Постанова

від 20.05.2020 по справі 820/4043/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2020 року

Київ

справа №820/4043/16

адміністративне провадження №К/9901/26721/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року (суддя Самойлова В.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року (головуючий суддя Курило Л.В., судді: Присяжнюк О.В., Русанова В.Б.)

у справі № 820/4043/16

за позовом Приватного акціонерного товариства Харківський коксовий завод

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Приватне акціонерне товариство Харківський коксовий завод (далі - позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - відповідач, податковий орган) в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, якими встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 25.08.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року, адміністративний позов задовольнив.

Скасував податкові повідомлення-рішення податкового органу від 13.07.2016 року № 0000144700 та № 0000134700.

При розгляді справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним обставинам та не підтверджено факт відвантаження на адресу позивача товарів та послуг.

Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Нове вугілля за період вересень-жовтень 2015 року, що відображено у податкових деклараціях з ПДВ за вересень-жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт №54/28-09-47-08/24487702 від 30.06.16 року .

Висновками акта встановлено порушення п.44.1, ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1, ст.188 п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум податкового кредиту на суму 5 876 495 грн внаслідок чого завищено від`ємне значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За наслідками перевірки 13.07.2016 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000144700 , яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 122 780 грн, з яких 2 748 520 грн за податковими зобов`язаннями та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 374 206 грн.

- № 0000134700, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 3 127 975 грн.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Приписами статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між Товариством (покупець) та ТОВ Нове вугілля (постачальник) укладено договір № НХКЗ-2509/15 від 25.09.2015 року, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, по ціні та кількості відповідно до специфікацій, оформлених у вигляді додатків, які є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов договору ТОВ Нове вугілля виписано рахунки-фактури на оплату вугілля марки Ж на загальну суму 20 001 632,02 грн.

Також ТОВ Нове вугілля виписано рахунки-фактури на оплату відшкодування залізничного тарифу за перевезення вугілля марки Ж на загальну суму 791 670,07 грн .

Факт отримання Товариством вугілля марки Ж підтверджується актами приймання - передачі на загальну суму 20 001 632,02 грн . , у т.ч. ПДВ 3 333 605,33 грн.

Відшкодування залізничного тарифу за перевезення вугілля марки Ж Товариством проведено на підставі актів надання послуг виписаних згідно реєстрів на поставку вагонів на загальну суму 791 670,07 грн., у т.ч. ПДВ 131 945,01 грн.

Якість вугілля підтверджується посвідченнями, виданими ДП ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ КРАСНОЛИМАНСЬКА про відповідність вугілля марки Ж ТУ У 10.1-00175188-06: та ПАТ ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА КОМСОМОЛЬСЬКА про якість збагачення вугілля марки Ж відповідно ТУ У 05.1-24820699-002:2012:

ТОВ Нове вугілля виписано податкові накладні на загальну суму 20 793 302,09 грн, у т.ч. ПДВ 3 465 550,34 грн.

ПДВ по придбанню вугілля марки Ж та відшкодування залізничного тарифу від ТОВ Нове вугілля включено Товариством до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2015 року у сумі 3 465 550,34 грн.

Всього за період вересень-жовтень 2015 року вугілля марки Ж у кількості 9868,0 тон з урахуванням відшкодування залізничного тарифу за перевезення оприбутковано по рахунку 201 Сировина та матеріали на склад сировини вугільнококсового цеху на суму 17 327 751,73 грн (без ПДВ).

На підтвердження факту оплати за товар позивачем надано реєстр оплат по договору №НХКЗ 2509/15 від 25.09.2015 року за період вересень-жовтень 2015 року.

Також 03.11.2014 року між Товариством (покупець) та ТОВ Нове вугілля (продавець) укладено договір №НХ-0311/14, згідно п. 1.1 умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця коксову продукцію, в асортименті, в кількості, в терміни та по цінам згідно доданих специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, а покупець - прийняти та оплатити вищезазначену продукцію.

Відповідно до специфікації № 12 від 04.09.2015 року продавець передає у власність покупцю коксовий горішок фр. 10-25 мм. у кількості 1500,0 тон сухої ваги по ціні 3 649,80 грн з ПДВ за тону сухої ваги на загальну вартість 5 474 700,0 грн з ПДВ, терміном поставки - вересень 2015 року. Умови поставки згідно Інкотермс 2010 - ЕХW (склад Продавця - м. Харків, Карачівське шосе, 44 ).

Відповідно до специфікації № 13 від 23.09.2015 року продавець передає у власність покупцю коксовий горішок фр. 10-25 мм. у кількості 900,0 тон сухої ваги по ціні за 1 тону 3 573,24 грн з ПДВ за тону сухої ваги на загальну вартість 3 215 916,0 грн з ПДВ, терміном поставки - вересень 2015 року. Умови поставки згідно Інкотермс 2010 - ЕХW (склад Продавця - м. Харків, Карачівське шосе, 44).

Відповідно до специфікації № 14 від 23.10.2015 року продавець передає у власність покупцю коксовий горішок фр. 10-25 мм. у кількості 700,0 тон сухої ваги по ціні за 1 тону 3 710,40 грн з ПДВ за тону сухої ваги на загальну вартість 2 597 280,0 грн з ПДВ, терміном поставки - жовтень 2015 року. Умови поставки згідно Інкотермс 2010 - ЕХW (склад Продавця - м. Харків, Карачівське шосе, 44 ).

Відповідно до специфікації № 15 від 27.10.2015 року продавець передає у власність покупцю коксовий горішок фр. 10-25 мм. у кількості 900,0 тон сухої ваги по ціні за 1 тону 3 798,0 грн з ПДВ за тону сухої ваги на загальну вартість 3 418 200,0 грн з ПДВ, терміном поставки - жовтень 2015 року . Умови поставки згідно Інкотермс 2010 - ЕХW (склад Продавця - м. Харків, Карачівське шосе, 44 ) .

На виконання умов договору ТОВ Нове вугілля виписано рахунки на оплату горішку коксового на загальну суму 14 465 665,88 грн, у т.ч. ПДВ 2 410 944,32 грн .

Факт передачі коксового горішку ПРАТ "Харківський коксовий завод" підтверджено на підставі актів приймання передачі продукції на загальну суму 14 465 665,88 грн, у т.ч. ПДВ 2 410 944,32 грн.

На підтвердження факту придбання товару позивач також надав сертифікати якості видані відділом технічного контролю ПРАТ Харківський коксовий завод , згідно яких горішок коксовий класом величини 10-25 мм. відповідає ТУ У 19.1-00190443- 120:2012.

За період вересень-жовтень 2015 р. коксовий горішок у кількості 3933,868 тон оприбутковано по рахунку 281 Товари на складі на суму 12 054 721,56 грн. (без ПДВ).

В якості доказу на підтвердження факту оплати за товар позивачем надано реєстр оплат по договору №НХ-0311/14 від 03.11.2014 року за період вересень - жовтень 2015 року загальну суму 8 762 000,0 грн, у т.ч. ПДВ 1 460 333,33 грн.

ТОВ Нове вугілля виписано податкові накладні на загальну суму 14 465 665,88 грн, у т.ч. ПДВ 2 410 944,32 грн.

ПДВ по придбанню коксового горішку від ТОВ Нове вугілля включено Товариством до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість з додатками за вересень 2015 року у сумі 1 430 964,89 грн та до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2015 року у сумі 979 979,43 грн.

Позивачем надано до матеріалів справи залізничні накладні - основний перевізний документ та інші документи, які відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 6 квітня 1998 року № 457, та Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 863/5084, оформляються при перевезенні вантажів залізничним транспортом.

Зазначені первинні документи досліджені судами попередніх інстанцій, копії долучені до матеріалів справи. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що за своєю формою та змістом вони відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

В касаційній скарзі податковий орган стверджує про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з посиланням на податкову інформацію, яка надіслана для використання в роботі під час відпрацювання по ланцюгу постачання.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що в силу закону, отримання контролюючим органом узагальнюючої податкової інформації про наявність ознак фіктивної господарської діяльності не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону . Акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Суд зазначає, що таких доказів не надано й до касаційної скарги. Також податковий орган не зазначає про порушення кримінальних справ щодо контрагента позивача.

Судами попередніх інстанцій не встановлено будь-яких порушень, допущених позивачем при обчисленні та формуванні податкового кредиту по господарським взаємовідносинам між позивачем та його безпосереднім контрагентом - ТОВ Нове вугілля .

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано доводами касаційної скарги, податковий орган не заперечує того факту, що внаслідок досліджених господарських операцій змінився майновий стан позивача - він отримав товар, який в подальшому використав у власній господарській діяльності, що також не спростовано відповідачем.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла час виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги .

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року у справі № 820/4043/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко