Постанова

від 21.05.2020 по справі 460/1245/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 рокуСправа № 460/1245/19 пров. № А/857/972/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (суддя Недашківська К.М., м.Рівне, повний текст складено 29 листопада 2019 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Монашинські сири до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Монашинські сири (далі - ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області(далі - Головне управління) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2019 №№0003321401, 0003311401 (далі - ППР №№0003321401, 0003311401 відповідно).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги з посиланням на окремі обставини справи вказує, що за результатами проведеної планової перевірки фіскальним органом встановлено, що господарські операції між позивачем та контрагентами не мали реального характеру, а лише відображені формально у документах податкового обліку. Зазначене випливає з того, що контрагенти ТОВ не мали можливості здійснювати поставку товару та надавати послуги за договорами, оскільки щодо них відсутні відомості про наявність основних засобів (техніки, приміщень, тощо); відсутні трудові ресурси; звітності контрагентами не подавалися; номенклатура отриманих товарів свідчить про відсутність надходжень ТМЦ - молока; щодо окремих контрагентів наявна інформація з облікових карток платників податків про внесення відомостей щодо ознак фіктивності; порушені кримінальні провадження щодо платників податків; при виїзді на місцезнаходження контрагентів не встановлено їх наявності; товарний баланс щодо придбаних та реалізованих товарів, робіт, послуг, не можливо дослідити, напрям та період використання придбаних товарів не можливо скласти, неможливо простежити ланцюг придбання товару/послуг, підтвердити факт придбання та подальшої реалізації в адресу контрагентів-покупців платником податків вищезазначених послуг/товару, та взагалі підтвердити реальність здійснення господарської операції, оскільки, можливо було тільки документування без фактичного здійснення операцій, без фактичного перевезення, тому на час складання податкової інформації неможливо підтвердити операції з придбання відповідного товару позивачем у його контрагентів.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Разом з тим, від сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на інший час у зв`язку із карантинними обмеженнями, що введені на території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 №211.

Розглянувши вказані клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що такі не підлягають задоволенню, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину зі сторони суб`єкта владних повноважень (апелянта) та іншої сторони по справі не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також рекомендація Ради суддів України (лист від 16.03.2020 №9-рс-186/20) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач та позивач були повідомлені завчасно (05.05.2020), проте ними не було вжито будь-яких заходів для участі в розгляді справи, зокрема, не заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Також відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін (їх представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо останнім не заявлено.

В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) в рішенні від 07.07.1989р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи відповідачем не доведений факт того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов`язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов`язань за спірним правочином, а вчинені ними правочин об`єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, та те, що господарські операції ТОВ з контрагентами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ПП зареєстровано з 27.09.2016та перебуває на податковому обліку у відповідача, 01.11.2016 йому видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) №200292256. Основним видом його діяльності є: Код КВЕД 10.51Перероблення молока, виробництво масла та сиру (т.1 а.с.19-23, 26).

На підставі акта від 11.02.2019 №272/17-00-14-01/40854517(далі - Акт) документальної планової виїзної перевірки ТОВ податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 27.09.2016 по 30.09.2018контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК) в результаті чого ТОВ занижено податок на прибуток на суму 2642634 грн, у тому числі: за 2016 рік - 75131 грн, за 2017 рік - 2567503 грн;

- пункту 185.1 статті 185, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК, внаслідок чого ТОВ завищено податковий кредит на суму 2458219 грн, у тому числі за: грудень 2016 року - 108333 грн, січень 2017 року - 40496 грн, лютий 2017 року - 504379 грн, березень 2017 року - 464830 грн, квітень 2017 року - 411053 грн, травень 2017 року - 151429 грн, червень 2017 року - 21859 грн, серпень 2017 року - 442756 грн, грудень 2017 року - 58956 грн, січень 2018 року - 198915 грн, лютий 2018 року - 55213 грн (т.3 а.с.85-127).

01.03.2019 Головним управлінням на підставі Акта прийнято ППР:

№0003321401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 3687328,50 грн (основне зобов`язання 2458219 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1299109,50 грн);

№0003311401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 3303292,50 грн (основне зобов`язання 2642634 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 660658,50 грн) (т.1 а.с.136-139).

Не погодившись із вище переліченими ППР позивач оскаржив такі в адміністративному порядку.

За наслідками розгляду такої скарги Державною фіскальною службою України (далі - ДФС) прийнято рішення від 10.05.2019 №2134/6/99-99-11-04-01-25 (далі - Рішення), яким зазначені ППР залишені без змін, а скарга без задоволення (т.1 а.с.140-157).

Зі змісту Акта видно, що висновки контролюючого органу про завищення ТОВ податкового кредиту на суму 2458219 грн ґрунтуються на тому, що господарські операції між позивачем та контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю Велесіті (далі - ТОВ-1), Товариством з обмеженою відповідальністю Брейнлінн (далі - ТОВ-2), Товариством з обмеженою відповідальністю Івамар Трейд (далі - ТОВ-3), Товариством з обмеженою відповідальністю Толєдосервіс (далі - ТОВ-4), Товариством з обмеженою відповідальністю Нордфокс (далі - ТОВ-5), Товариством з обмеженою відповідальністю Колос Дніпра (далі - ТОВ-6), Товариством з обмеженою відповідальністю Юністрім (далі - ТОВ-7), Товариством з обмеженою відповідальністю Фармконсалт (далі - ТОВ-8), Товариством з обмеженою відповідальністю Аксельтан (далі - ТОВ-9), Товариством з обмеженою відповідальністю Інбрайт (далі - ТОВ-10), Товариством з обмеженою відповідальністю Гєрмєс ЛТД (далі - ТОВ-11), Товариством з обмеженою відповідальністю Альтастрім (далі - ТОВ-12) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дівіон Груп (далі - ТОВ-13), мали формальний та нереальний характер з метою отримання податкової вигоди.

Щодо здійснення господарських операцій з ТОВ-1 Велесіті , то матеріалами справи підтверджується наступне.

Між ТОВ-1 та ТОВ укладено договір поставки від 01.01.2017 №01/01, відповідно до якого Постачальник (ТОВ-1) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця, згідно умов Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника; Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 (т.6 а.с.146).

За даним правочином оформлені видаткові накладні: №№01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 на доставку товару - молоко сире коров`яче із зазначенням відповідних сум ПДВ (т.6 а.с.148-167).

На оплату товару сформовані відповідні рахунки (т.6 а.с.168-186).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.6 а.с.187-237).

Розрахунки проведено згідно наступних платіжних дорученьвід 23.01.2017№7, 31.01.2017№12, 02.02.2017№13, 03.02.2017№14, 06.02.2017№15, 20.02.2017№20;Договір переуступки боргу ТОВ-1 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Доні Ленс (далі - ТОВ-14) від 26.02.2017; Переуступка боргу ТОВ-1 в адресу ТОВ-14 - 07.04.2017; Переуступка боргу ТОВ-1 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Південь Інвест Консалт (далі - ТОВ-15) -10.05.2017.

Станом на 30.09.2018 згідно даних бухгалтерського обліку дебіторська/кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ-1 відсутня.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні від 20.01.2017 №85, 19.01.2017 №55 та від 19.01.2017 №54, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-2, то судом встановлено наступне. Так, між ТОВ-2 та позивачем укладено договір поставки від 01.03.2017, відповідно до якого Постачальник (ТОВ-2) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець (ТОВ) зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця, згідно умов Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника; Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 (т.6 а.с.48).

За даним договором оформлені видаткові накладні: №№РН-0000003, РН-0000004, РН-0000005, РН-0000006, РН-0000007, РН-0000008, РН-0000009, РН-0000010, РН-0000011, РН-0000012, РН-0000013, РН-0000014, РН-0000015, РН-0000016, РН-0000017 на поставку - молоко сире коров`яче із визначенням відповідної суми ПДВ (т.6 а.с.50-59, 100-104).

Доставка товару оформлена згідно товарно-транспортних накладних (т.6 а.с.60-99, 105-124).

Розрахунки проведено згідно наступних платіжних дорученьвід 22.03.2017№35, 24.03.2017 №36, від 29.03.2017№38; Переуступка боргу ТОВ-2 в адресу ТОВ-15 - 25.04.2018; Переуступка боргу ТОВ-2- в адресу ТОВ-15 - 28.04.2017. Станом на 30.09.2018 дебіторська/кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ-2 відсутня.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні від 17.03.2017 №№11, 12, 13,14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 від 21.03.2017, 22.03.2017№89, 23.03.2017№86, 24.03.2017№85, від 04.04.2017№88, які зареєстровані в ЄРПН.

Також, з ТОВ-2 укладено договір суборенди обладнання від 03.02.2017 №03/02-02, відповідно до якого Орендодавець (ТОВ-2) передає, а Суборендар (ТОВ), приймає у строкове платне користування обладнання, визначене у додатку №1 до цього договору; Орендодавець розпоряджається Об`єктом оренди згідно договору оренди обладнання №01/02 від 01.12.2017; та договір суборенди нерухомого майна від 03.02.2017, відповідно до якого ТОВ Суборендодавець, а Суборендар ТОВ-2приймає у строкове оплатне користування нежитлову будівлю молочного цеху з надвірними будівлями та спорудами за номером 2, що на урочищі Монастирський хутір Морозівської сільської ради Корецького р-ну Рівненської обл. загальна площа 809,4 м.кв., площа підсобних приміщень 100 м.кв (т.6 а.с.125).

Між сторонами правочину укладено Протокол узгодження договірної ціни до договору від 03.02.2017, відповідно до якого узгоджена вартість орендної плати за об`єкт оренди обладнання складає 357000 грн, у тому числі ПДВ - 59500 грн (т.6 а.с.129).

Відповідно до Акта приймання-передачі Об`єкта оренди від 03.02.2017 Орендодавець передав, а Суборендар прийняв у платне строкове користування Об`єкт оренди: Ваги Пронпралд 10 кг, Ваги Пронпралд 10 кг, Коптильна камера, Вакуумна машина тековак/2, Принтер штрих-код ф 115- 2.5, Вентилятор побутовий, Котел Е100, Бензопила Штил 1300, Холодильна установка на сушку, Насос, Холодильна камера Холодсершс 8*2, Холодильна камера карьер 7.5*2.4м, Холодильна камера Тернокінг 13,5*2,4, Випарник вент.від Охолоджувач , Насос нерж. 10 т, Насос нерж.5 т, Молочні труби (нерж)м, Молочні труби (нерж)м, Стіл (нерж), Резервуар для води 200 л (нерж), Ванночка 40 л (нерж), Платформа (залізна) 1 м*6м, Маслобійка 400л(нерж)Німеччина, Сепаратор Вестфалія (нерж)Німеччина 5т, Пастеризатор молока Німеччина 15 т/ч, Пастеризатор молока Німеччина 5 т/ч, Сироварня (нерж.)50л, Охолоджувач молока, Бойлер (нерж) 1т, Бойлер (нерж)100л, Ваги 520 кг, Ванна резерв (нерж) 500 л, Ванна резерв (нерж) 5т, Ванна приймалня (нерж) 4г, Ванна мішалка (нерж)5т, Ванна мішалка (нерж)2750л, Ванна (нерж) 10т, Сховище молока(нерж)5т, Сховище молока (нерж)бт, Центрифуга лабор. Універсал Орбіта , Аналізатор молока Ультразвук Екомілк , Аналізатор кислотності молокарн-метр KnisckPortamess , Пральна машина побутова 6кг(т.6 а.с.130).

Передача у користування нерухомого майна відбулася відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): №№ОУ-0000001,ОУ-0000005, ОУ-0000003 (т.6 а.с.136, 140, 144).

Передача у користування обладнання відбулася відповідно до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): №№ОУ-0000006, ОУ-0000004, ОУ-0000002 (т.6 а.с.138, 142, 145).

Розрахунки проведено згідно платіжних доручень від 15.03.2017№30, 21.03.2017№34, від 24.03.2019№36, від 24.03.2017№36, від 29.03.2017№38, від 29.03.2017№38. Станом на 30.09.2018 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні: від 28.02.2017№19, 28.02.2017№18, 01.03.2017№33, 01.03.2017№32, від 29.03.2017№61, від 29.03.2017№62, які зареєстровані в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-3, то між ним та позивачем укладено договір поставки від 01.08.2017 №0108, відповідно до якого Постачальник (ТОВ-3) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець (ТОВ) зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця, згідно умов Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця; Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017(т.4 а.с.194).

За даним правочином оформлені видаткові накладні: №№РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004 (т.4 а.с.198-201).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.4 а.с.202-206).

Розрахунки проведено згідно наступних документів: Переуступка боргу ТОВ-3 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Ініціативна Група - 01.09.2017. Станом на 30.09.2018 року згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 розрахунки з постачальниками по контрагенту ТОВ-3 рахується кредиторська заборгованість в сумі 339151,68 грн.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні від 10.08.2017 №361, 30.08.2017 №360, 30.08.2017 №357, 30.08.2017 №352, які зареєстровані в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-4, судом встановлено, що між ТОВ-4 та позивачем укладено договір поставки від 10.03.2017 №01/03-01, відповідно до якого Постачальник (ТОВ-4) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець (ТОВ) зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця, згідно умов Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Постачальника; Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017(т.4 а.с.102).

За даним правочином оформлені видаткові накладні: №№РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, РН-0000005 (т.4 а.с.104-108).

Між сторонами правочину оформлені Рахунки-фактури (т.4 а.с.109-113).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.4 а.с.114-132).

Розрахунки проведено згідно наступних платіжних доручень від 29.03.2017 №38; 03.04.2017 №40; Переуступка боргу ТОВ-4 в адресу ТОВ-15 - 10.05.2017. Станом на 30.09.2018 згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 розрахунки з постачальниками по контрагенту ТОВ-4 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні: від 20.03.2017 №61, 30.03.2017 №58, 30.03.2017 №59, 28.03.2017 №62, 28.03.2019 №60, які зареєстровані в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-5, томіж ним та позивачем укладено Договір поставки від 17.05.2017 №01/05-19, відповідно до якого Постачальник (ТОВ-5) передає, а Покупець (ТОВ) замовляє, приймає та оплачує молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил інкотермс - 2010, а саме: Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця (т.5 а.с.142).

За даним правочином оформлені видаткові накладні: №№РН-00007, РН-00008, РН-00009, РН-00010,РН-00011, РН-00012, РН-00013, РН-00014, РН-00015, РН-00016, РН-00017, РН-00018,РН-0014, РН-0015, РН-0016, РН-0018 (т.5 а.с.144-159).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.5 а.с.160-223).

Розрахунки проведено згідно наступних документів: Переуступка боргу ТОВ-5 в адресу ТОВ-13 - 03.07.2017; Переуступка боргу ТОВ-5 в адресу ТОВ-15 - 17.07.2017; Переуступка боргу ТОВ-5 в адресу ТОВ-15 - 19.07.2017; Переуступка боргу ТОВ-5 в адресу ТОВ-15 - 01.08.2017; Переуступка боргу ТОВ-5 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Альтмолт (далі- ТОВ-16) - 07.08.2017; Переуступка боргу ТОВ-5 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Санторініка (далі - ТОВ-17) - 01.09.2017.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні: від 02.07.2017№1, 03.07.2017№2, від 04.07.2017№3, від 05.07.2019№4, від 12.07.2017№6, від 18.07.2017№27, 18.07.2017 №№28, 29,від 13.07.2017 №30,14.07.2017№31, 18.07.2017 №32, 01.08.2017№3, 02.08.2017№4, 19.08.2017№5, 19.08.2017№7, які зареєстровані в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-6, судом встановлено наступне.

Між ТОВ-6 та ТОВ укладено договір поставки від 30.06.2017 №30/06-02, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире ; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця, згідно умов Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Постачальника (т.6 а.с.39).

За даним правочином оформлена видаткова накладна від 30.06.2017№РН-0000001 - молоко сире коров`яче - 331280,64 грн, ПДВ - 55213,44 грн; (т.6 а.с.43).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.6 а.с.44-47).

Розрахунки проведено згідно платіжного доручення від 04.08.2017 №112 на суму 35494 грн; переуступка боргу ТОВ-6 в адресу ТОВ-17 - 01.09.2017. Станом на 30.09.2018 згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 розрахунки з постачальниками по контрагенту ТОВ-6 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

За даними господарськими операціями сформована податкова накладна від 02.08.2017№62, яка зареєстрована в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-7, то між ним та позивачем укладено договір поставки від 10.08.2017 №1807/01-01, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець (зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця, згідно умов Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Постачальника; Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 (т.4 а.с.216).

За даним правочином оформлені видаткові накладні: №№РН-0000019, РН-0000020, РН-0000021, РН-0000022, РН-0000023, РН-0000024, РН-0000025, РН-0000026, РН-0000027, РН-0000028, РН-0000029, РН-0000030, РН-0000031, РН-0000032, №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 на поставку - молоко коров`яче сире із визначенням відповідних сум ПДВ (т.4 а.с.221-234).

Сторонами цього договору оформлені Рахунки-фактури (т.4 а.с.235-248).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.5 а.с. 1-53, 249-250).

Розрахунки проведено згідно наступних документів: платіжні доручення від 17.08.2017№118, 29.08.2017№125, 01.09.2017№127, 12.09.2017№131, 01.11.2017№162 на загальну суму 1321747,90 грн. Станом на 30.09.2018 згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 розрахунки з постачальниками по контрагенту ТОВ-6 рахується кредиторська заборгованість в сумі 956879,30 грн.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні: від 31.07.2017№66, 28.07.2017№60, 27.07.2017№65, 26.07.2017№64, 25.07.2017№63, 24.07.2017№28, 21.07.2017№27, 20.07.2017№26, 19.07.2017№25, 18.07.2017№11, 31.08.2017№81, 07.09.2017№80, 29.08.2017№79, 28.08.2017№78, 23.08.2017№77, 22.08.2017№76, 21.08.2017№75, 19.08.2017№74, 18.08.2017№73, 17.08.2017№72, 16.08.2017№71, 15.08.2017№32, 14.08.2017 №31, 11.08.2017№30, які зареєстровані в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-8, то матеріали справи містять наступні відомості.

Між ТОВ-8 та ТОВ укладено договір поставки від 01.04.2017 №04/04-01, відповідно до якого Постачальник (ТОВ-8) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець (ТОВ) зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця, згідно умов Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця; Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 (т.3, а.с.210).

За даним правочином оформлені видаткові накладні: №№РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, РН-0000005, РН-0000006, РН-0000007, РН-0000008, РН-0000009, РН-0000010, РН-0000011, РН-0000012, РН-0000013 (т.3 а.с.212-224).

За даними поставками оформлені Рахунки-фактури (т.3 а.с.225-237).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.3 а.с.238-250,т.4 а.с.1-43).

Розрахунки проведено згідно наступних документів: платіжне доручення від 26.04.2017 №55 - на суму 890944,35 грн. Станом на 30.09.2018 згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 розрахунки з постачальниками по контрагенту ТОВ-8 рахується кредиторська заборгованість в сумі 1000000 грн.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні: від 17.04.2017№45, 14.04.2017№44, 13.04.2017№43, 12.04.2017№42, 11.04.2017№41, 10.04.2017№40, 07.04.2017№39, 06.04.2017№38, 05.04.2017№37, 04.04.2017№36, 03.04.2017№35, 02.04.2017№34, 01.04.2017№33, які зареєстровані в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-9 Аксельтан , судом встановлено, що між ним та позивачем укладено договір поставки від 25.01.2017 №05/01, відповідно до якого Постачальник (ТОВ-9) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець (ТОВ) зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця, згідно умов Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р.-н, с. Морозівка, урочище Монастирський хутір, б. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Постачальника; Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017.

За даним правочином оформлені видаткові накладні: №№РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, РН-0000005, РН-0000006, РН-0000007, РН-0000008, РН-0000009, РН-0000010, РН-0000011, РН-0000012, РН-0000013 (т.4 а.с.48-60).

За даними поставками оформлені Рахунки-фактури (т.4 а.с.61-72).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.4 а.с.73-101).

Розрахунки проведено згідно наступних документів: платіжних доручень від 17.02.2017 №№19, 19/1; переуступка боргу ТОВ-9 в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Дані Ленс (далі - ТОВ-18) - 26.02.2017; переуступка боргу ТОВ-9 в адресу ТОВ-17 - 07.04.2017; переуступка боргу ТОВ-9 в адресу ТОВ-18 - 11.04.2017.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні: від 31.01.2017№70, 30.01.2017№66, 30.01.2017№68, 29.01.2017№69, 28.01.2017№65, 28.01.2017№67, 09.02.2017№47, які зареєстровані в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-10, то між ним та позивачем укладено Договір поставки від 24.04.2017 №24/01, відповідно до якого Постачальник (ТОВ-10) зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець (ТОВ) зобов`язується прийняти та оплатити молоко коров`яче сире; якість товару повинна відповідати та підтверджуватися сертифікатом якості виробника згідно ГОСТу (ДСТу); поставка здійснюється на умовах СРТ правил Інкотермс - 2010, а саме Постачальник зобов`язаний замовити і оплатити поставку Товару до Покупця згідно умов Договору, а саме: Рівненська обл., Корецький р.-н с. Морозівка, у-ще Монастирський хутір, буд. 2.; поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця; Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 (т.7 а.с.180) .

За даним правочином оформлені видаткові накладні: №№РН-0000001, РН-0000002 (т.3 а.с.198-199).

За даними поставками оформлені Рахунки-фактури (т.3 а.с.200-201).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортних накладних (т.3 а.с.202-209).

Розрахунки проведено згідно наступних документів: платіжне доручення від 14.06.2017№84. Станом на 30.09.2018 згідно даних бухгалтерського обліку дебіторська/кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ-10 відсутня.

За даними господарськими операціями сформовані податкові накладні: від 26.04.2017 №6 та від 25.04.2017№7, які зареєстровані в ЄРПН.

Щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ-11 судом встановлено наступне.Між ТОВ-11 та ТОВ укладено оговір поставки товару від 23.12.2016 №23/12/2016, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець (ТОВ Монашинські сири. ) зобов`язується прийняти та оплатити товар; Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою у рахунку- фактурі за кожну одиницю товару, яка вказана з урахуванням ПДВ; Оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку на поточний (розрахунковий) рахунок Постачальника шляхом перерахування 100% оплати вартості Товару в продовж 60 (шістдесят) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Покупця та Продавця документа Видаткова накладна ; Доставка товару здійснюється за рахунок Постачальника; Приймання-передача товару проводиться по кількості - відповідно до товаросупровідних документів, по якості - відповідно до паспорту якості виробника; Приймання-передача товару оформлюється видатковими накладними або іншими накладними про приймання-передачу (т.3 а.с.194)

За даним правочином оформлена видаткова накладна від 23.12.2016 №82- молоко сухе знежирене - 108333,33 грн (т.3 а.с.196).

Доставка товару оформлена відповідно до товарно-транспортної накладної від 23.12.2016 (т.3 а.с.197).

Розрахунки з ТОВ-11 не проводилися. Станом на 30.09.2018 згідно даних бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ-11 становить 650000 грн.

За даними господарськими операціями сформовані податкова накладнавід 23.12.2016№82, яка зареєстрована в ЄРПН.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац 1 пункту 44.2 статті 44 ПК).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №996-XIV), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженим наказом Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) від 24.05.1995№88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 05.06.1995 за №168/704; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК безоплатно надані товари, роботи, послуги товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 №290 (зареєстровано в МЮУ 14.12.1999 за №860/4153), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, об`єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені ПК.

Таким чином, доходи і витрати беруть участь у розрахунку податку на прибуток, водночас визначальним для цілей податкового обліку є те, що такі витрати та доходи повинні бути сформовані на підставі реальної господарської операції, яка фактично здійснюється саме тим суб`єктом господарювання, який зазначений в первинних документах.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу даних норм вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов`язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, необхідно зазначити, що у ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 73-77, 90КАС та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Зокрема, судом досліджено вище наведені первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Суд першої інстанції також обґрунтовано не взяв до уваги посилання контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних документів (подорожніх листів), оскільки документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) з наслідками об`єкту оподаткування податком на прибуток не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Крім того, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Апеляційний суд, відхиляє доводи Головного управління про те, що контрагенти позивача не мали можливості здійснювати поставку товару та надавати послуги за договорами, оскільки щодо них відсутні відомості про наявність основних засобів (техніки, приміщень, тощо); відсутні трудові ресурси; звітності контрагентами не подавалися; оскільки позивач, як платник податків не несе та не може нести відповідальності у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту за можливі порушенням норм законодавства його контрагентами. Подання чи не подання контрагентами до фіскального органу будь-якої звітності є питанням виключно таких осіб.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність за твердженням відповідача у контрагента власних або орендованих основних засобів не свідчить про безтоварність операцій

Відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладеним ним договорам

Вказані висновки узгоджується із позицією Верховного Суду, щодо розглядуваних у цій справі відносин, що викладена у постановах від 16 січня 2018, 15 травня 2018 року, 8 серпня 2019 року, 18 березня 2020 року у справах№№826/1398/14, 810/4391/16, 826/11728/18, 817/822/16 відповідно).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що факти здійснення господарських операцій повністю підтверджені первинними документами, оприбуткуванням товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерському обліку, відображенням господарських операцій в податковому обліку з подальшим використанням в господарській діяльності. Формування платником податків витрат та, відповідно, податкового кредиту за спірний період здійснено на підставі даних про реальні господарські операції, які підтверджені усіма необхідними первинними і обліковими документами, та є правомірним.

При цьому, контролюючий орган не заперечує факт використання придбаних товарів і послуг у власній господарській ТОВ, проте зазначає, що отримані позивачем товари та послуги не могли бути надані та поставлені саме вказаними контрагентами.

Щодо висновків фіскального органу про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ-13 та ТОВ-12, суд зазначає, що Акт не містить опису дослідження таких операції взагалі.

В Акті містяться наступний опис по ТОВ-13 та ТОВ-12: Крім того, за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ від 08.10.2018 (акт №2080/17-00-14-03/40854517) Головним управлінням встановлено нереальність здійснення поставки по ТОВ-12за лютий, квітень 2017 року, ТОВ-13 за квітень , травень 2017 року. В результаті чого встановлено завищення ПДВ за лютий 2017 року на суму 264943 грн, травень 2017 року на суму ПДВ 115 261,34 грн, травень 2017 року на суму ПДВ 190212 грн, червень 2017 року на суму ПДВ 38012,88 грн. Дане порушення вплинуло на визначення податку на прибуток підприємств (розділ 3.1.1 Акту) .

Тобто, фіскальний орган фактично не здійснював перевірки господарських операцій з контрагентами ТОВ-13 та ТОВ-12, оскільки Акт не містить такого опису. Натомість, контролюючий орган, збільшуючи суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за ППР №0003311401, послався виключно на висновки іншого акта перевірки від 08.10.2018, за яким встановлено нереальність здійснення поставки по ТОВ-13 і ТОВ-12.

Разом з тим, необхідно вказати, що висновки, які наведені у акті перевірки від 08.10.2018 були предметом розгляду по справі №460/164/19 за наслідками розгляду якої рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 4 липня 2019 року, що залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року позовну заяву ТОВ до Головного управління про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління від 19.10.2018 №0009621403, яке було прийнято на підставі акта перевірки від 08.10.2018.

Таким чином, твердження відповідача про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ-13 та ТОВ-12 щодо формування податкового кредиту, та як наслідок вплив такого порушення на визначення податку на прибуток підприємств за Актом, з посиланням на висновки іншого акта перевірки від 08.10.2018, є неприпустимим, що додатково підтверджується згаданими вище судовими рішеннями.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що в Акті відповідачем зазначено, що позивачем не включено до складу доходів послуги та ТМЦ, які є такими, що отримані безоплатно; отримання позивачем безоплатно виконаних робіт та ТМЦ підтверджує збільшення економічних вигод підприємства; в бухгалтерському обліку платника податків операції з безоплатного отримання послуг та ТМЦ не відображені.

З даного приводу необхідно вказати, що одночасне твердження в Акті про наявність підстав для збільшення платнику податків грошового зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ, та твердження про отримання безоплатно послуг та ТМЦ, є за податковими наслідками неприпустимим, оскільки безоплатне отримання товарів або послуг не тягне за собою жодних ПДВ-наслідків; обдарований суб`єкт підприємництва не має права на вхідний ПДВ за такою операцією, оскільки податковий кредит складається із сум нарахованого/сплаченого ПДВ (пункт 198.3 статті 198 ПК), а при безкоштовному отриманні такої сплати/нарахування немає.

В Акті також містяться посилання на безтоварність господарських операцій з контрагентами у зв`язку, зокрема, з наявною інформацією з облікових карток платників податків про внесення відомостей щодо ознак фіктивності.

Апеляційний суд відхиляє такі доводи скаржника та зазначає, що наявність кримінальних проваджень щодо окремих контрагентів, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 КАС не є безумовною підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. Тому необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з вказаним контрагентом.

Визнання податковим органом в Акті договорів нечинними (недійсними) знаходиться за межами дискреційних повноважень податкового органу, втручанням в господарську компетенцію суб`єктів господарювання та привласнення функцій суду.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 березня 2020 року у справі №640/1073/19.

Щодо посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у справі №761/11940/18 про визнання винуватим за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України ОСОБА_1, як на підставу щодо нереальності господарських відносин позивача з ТОВ-3, апеляційний суд зазначає таке.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у справі №761/11940/18 затверджено угоду про визнання винуватості.

Верховним Судом України неодноразово, з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставними.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 26 січня 2016 року, 22 березня 2016 року, 14 червня 2016 року у справах №№21-4781а15, 21-170а16, 21-1318а16 відповідно.

Поряд з цим судом апеляційної інстанції враховується, що положення статті 472 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення тощо.

Таким чином, факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, дійсно не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, проте підлягає врахуванню у сукупності із дослідженням усіх складових господарських операцій.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що у згаданому вище вироку, щодо посадової особи ТОВ-3, перелічені суб`єкти господарської діяльності, підприємства, які були створені з метою прикриття незаконної діяльності перелічених там підприємств.

При цьому, підприємство позивача в даних вироках не зазначене.

Отже, на підставі цього вироку, не можливо зробити висновки що угоди між позивачем та ТОВ-3 укладалися з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою настання реальних господарських наслідків.

Апеляційним судом встановлено, що вирок щодо посадової особи контрагента позивача ТОВ-3 не містить будь яких посилань на операції з ТОВ.

Проте, даний вирок містить інформацію про причетність обвинуваченої особи до фінансово - господарських операцій підприємства контрагента позивача, а підприємство створене для прикриття іншої незаконної діяльності, однак, наведене жодним чином не свідчить, що операції між позивачем та ТОВ-3 були не реальними (безготівковими) і що з боку позивача по даній угоді дії вчинились не добросовісно та він був обізнаний про обставини встановлені вироком.

Відтак, суд відхиляє доводи апелянта щодо наявності ознак фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України ).

Також, судом першої інстанції обґрунтовано враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) де Суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Зважаючи на викладене відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС, а тому суд першої інстанції на переконання апеляційного суду дійшов вірного висновку, що порушені права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування ППР №№0003311401, 0003321401.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідача В. Я. Качмар судді О. О. Большакова Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 21 травня 2020 року.