Ухвала

від 15.05.2020 по справі 461/436/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/436/20

Провадження № 1-кс/461/3119/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2020 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 , в якому просить слідчого суддю накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим №4625856500:02:000:0048 за адресою: Львівська область, Яворівський район, сщ/рада Шклівська, що перебуває у власності ОСОБА_5 , із забороною відчуження та розпорядження, перетворення, передачі чи продажу іншим особам.

Відповідно до клопотання, 13.05.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю селища Шкло, Яворівського району, Львівської області, громадянину України, українця, із неповною вищою освітою, раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України

Санкція ч.3 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Санкція ч.4 ст.358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років.

Санкція ч.3 ст.190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.04.2020 № 207201461, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки із кадастровим №4625856500:02:000:0048 за адресою: Львівська область, Яворівський район, сщ/рада Шклівська.

З метою досягнення дієвості цього провадження, вищевказане майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , з метою позбавлення права останнього на відчуження, розпорядження, перетворення, передачі чи продажу іншим особам вказаного майна, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також конфіскації майна, у разі визнання виним ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України, слідчий просить слідчого суддю клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання. Просив задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 на підставі ч.2 ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не повідомлявся, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

10.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000012 внесено відомості вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15-ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із вимогами частини 10 ст. 170 КПК України - арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий в клопотанні вказує, що метою накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим №4625856500:02:000:0048, за адресою: Львівська область, Яворівський район, сщ/рада Шклівська є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також можливої конфіскації майна. Як вбачається з матеріалів клопотання слідчим при поданні клопотання про накладення арешту на майно не подано цивільного позову. Також як вбачається з письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.358, ч.3 ст.190 КК України. Санкції статей не передбачають конфіскації майна.

Статтями 7 та 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що слід відмовити у задоволенні клопотаня слідчого.

Керуючись ст.ст.131,132,170-172 КПК України, слідчий суддя ,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020140000000012 від 10.01.2020 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 чт.15-ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання

Слідчий суддя ОСОБА_1