Рішення

від 18.05.2020 по справі 362/4368/19

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4368/19

Провадження № 2/362/609/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Л.М.Кравченко,

за участю секретаря судового засідання - Н.М.Яренко,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Обґрунтовуючи свій позов тим, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 17.06.2006 р. по 14.08.2017 р. За час шлюбу сторонами було набуто у власність наступне майно: житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , загальна площа 120,0 кв.м. житлова площа 67,7 кв.м; земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1155 га, кадастровий номер 3221482101:01:003:0021, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд визнати вищезазначений житловий будинок та земельну ділянку під ним, що розташовані по АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і провести їх поділ в рівних частинах, визнавши за нею право власності на Ѕ частину спірного житлового будинку та на 1\2 частину земельної ділянки, на якій він розташований.

Ухвалою суду від 06.09.2019 р. було відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Сторони по справі в судове засідання не з`явились. Від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій остання просить проводити розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подавши до суду заву про слухання справи за його відсутності, позов визнав, проти його задоволення не заперечує.

В зв`язку з цим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа розглянута за відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом достовірно встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 17.06.2006 р., який рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2017 р. було розірвано (а.с. 10).

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 13.07.2010 р. на підставі рішення Дібрівської сільської ради №199, 18 сесії 5 скликання від 09.07.2008 р., за ОСОБА_2 , тобто в період шлюбу, було зареєстровано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1155 га, кадастровий номер 3221482101:01:003:0021, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Право власності ОСОБА_2 на спірний житловий будинок та земельну ділянку під ним за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.07.2019 р. (а.с. 13).

Житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 120,0 кв.м, житловою площею 67,7 кв.м, нежитловою площею 52,3 кв.м вважається закінчений будівництвом та готовим до експлуатації, відповідно до Додатку 7 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 21.05.2015 р. (а.с. 12).

Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що спірна земельна ділянка та житловий будинок був придбаний в період шлюбу між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно,набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,що один з них не мав з поважної причини (навчання,ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і нормаст.368 ЦК України.

Згідно ст.ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом ст.ст.69,70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до роз`ярень викладених в абз. 1 п. 22, абз. 1 п. 23, абз. 1 п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст.60,69 СК України, ч. 3ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.2, ч.3ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

В силу вимог ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (ч. 4 ст. 120 ЗК України).

Відповідно до вимог п. 18.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. Про практику застосування судами земельного законодаства при розгляді цивільних справ та до положень статей 81, 116 ЗК зокрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то уразі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка немала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, надавши оцінку заявленим позовним вимогам, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи,що відповідач визнав позов, а спірний житловий будинок та земельну ділянку, яка знаходиться під ним, було придбано під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, суд вважає, що в порядку поділу спільного майна подружжя необхідно визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку та Ѕ частину земельної ділянки під ним, за адресою: АДРЕСА_1 .

Іншу Ѕ частину житлового будинку та земельної ділянки залишити у власності відповідача ОСОБА_2 .

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 69, ст.70, ст.71 СК України,ст.ст. 120 ЗК України, ст.ст. 372,377 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 76, 77, 80, 81,223, 259, 263-265, 268,273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 120,0 кв.м, житловою площею 67,7 кв.м спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1155 га, кадастровий номер 3221482101:01:003:0021, що знаходиться по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , загальна площа 120,0 кв.м., житлова площа 67,7 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1155 га, кадастровий номер 3221482101:01:003:0021, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Іншу частину житлового будинку та земельної ділянки залишити у власності відповідача.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5763,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко