розгляду в адміністративному судочинстві.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтовані та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" №794-VII від 27.02.2014 р. Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Ч. 2 Закону №794-VII визначено основні завдання Кабінету Міністрів України, до яких належать, в тому числі, 2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; 3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 4) розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм; 9) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 4 Закону №794-VII визначено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 21 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Згідно з ч. 1 №794-VII та ч. 1 ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Відповідно до п. 1-4 розділу 1 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. №950, визначено, що Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим і місцеві держадміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність зазначених органів.

Кабінет Міністрів є колегіальним органом, який здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на засіданнях.

Діяльність Кабінету Міністрів спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сферах, віднесених до його компетенції.

Кабінет Міністрів видає на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов`язкові для виконання.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України з метою реалізації Стратегії, схваленої Указом Президента України від 08.04.2013 р. №201/2013, було затверджено План заходів №701-р, утворено Міжвідомчу робочу групу з питань виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, а також прийнято Постанову №1106, якою затверджено План заходів №1106, якими визначив напрямок та скоординував дії відповідних суб`єктів владних повноважень щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо не спрямування та не скоординування Кабінетом Міністрів України, усупереч його повноваженням, передбаченим Законом №794-VII, роботу відповідних міністерств, з метою реалізації Стратегії, схваленої Указом Президента України від 08.04.2013 р. №201/2013.

Щодо бездіяльності Кабінету Міністрів України у незабезпеченні належного фінансування заходів, передбачених національними та регіональними планами реалізації Стратегії до 31 грудня 2020 року, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5 Стратегії її реалізація здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону №794-VII серед основних завдань Кабінету Міністрів України є, зокрема забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

У відповідності до пунктів 1 та 2 розділу 34 Регламенту, під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів розробник аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проекту, визначає предмет правового регулювання, механізм вирішення питання (зокрема із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій), що потребує врегулювання, передбачає правила і процедури, які, зокрема, унеможливлювали б вчинення корупційних правопорушень, а також робить прогноз результатів реалізації акта та визначає критерії (показники), за якими оцінюватиметься ефективність його реалізації.

Якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, розробник проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки.

Згідно з матеріалами справи, зокрема, копіями листів Державної казначейської служби України від 17.05.2019 р. №8-06/8612, від 14.06.2019 р. №9-06-06/10264, позивача повідомлено про те, що Законами України про Державний бюджет України на 2016-2018 роки окремих бюджетних програм на виконання Плану заходів не передбачалося.

Згідно зі ст. 32, 33, 35, 37 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України розробляє Бюджетну декларацію та проект закону про Державний бюджет України.

Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України щороку спільно з іншими головними розпорядниками коштів державного бюджету відповідно до цілей та пріоритетів, визначених у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку, складає Бюджетну декларацію - документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту Державного бюджету України і прогнозів місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України до 15 травня року, що передує плановому, подає Бюджетну декларацію на розгляд Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію, яка набуває статусу офіційного документа та оформлюється постановою Кабінету Міністрів України. З дня схвалення Бюджетної декларації втрачає чинність Бюджетна декларація, схвалена у попередньому бюджетному періоді.

Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до Бюджетної декларації та вимог інструкцій з підготовки бюджетних запитів з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, звітів про виконання паспортів бюджетних програм, результатів оцінки ефективності бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, рішень Кабінету Міністрів України за результатами огляду витрат державного бюджету у терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.

Міністерство фінансів України подає Кабінету Міністрів України для розгляду проект закону про Державний бюджет України та вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України.

Кабінет Міністрів України схвалює проект закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Таким чином, головні розпорядники бюджетних коштів, які є суб`єктами виконання Плану заходів, мали включати у свої бюджетні запити видатки на передбачені Планом заходів , для того, щоб вони могли бути включені до проекту закону про Державний бюджет України, який розробляється Міністерством фінансів України і подається на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

В матеріалах справи відсутні докази, які дії вчинялися чи яка бездіяльність допускалася Кабінетом Міністрів України щодо розгляду поданих Міністерством фінансів України проектів Законів про бюджет на відповідні роки, зокрема, чи були присутні такі видатки у бюджетних запитах і, відповідно, предметом подальшого розгляду як Міністерством фінансів України, так і Кабінетом Міністрів України.

Між тим, оскільки План заходів передбачає конкретних виконавців - центральні органи виконавчої влади - то саме вони мають включати у свої бюджетні запити відповідні кошти.

Кабінет Міністрів України, в свою чергу, суб`єктом виконання Плану заходів не визначений.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо забезпечення фінансування передбачених Планом заходів.

Щодо посилання у позовній заяві на відсутність статистичної інформації про виконання Плану заходів Державною службою зайнятості України, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерством освіти і науки України, Державною міграційною службою України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією України, що позбавляє можливості отримати об`єктивну інформацію про стан виконання Плану заходів, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. №701-р міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, відповідальним за виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, Національній академії наук доручено забезпечити його своєчасне виконання та подання щороку до 1 лютого Міністерству культури інформації про стан виконання плану заходів для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України.

Таким чином, зведена інформація щодо виконання Плану заходів має збиратися Міністерством культури України та передаватися Кабінету Міністрів України.

Між тим, дії та/або бездіяльність суб`єктів виконання Плану заходів та Міністерства культури України щодо акумулювання вказаної інформації предметом розгляду по справі не є; відповідні докази у матеріалах справи відсутні.

За відсутності вказаної інформації надати оцінку виконанню Кабінетом Міністрів України заходів контролю щодо виконання Плану заходів не є можливим, оскільки такі заходи контролю є похідними від попередньо зібраної інформації від суб`єктів виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем порушено вказані принципи та допущено протиправну бездіяльність щодо здійснення контролю за виконанням Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. №701-р.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 155, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Головань

Судді Я.І.Добрянська

О.В.Патратій

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 21.05.2020 р.