Рішення

від 21.05.2020 по справі 185/396/20

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 185/396/20

Номер провадження 2/229/823/2020

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Гонтар А.Л.,

за участі секретаря судового засідання: Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 26 лютого 2020 рокузвернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В своєму позові зазначила, що між нею, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 09 серпня 2003 року було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим Райгородською селищною радою Слов`янського району Донецької області від 09 серпня 2003 року. Згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18

червня 2019 року у справі №185/8955/18 шлюб між подружжям розірвано. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які

перебувають на утриманні позивача та проживають разом із нею в м. Києві. За час шлюбу сторонами було придбано квартиру

АДРЕСА_1 . Квартиру придбано за кредитні кошти, які були отримані її колишнім чоловіком на підставі кредитного договору №08/05/09 від 10 березня 2005 року, укладеного із ЗАТ Донгорбанк . Сума кредиту склала 12 000,00 доларів США, що станом на 10.03.2005 року за курсом НБУбуло еквівалентно 63 480,00 грн . Договір купівлі-продажу квартири від 10 березня 2005 року також укладено від імені

відповідача. Згідно договору, продаж квартири вчинено за 64 800,00 грн. В пункті 13 Договору купівлі-продажу зазначено, що нотаріальне посвідчення угоди відбулося в приміщенні відділення №2 ЗАТ Донгорбанк , за адресою: місто Донецьк, бульвар Пушкіна, 20 . В подальшому дану квартиру було передано в іпотеку ЗАТ "Донгорбанк" на підставі Іпотечного договору №08/05/09 від 27 квітня 2009 року.

Також за час шлюбу сторонами було придбано житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_2 . Будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,0729 га з кадастровим номером 1415500000:00:002:0060, загальна площа будинку складає 50.8 кв.м. Зазначає, що договір купівлі-продажу житлового будинку від 31 травня 2013 року укладено відповідачем за згодою позивача. Так, в п. 14 Договору купівлі-продажу житлового будинку зазначено: "На укладення цього Договору надана згода дружини Покупця - ОСОБА_1 , яку оформлено заявою, підпис на якій засвідчено 31.05.2013 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Донецького міського округу, за реєстром №539 . Згідно п. 3 цього договору купівлю-продаж будинку вчинено за 51 000,00 грн. Кошти на придбання будинку також були кредитними. 28 травня 2013 року між відповідачем та Публічним акціонерним товариством Альфа Банк укладено Кредитний договір №500370476 за умовами якого позичальнику було надано кредит в сумі 88 500,00 грн.

У 2006 та 2008 роках батьками позивача було продано автомобіль ВАЗ 2107, 2005 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль ВАЗ 21011, 1979 року випуску, кузов № НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 . Кошти від продажу даних транспортних засобів в сумі 7 800 доларів США батьки подарували позивачу. З цих грошових коштів в подальшому було здійснено дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором №08/05/09 від 10 березня 2005 року, проведено ремонт в квартирі, а залишок коштів витрачено на інші поточні потреби їх сім`ї.

Після розлучення сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, зокрема зазначеної квартири та житлового будинку. Оскільки квартира та будинок належать позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності, позивач вважає, що наявні всі правові підстави для поділу вказаного майна між сторонами в рівних частках.

Позивач просить здійснити поділ нерухомого майна, що с об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: квартири АДРЕСА_3 ; житлового одноповерхового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_4 . Також просить визнати за позивачем, ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 . Визнати за позивачем, ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину житлового одноповерхового будинку АДРЕСА_5 , та право власності на 1/2 частину всіх надвірних побудов, а саме: сараю, літ. Б (шлакоблок); літньої кухні, літ. В (глинобитна); сараю, літ. Г (цегла); убиральні, літ. Д (каркас в 1 дошку); сараю, літ. Ж (каркас в 1 дошку); гаражу, літ. Е (шлакоблок); сараю, літ. З (цегла); сараю, літ. И (цегла); огорожі, №1-3; замощення, літ, І згідно Технічного паспорту N2549, виданому Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради від 10.12.2007 року. Судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя передано на розгляд до Дружківського міського суду Донецької області за підсудністю, згідно правил виключної підсудності визначеними ст. 30 ЦПК України (а.с.61-62).

Згідно вихідного номеру 3417/20 реєстраційного штампу Дружківського міського суду Донецької області цивільну справу 185/396/20 судом отримано 26 лютого 2020 року (а.с.65).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 02 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по цивільній справі та справу призначено до підготовчого засідання на 13 квітня 2020 року (а.с.69-70).

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 21 травня 2020 року (а.с.85-86).

В судове засідання позивач не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі просить їх задовольнити (а.с.83).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином - судовими повістками про виклик. Надав заяву з клопотання про розгляд справи у його відсутності та визнання позовних вимог. Зазначив, що визнає позовні вимоги, що викладені в позовній заяві ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (а.с.77).

З огляду на таке, суд, вважає за можливе відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін, без фіксації судового процесу, на підставі наявних у суду доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов до висновків про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідно до актового запису № 14 свідоцтва про шлюб серії та номер НОМЕР_1 , між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб 09 серпня 2003 року Райгородоцькою селищною радою Слов`янського району Донецької області (а.с.10).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 10 березня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1102, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тюріною В.Б., громадянин ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_3 (п.1 Договору). Продаж вчинено за 64800,00 гривень. За даними Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Донецька (Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 6619679 від 28.02.2005 року , реєстраційний номер 10032507), загальна вартість нерухомого майна, що відчужується становить - 14685, 00 гривень (п.п..3-4 Договору).(а.с.19-20, 23-25).

Відповідно до іпотечного договору №08/05/09 від 27 квітня 2005 року , зареєстрованого в реєстрі за № 2106, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тюріною В.Б., ОСОБА_2 передав закритому акціонерному товариству "Донгорбанк" в іпотеку об`єкти нерухомого майна, а саме трикімнатну квартиру за номером АДРЕСА_6 , житловою площею - 41,6 кв. м., загальна площа - 57,8 кв. м., матеріали стін та перекриттів залізобітон (п.1.1. та п. 1.2. Іпотечного договору). Вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 112 992, 00 гривні (п.1.3 Іпотечного договору) (а.с.27-32).

Згідно довідки № 1240 від 13.11.2008 року, наданої ОСОБА_2 керуючим відділенням № 2 ЗАТ "Донгорбанк" м.Донецька Рейзвіхом І.М. , ОСОБА_2 станом на 13 листопада 2008 року не має іпотечної заборгованості та непогашених відсотків за кредитним договором № 08/05/09 від 10 березня 2005 року. Кредит погашено достроково 08 листопада 2008 року. Банк претензій до позичальника не має (а.с.33).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 31 травня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 540, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Маслоід Ж.С., ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , купив житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_2 номер: НОМЕР_6 на земельній ділянці площею 0,0729 га з кадастровим номером 1415500000:00:002:0060, яка перебуває у комунальній власності згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1400276232013, виданого ЯРВ ДП ЦДЗК 20.05.2013 року. На земельній ділянці розташовано: А-1 - житловий будинок (шлакоблок) загальною площею 50,8 кв.м., в тому числі житловою площею 11,9 кв.м., Б -сарай (шлакоблок), В - літня кухня (глинобитна); Г- сарай (цегла); Д - убиральня (каркас в 1 дошку); Ж - сарай (каркас в 1 дошку); Е - гараж (шлакоблок); З - сарай (цегла); И - сарай (цегла); №1-3 - огорожа; І - замощення згідно технічного паспорту № 2549, виданому Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради 10.12.2007 року (п. 1 договору купівлі-продажу житлового будинку) (а.с. 34, 39-44).

Пунктами 3 та 4 договору купівлі-продажу житлового будинку встановлено , що купівля-продаж цього житлового будинку за домовленістю сторін вчиняється за 51000 грн. 00 коп. Ринкова вартість житлового будинку , що відчужується, відповідно до відомостей, викладених у Висновку незалежної оцінки про вартість об`єкта нерухомості б/н, виданому ТОВ "Аргумент " ЕРА місто Донецьк 01.04.2013 року, становить 50800 грн. 00 коп. (а.с.34).

14 пунктом договору купівлі-продажу житлового будинку підтверджено, що на укладення цього договору надана згода дружини покупця - ОСОБА_1 , яку оформлено заявою, підпис на якій засвідчено 31.05.2013 року ОСОБА_5 приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу , за реєстром № 539 (а.с.35).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджено актовим записом № 835, зробленим відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецька 02 листопада 2006 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 (а.с.12).

Також від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до актового запису № 515 від 14 червня 2010 року свідоцтва про народження, серії НОМЕР_8 , зробленим відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецьку Донецької області (а.с.11).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено у повному обсязі - шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. За відповідачем залишено її шлюбне прізвище " ОСОБА_9 "(а.с.18).

Встановленими судом фактичним обставинам у справі відповідають правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України та ЦК України зокрема, в частині щодо права спільної сумісної власності подружжя, здійснення останнім цього права, способів та порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Частиною 2 статті 60 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відтак спільне майно подружжя, за відсутності домовленості між ними, слід ділити порівну, з врахуванням обставин, що мають значення у справі, призначення речей, їх фактичного перебування у володінні одного з подружжя та намірів щодо володіння та використання майна кожним з подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно до ч. 1ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело та час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Поділу підлягає майно подружжя, яке також знаходиться у третіх осіб, а гарантії іпотекодержателя щодо спірного майна визначені ч. 2 ст. 23 Закону України Про іпотеку , відповідно до якої особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, якщо навіть на час придбання в шлюбі майна використовувалися запозичені кошти одним із подружжя , вони вважаються використаними в інтересах сім`ї, але не є особистою власністю подружжя до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії відповідного договору.

Перебування спірного майна, а саме квартири, в іпотеці з 27 квітня 2005 року не впливає на прийняття судом рішення про задоволення позову у повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 станом на 13 листопада 2008 року не мав іпотечної заборгованості та непогашених відсотків за кредитним договором № 08/05/09 від 10 березня 2005 року.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що спірні житлові приміщення є спільною сумісною власністю подружжя.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте у результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.

Такий правовий висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Спірне нерухоме майно було придбано сторонами в справі під час шлюбу, а тому є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Вказана обставина підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ст.70 СК України, розподіл майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї,у хилявся від участі в утриманні дитини(дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Аналізуючи наведені вище норми сімейного законодавства України, можна дійти висновку, що майно, яке набуте подружжям під час перебування у шлюбі є об`єктом права спільної сумісної власності цього подружжя та у випадку вирішення питання про його розподіл підлягає поділу між сторонами у рівних частках.

Отже, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, з урахуанням визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що спірна квартира та спірний житловий будинок є об`єктами спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_9 та підлягає поділу між ними в рівних частках, а позов підлягає задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1158,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,3,10-12,13,81,89, 137, 141, 247, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити у повному обсязі.

Поділити спільне сумісне майно подружжя, визнавши:

за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 ;

за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_10 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 ;

за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 , право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 50,8 кв. м., в тому числі житловою площею 11,9 кв.м. з надвірними побудовами: Б -сарай (шлакоблок), В - літня кухня (глинобитна); Г- сарай (цегла); Д - убиральня (каркас в 1 дошку); Ж - сарай (каркас в 1 дошку); Е - гараж (шлакоблок); З - сарай (цегла); И - сарай (цегла); №1-3 - огорожа; І - замощення згідно технічного паспорту № 2549, виданому Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради 10.12.2007 року;

за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_10 , право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 50,8 кв. м., в тому числі житловою площею 11,9 кв.м. з надвірними побудовами: Б -сарай (шлакоблок), В - літня кухня (глинобитна); Г- сарай (цегла); Д - убиральня (каркас в 1 дошку); Ж - сарай (каркас в 1 дошку); Е - гараж (шлакоблок); З - сарай (цегла); И - сарай (цегла); №1-3 - огорожа; І - замощення згідно технічного паспорту № 2549, виданому Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради 10.12.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_10 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , судовий збір у сумі 1158 (одна тисяча сто п`ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки апеляційного оскарження та строки визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлений в нарадчій кімнаті 21 травня 2020 року.

Суддя Дружківського міського

суду Донецької області: А.Л. Гонтар