Постанова

від 20.05.2020 по справі 675/1561/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 675/1561/19

Провадження № 22-ц/4820/839/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І.

cекретар судового засідання Гриньова А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №675/1561/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником ОСОБА_2 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року (суддя Демчук П.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимира Леонідовича, ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання бездіяльність незаконною, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання бездіяльність незаконною, визнання незаконним наказу №22-23195-СГ від 11 грудня 2017 року, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 26 від 22 січня 2018 року та скасування державної реєстрації речового права.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 серпня 2019 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2020 року закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті на 22 січня 2020 року.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року клопотання представника позивачки ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про уточнення позовних вимог та заяву про уточнення позовних вимог залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 через свого представника оскаржила її в апеляційному порядку, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати. Апелянтка вказує, що відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про уточнення позовних вимог, суд першої інстанції не врахував причин поважності пропуску такого строку, адже в останнє підготовче судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, подавши клопотання про проведення підготовчого засідання 05 грудня 2019 року без участі представника позивачки та клопотання про витребування доказів, тому з огляду на положення п. п. 7, 10 ст. 197 та ст.ст. 43, 49 ЦПК України представник мала законне сподівання на участь у наступному підготовчому засіданні з можливістю уточнення позовних вимог. Апелянтка вважає, що постановлення оскаржуваної ухвали призвело до звуження процесуальних прав позивачки, тому і просить її скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Поділлятрансагро погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Учасники справи та представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищенаведене суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам.

Залишаючи без розгляду заяву про уточнення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Зазначений висновок суду ґрунтується на нормах процесуального права та обставинах справи, з ним також погоджується суд апеляційної інстанції.

Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. ч. 2, 4, 7, 8 ст. 83 ЦПК України).

В силу ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання процесуального строку особа, яка має намір подати заяву, зокрема про уточнення позовних вимог, повинна, проявляючи розумну обачність щодо наслідків не вчинення цієї процесуальної дії протягом визначеного строку, вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Верховенство права є одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський Суд з прав людини у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року зазначає, що складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства та сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Основними засадами судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 1. ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (рішення у справі Надточій проти України .

Можливість поновлення пропущеного строку законодавець пов`язує з оцінкою судом поважності причин його пропуску у конкретних обставинах, які вона повинна довести.

Такі обставини повинні бути істотними, об`єктивно непереборними чи незалежними від волевиявлення особи, внаслідок чого своєчасна реалізація процесуальних прав чи дотримання процесуальних обов`язків особи у визначений законом або судом строк стало істотно обтяжливим або неможливим.

У зв`язку з наведеним, обмеження у здійсненні процесуальних дій після спливу визначених законом чи судом строків за відсутності наведених обставин, не є порушенням права на справедливий суд, а є гарантією дотримання розумного балансу інтересів усіх сторін та визначеного процесуальним законом порядку здійснення судової процедури (провадження у справі), якої повинен додержуватися суд.

На підставі ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Дотримання критерію своєчасності судового розгляду з урахуванням стадійності судового процесу має здійснюватися і під час підготовчого провадження.

Необхідність неухильного дотримання норм процесуального права усіма учасниками судового процесу, а також судом задля забезпечення належного здійснення правосуддя, відповідає принципу юридичної визначеності і верховенству права.

Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 189 ЦПК України).

Встановлено, що підготовче провадження у зазначеній справі розпочалося 21 серпня 2019 року на підставі постановленої судом ухвали про відкриття провадження.

26 вересня 2019 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 04 листопада 2019 року у зв`язку з неявкою сторін.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії ордеру серії АА №061231 (а.с.159) повноваження на представництво ОСОБА_1 у цій справі адвокат Кривінчук О.В. отримала 30 жовтня 2019 року.

04 листопада 2019 року представник позивачки надіслала до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з її відпусткою (а.с. 122), тому ухвалою суду проведення підготовчого судового засідання було відкладено на 05 грудня 2019 року.

05 грудня 2019 року представник позивачки надіслала суду письмове клопотання про проведення засідання без її участі та витребування доказів (а.с.134).

Ухвалою Ізяславського районного суду від 05 грудня 2019 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 22 січня 2020 року.

22 січня 2020 року представник позивачки направила до суду клопотання щодо відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою її доньки, яке судом було задоволено і розгляд справи відкладено на 26 лютого 2020 року.

У судовому засіданні 26 лютого 2020 року представник позивачки подала заяву про уточнення позовних вимог і заявила клопотання про поновлення строку для подання такої заяви.

Як вбачається із зазначеної заяви, обставинами, з якими ОСОБА_2 пов`язує поважність причин пропуску строку для подання до суду заяви про уточнення позовних вимог є укладення угоди з довірителькою після звернення до суду, а відомості, що стали підставою для уточнення позовних вимог, були отримані в результаті її адвокатського запиту і її неявка в попередні судові засідання викликана поважними причинами.

Відповідно до редакції позовної заяви ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог, крім тих, які викладені у первісній позовній заяві, позивачка просить суд визнати незаконним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18.08.2017 року №22-16813-СГ; скасувати у поземельній книзі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:05:018:0824 для ведення особистого селянського господарства, виділивши її з кадастрового номера 6822186600:05:018:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та поновити запис у поземельній книзі попередньо зазначеної земельної ділянки. Та заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.

Така необхідність уточнення позовних вимог обґрунтовується відомостями, що, на думку представника позивачки, свідчать про вчинення злочину посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Разом з тим, відсутні докази на підтвердження обставин, що унеможливили чи істотно ускладнили здатність сторони позивача сформулювати наведені уточнення до позовної заяви під час підготовчого провадження. І відсутнє посилання на такі докази і в апеляційній скарзі.

З огляду на те, що підготовче провадження у цій справі тривало майже чотири місяці, адвокат Кривінчук О.В. здійснювала представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 з 30 жовтня 2019 року судова колегія вважає, що відсутні підстави стверджувати про вчинення стороною позивача з розумною обачністю усіх можливих і залежних від неї дій для здійснення процесуального права на подання уточненої позовної заяви протягом визначеного законом строку.

Процесуальна бездіяльність за наведених обставин, подальша поведінка представника позивачки і спосіб реалізації прав як учасника процесу не свідчить про дотримання оптимального співвідношення активності сторін і активності суду для реалізації завдання цивільного судочинства, принципу змагальності, забезпечення справедливого провадження, на які представник, зокрема посилається в апеляційній скарзі.

Оскільки процесуальний закон не пов`язує можливість подання зави про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, уточнення позовних вимог саме із присутністю позивача та його представника в судовому засіданні під час підготовчого провадження, доводи апеляційної скарги про поважність причин неявки у підготовче засідання, законність сподівань у зв`язку з цим на участь представника позивачки в наступному підготовчому засіданні, під час якого суд надасть можливість реалізувати процесуальні права, передбачені ст. ст. 43, 49 ЦПК України є такими, що не заслуговують на увагу.

Виходячи із необхідності дотримання норм процесуального права усіма учасниками судового процесу і визначений у законі строк для вчинення процесуальної дії, що є предметом оскарження, підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги про можливість формування судом критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи, як підставу для скасування ухвали суду.

Оскільки закон не передбачає обов`язку суду вважати доведеними та встановленими обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень при зверненні до суду з позовною заявою, а оскаржувана ухвала стосується реалізації процесуальних прав на стадії підготовчого провадження, підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги про порушення судом завдання цивільного судочинства в контексті справедливого і неупередженого вирішення спору з метою ефективного захисту порушеного права позивачки.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про порушення судом права на справедливий суд.

З огляду на вищенаведене, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування в межах доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повне судове рішення складено 20 травня 2020 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай