Постанова

від 21.05.2020 по справі 620/3125/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3125/19 Головуючий у І інстанції - Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко", в якому просило:

- стягнути з відкритих рахунків в установах банку податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 214888,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач належні платежі до бюджету не сплачує.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - задоволено повністю.

Стягнуто з відкритих рахунків в установах банку Приватного підприємства Транспортно-експедиційна компанія Ріко (код ЄДРПОУ 35779873):

податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 214888 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 53 коп. на р/р НОМЕР_13, УК у м. Чернігові/м. Чернігів/14060100, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 з відкритих рахунків у банках: Р/р НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк , МФО 320478; Р/р НОМЕР_2 в Казначейство України, МФО 899998; Р/р НОМЕР_3 в АБ Укргазбанк , МФО 320478; Р/р НОМЕР_4 в АТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805; Р/р НОМЕР_3 в АБ Укргазбанк , МФО 320478; Р/р НОМЕР_5 в АБ Укргазбанк , МФО 320478; Р/р НОМЕР_5 в АБ Укргазбанк , МФО 320478; Р/р НОМЕР_6 в Філія Розрах. центр AT Приватбанк м. Київ, МФО 32064; Р/р НОМЕР_7 в КРД АТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 322904; Р/р НОМЕР_8 в АБ Укргазбанк , МФО 320478; Р/р НОМЕР_9 в КРД АТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 322904; Р/р НОМЕР_10 в КРД АТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 322905; Р/р НОМЕР_11 в АБ Укргазбанк , МФО 320478; Р/р НОМЕР_12 в АБ Укргазбанк , МФО 320478.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Приватне підприємство "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко" подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко" посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Приватне підприємство "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко" в апеляційній скарзі зазначає, що виписка з особового рахунку не є належним доказом існування заборгованості і копії податкових декларацій, а разом вони ніяк не пояснюють факт існування податкового боргу, а тим більш момент та підстави його виникнення, що є обов`язковою умовою для підтвердження відповідності суми розрахункової пені.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Також, Позивач звертає увагу на те, що згідно облікової картки платника податку Відповідач збільшив суму від`ємного значення на погашення податкового боргу з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.06.2018 року на суму 326 072,00 грн., тобто на суму податкового боргу визначеному в податковому повідомленні-рішенні № 0002011400 ВІД 20.06.2018 року. Позивач звертає увагу на те, що на момент сплати суми податкового боргу у розмірі 326 072,00 грн. у Відповідача автоматично нарахована пеня згідно пп. 129.1.2 ст. 129 ПК України у розмірі 189 705,58 грн. Відповідно до розрахунку податкового боргу згідно даних облікової карти платника податку Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко": 326 072,00 грн.(податковий борг) + 189705,58 грн. (пеня) = 515 777,58 грн. - 260 858 грн. (податковий борг по основному платежу) = 254 919,58 грн. - 65 214 грн. (штрафна санкція) = 189 705,58 грн. - 65 214 грн. (штрафна санкція) = 124 491,05 грн. пеня станом на 27.07.2018 року, а сума недоїмки 88 769,02 грн. Станом на подачу позовної заяви 24.10.2019 року залишок несплаченої пені склав 126 119,51 грн. Тобто, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області діяло згідно норм ПК України, а саме згідно п. 87.9 ст. 89 де чітко передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежного від напряму сплати, визначеного платником податку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство Транспортно-експедиційна компанія Ріко зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (а.с. 9-11).

Згідно ідентифікаційних даних Позивача Відповідач перебуває на податковому обліку (а.с. 12-13).

Приватне підприємство Транспортно-експедиційна компанія Ріко несвоєчасно та не поновну обсязі сплачувало податки до бюджету.

Так, Відповідач станом на 24.10.2019 року має податковий борг у розмірі 88 769,02 грн. + 126 119,51 грн. (пеня) = 214 888,53 грн. по податку на додану вартість.

Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області направлено Відповідачу податкову вимогу форми Ю № 7354-17 від 03.09.2018 року, яка була отримана 05.09.2018 року, але платником податковий борг у добровільному порядку не сплачено.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції у виходив того, що податкові зобов`язання, визначені Відповідачем в податкових деклараціях, в силу положень ст. 54 Податкового кодексу України є узгодженими, то позовні вимоги ГУДПС у Чернігівській області підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню повністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету.

Відповідно до розрахунку Позивача підприємство має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 214 888,53 грн.

Так, вищевказаний податковий борг у Приватного підприємства Транспортно-експедиційна компанія Ріко виник у зв`язку із несплатою ним самостійно визначених зобов`язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість (а.с. 15-20).

Наявність у Відповідача вищевказаного податкового боргу підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.7-8).

При цьому, відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пп. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідачу було направлено податкову вимогу форми Ю № 7354-17 від 03.09.2018 року, яка отримана ним 05.09.2018 року (а.с. 14).

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що податкові зобов`язання, визначені Відповідачем в податкових деклараціях, в силу положень ст. 54 Податкового кодексу України є узгодженими, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги ГУ ДПС у Чернігівській області підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що Відповідачем не надано жодного, належного та допустимого, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказу на підтвердження не узгодженої суми податкового боргу.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко" викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Ріко" залишити без задоволення , а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М.Оксененко