Рішення

від 20.05.2020 по справі 151/167/20

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/167/20

Провадження № 2/151/141/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року смт.Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: судді Моцного В.С.

при секретарі: Зьомко В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Чечельник Вінницької області цивільну справу №151/167/20 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) до Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області (місцезнаходження с. Куренівка, вул. Центральна, буд. 62, Чечельницького району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 20088994) про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області про втановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабка ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 09.08.2000 року. Згідно заповіту від 09 липня 1999 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області та зареєстрованому в реєстрі за № 2, усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що належатиме її на день смерті і на що за законом вона матиме право, вона заповіла йому ОСОБА_1 , однак у заповіті було допущено помилку та замість його по батькові ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_3 і 25 січня 2000 року заповідачкою було складено інший заповіт, посвідченого секретарем виконавчого комітету Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області та зареєстрованому в реєстрі за № 1, відповідно якого, свою земельну ділянку (пай), підтверджений сертифікатом ВН №0110695 заповіла також йому. Як спадкоємець за заповітом він вчасно не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, через відсутність оригіналу сертифікату ВН №0110695, хоча відповідно ст.549 ЦК УРСР 1963 року фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Звернувшись до нотаріальної контори, щодо прийняття спадщини, в оформленні йому відмовили в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно і рекомендували звернутись до суду. Відповідно довідки відділу у Чечельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_2 Максимівні належить право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату ВН №0110695 виданого Чечельницькою райдержадміністрацією згідно розпорядження №358 від 28 жовтня 1996 року, але ім`я її помилково записано - ОСОБА_4 , в зв`язку з чим просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу та визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

15.05.2020 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, де просить встановити факт, що заповіт від 25.01.2000 року складений ОСОБА_5 та посвідчений секретарем виконавчого комітету Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Стащенко Л.В. складений ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, подавши до суду письмову заяву про слухання справи без його участі, позов підтримує повністю, просить задовольнити.

Представник відповідача в.о. голови Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Таранець О.П. в судове засідання не з`явилася, подавши до суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги визнає, проти задоволення не заперечує.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд з`ясувавши обставини справи, дослідивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого Куренівською сільською радою Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Куренівка.

Згідно довідки відділу у Чечельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_5 належить право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 №0110695 виданого райдержадміністрацією згідно розпорядження №358 від 28.10.1996 року. Місце розташування земельної ділянки с.Куренівка, Куренівська сільська рада Чечельницького району Вінницької області, площею 1,7800 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до заповіту від 09 липня 1999 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Стащенко Л.В. та зареєстрованому в реєстрі за № 2, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде її належати на день її смерті заповіла своєму внукові ОСОБА_3 .

Як вбачається із заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Стащенко Л.В. від 25 січня 2000 року, ОСОБА_5 , заповіла свій земельний пай, підтверджений сертифікатом ВН №0110695, своєму внуку ОСОБА_1 .

Відповідно до листа завідувача Чечельницької державної нотаріальної контори Вінницької області Стецюка С.П. №81/01-16 від 07.04.2020 року ОСОБА_1 в оформленні спадкового майна після померлої ОСОБА_2 відмовлено в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Згідно довідок №112 від 03.04.2020 року та №118 від 07.04.2020 року виданих виконавчим комітетом Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 , де і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини фактично вступив в управління майном та прийняв спадщину її внук ОСОБА_1 . ОСОБА_5 та ОСОБА_2 являється однією і тією ж особою, і правильним вважати запис ОСОБА_2 .

Так судом встановлено, що прізвище спадкодавця ОСОБА_2 у заповіті від 25 січня 2000 року, а також у відділу у Чечельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо належності їй права на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 0110695 виданого райдержадміністрацією згідно розпорядження №358 від 28.10.1996 рокузазначено, як ОСОБА_5 не співпадає із записом імені, вказаним у свідоцтві про смерть, де спадкодавець записана ОСОБА_2 в зв`язку з чим позивач не може оформити спадщину, тому ця обставина стала однією із підстав для звернення позивача до суду з вищевказаною позовною заявою.

На підставі ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданого відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд вправі встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до Постанови Пленуму № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу має для позивача юридичне значення, тому що дозволяє йому реалізувати своє право на отримання спадщини. Вказане питання розглядається в позовному, а не в окремому провадженні, оскільки існує спір про право власності на спадкову земельну ділянку.

Згідно ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та на підставі прийняття спадщини.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 2 ч.4 "Прикінцевих та перехідних положень ЦК України" передбачено, що, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.529 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року № 1540-06, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ст.549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року № 1540-06, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.24 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Пунктом 17 Перехідних Положень ЗК України зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом який прийняв спадщину, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном, а спадкодавець на законних підставах за життя набула право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 №0110695 виданого райдержадміністрацією згідно розпорядження №358 від 28.10.1996 року, оригінал якого відсутній і іншим шляхом визнати право власності неможливо, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на вищевказане спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, позивачем сплачено судовий збір при поданні позову згідно квитанції виданих АТ "Ощадбанк" № 11 від 13.04.2020 року в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за позовну вимогу про визнання права власності на спадкове майно та №19 від 16.04.2020 року в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за вимогу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, оскільки позов відповідачем визнано на стадії підготовчого судового розгляду до початку розгляду справи по суті, тому позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору за позовну вимогу про визнання права власності на спадкове майно, тобто 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ст.ст. 529, 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року № 1540-06, ст. 81, 126 Земельного Кодексу України, ст.ст. 76-80, 142, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належало право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 №0110695 виданого райдержадміністрацією згідно розпорядження №358 від 28.10.1996 року площею 1,7800 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Встановити факт, що заповіт складений ОСОБА_5 25 січня 2000, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Стащенко Лідією Володимирівною складений ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , картка платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) право власності на земельну частку (пай) площею 1,7800 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куренівської сільської ради Чечельницького району Вінницької області в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яке належало їй на підставі сертифікату НОМЕР_2 №0110695 виданого райдержадміністрацією згідно розпорядження №358 від 28.10.1996 року.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Чечельницькому районі Вінницької області повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , картка платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок сплаченого ним судового збору, згідно квитанції №11 від 13.04.2020 року виданої АТ "Ощадбанк".

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ч.3 Розділ XII Прикінцевих Положень ЦПК України в новій редакції, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: