Ухвала

від 21.05.2020 по справі 826/10270/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10270/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика Філкон до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика Філкон (далі - Позивач, ТОВ Фабрика Філкон ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2017 року №0003731402 та №0003741402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 року вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із несплатою судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), як правонаступник ГУ ДФС у м. Києві, подало апеляційну скаргу, в якій просить відкрити провадження за даною скаргою. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не зазначені вимоги особи, яка подає скаргу, до суду апеляційної інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем 02.01.2020 року (т. 4 а.с. 71), отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 03.02.2020 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 15.04.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Апелянт зазначив, що він зумовлений неналежним фінансуванням податкового органу.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано Відповідачем 20.02.2020 року (т. 4 а.с. 87). Указаним судовим рішенням було надано податковому органу п`ятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків та повернуто вперше подану останнім апеляційну скаргу. Тобто, Відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення сплати судового збору.

Водночас, отримавши копію ухвали від 02.03.2020 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги 05.03.2020 року, ГУ ДПС у м. Києві, як правонаступник ГУ ДФС у м. Києві, вдруге подало її лише 15.04.2020 року, що вказує на відсутність вчинення контролюючим органом активних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення, а також дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

У постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що Апелянт просить відкрити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Разом з тим, всупереч п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України, Відповідачем не зазначено, яке передбачене ст. 315 КАС України рішення він просить прийняти суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду його апеляційної скарги.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, якими Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання та застосовано до останнього штрафні (фінансові) санкції, а також зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму2 832 574,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням максимального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року складає 31 530,00 грн. (2 102,00 х 15 = 31 530,00, що є меншим ніж 2 832 574,00 х 1,5% х 150% = 63 732,92).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим; в апеляційній скарзі не зазначені вимоги особи, яка подає скаргу, до суду апеляційної інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку Апелянта, причин для його поновлення;

- приведення вимог апеляційної скарги у відповідність до п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України з урахуванням приписів ст. 315 КАС України;

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 31 530,00 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика Філкон до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії даної ухвали, але не раніше дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк