Постанова

від 07.08.2007 по справі 7/180-07-5266а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/180-07-5266А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2007 р.  Справа  № 7/180-07-5266А

        11:30                                                                                                               м.Одеса

Позивач: Ізмаїльський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство „Агро-Еліта”, с.Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області.

Про стягнення 4 638, 08 грн.

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                 Лепехи Г.А.

При секретарі                Мишко К.В.

За участю представників:

від прокуратури –Єлісашвілі О.М.

від Фонду –Кушнірова І.В., за довіреністю.

від відповідача –не з'явився.

Суть спору: Ізмаїльський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про стягнення з селянського (фермерського) господарства „Агро-Еліта” 4 565, 22 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 72, 86 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач, повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, відзив на заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив:

Позивачем було проведено перевірку додержання підприємствами та організаціями вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875-ХІІ, якою встановлено, що відповідачем порушуються права незахищених верств населення, оскільки на протязі 2006р. були недораховані кошти до державного бюджету України за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875-ХІІ, п. 8 Постанови КМУ “Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів” від 03.05.1995р. №314 для підприємств (обєднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства (обєднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в обєднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно п. 14 “Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. №314, підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. За змістом цього Положення робоче місце інвалідів –це окреме робоче місце на підприємстві, де створені необхідні умови для праці інваліда.

Пунктом 3 “Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. №314 встановлено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. При цьому, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником, в даному випадку інвалідом, та власником або уповноваженим ним органом (ст. 21 Кодексу законів про працю України). Тому безпосереднє працевлаштування здійснює власник або уповноважений ним орган підприємства (обєднання), установи, організації незалежно від форм власності та господарювання.

Так, в силу п. 5 “Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. №314, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У відповідності до звіту СФГ „Агро-Еліта” про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, наданого до відділення Фонду, середньооблікова чисельність працівників фактично становила 23 особи. Отже, відповідач повинен був організувати одне робоче місце для працевлаштування інваліда, але фактично свого обов'язку не виконав.

З огляду на викладене, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875-ХІІ у СФГ „Агро-Еліта” виникли зобов'язання перед Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів по сплаті адміністративно-господарських санкцій в розмірі середньорічної заробітної плати за одне робоче місце, не зайняте інвалідом, та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій  у сумі 4 638, 08 грн.

Але, в порушення вищенаведених вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875-ХІІ, п.п. 3, 5, 14 “Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів” СФГ „Агро-Еліта” протягом 2006р. не створило за власний рахунок одне робоче місце для працевлаштування інваліда, не інформувало державну службу зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, не надавало доказів щодо атестації робочих місць для інвалідів, а також не вживало заходів та не інформувало Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про порушення з боку відповідача вимог ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875-ХІІ та наявність заборгованості перед Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів в розмірі 4 638, 08 грн. нарахованих адміністративно-господарських санкцій за недотримання СФГ „Агро-Еліта” нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, статтями 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

          1.  Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Агро-Еліта” (Одеська область, Ізмаїльський район, с.Лощинівка. Код ЄДРПОУ 31339520) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м.Одеса, вул. Канатна, 83. Банк – ГУДКУ в Одеській області; одержувач –УДК в Ізмаїльському районі, МФО 828011, р/р 31213230700214, код 23214695, код 50070000) 4 638 /чотири тисячи шістсот тридцять вісім/ грн. 08 коп. боргу.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя