Рішення

від 21.05.2020 по справі 189/372/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/372/20

2/189/278/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Пустовар О.С.

при секретареві Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Катеринівське Агро-Еко про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом з наступних підстав. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна бабуся ОСОБА_2 , про що в Книзі реєстрації смертей 21 липня 1998 року зроблений відповідний актовий запис за № 118. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, у склад якої входить житловий будинок, що розташований в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області. На випадок смерті померла ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно якого єдиним спадкоємцем померлої є позивач. На підставі заповіту він оформив спадкові права на вказаний житловий будинок. В 2019 році позивач дізнався, що після смерті його бабусі на її ім`я був виданий державний акт на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1568 виданий 25.04.2000 року Покровською селищною радою у Покровському районі Дніпропетровської області на земельну ділянку, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, загальною площею 2,750 га., оскільки вона все життя пропрацювала в КСП Побєда , а тому вказана земельна ділянка також входить до спадкового майна після смерті ОСОБА_2 . Спадкоємцями за законом після смерті бабусі була його мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позивач є єдиним спадкоємцем померлої, як її єдиний внук. Позивач дізнався, що належна йому на праві спадкування земельна ділянка знаходиться в користуванні та обробітку відповідача. Позивач неодноразово звертався до відповідача з усними заявами щодо повернення йому в користування належної йому на праві спадкування земельної ділянки для самостійного обробітку, але йому відмовляють, оскільки позивач до цього часу не оформив своїх спадкових прав. Так як, оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно відсутній (втрачений), то позивач не звертався до Покровської Державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , оскільки йому буде відмовлено у видачі свідоцтва. В зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на ім`я померлої ОСОБА_2 , позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки на даний час не являється власником вище наведеного майна, подальша державна реєстрація його в органах державної реєстрації прав не можлива. Отже, позивач будучи спадкоємцем, не може в повній мірі розпоряджатися спадковим майном. Позивач як спадкоємець, бажає зареєструвати своє право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з чим, позивач просить витребувати у Фермерського господарства Катеринівське Агро-Еко , код ЄДРПОУ 41815112, належну йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, загальною площею 2,750 га., та визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, загальною площею 2,750 га., що залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1568, виданий 25.04.2000 року Покровською селищною радою у Покровському районі Дніпропетровської області.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач Фермерське господарство Катеринівське Агро-Еко надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому просить розглянути справу за відсутності представника. Позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п.п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1). чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2). чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3). які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4). яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5). чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6). як розподілити між сторонами судові витрати; 7). чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8). чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 від 21.07.1998 року, актовий запис № 118 (а.с. 6).

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом НОМЕР_3 від 13.07.1999 року, спадкоємцем майна ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заповіту, посвідченого Покровською державною нотаріальною конторою 25.03.1988 року є ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке видане свідоцтво складається з житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 1534 (а.с. 7).

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_1, померлій ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Покровської селищної Ради народних депутатів № 9/23 від 28.12.1999 р. передано у приватну власність земельну ділянку, площею 2,750 га, яка розташована на території КСП Побєда Покровської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1568 від 25.04.2000 року (а.с. 9).

Як вбачається з копії повторного свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 від 19.02.2020 року, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 5).

Згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого 19.02.2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 119 (а.с. 8).

Так, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності відбувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. При цьому одним зі способів захисту цивільних прав і інтересів виступає визнання права.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Постановою Пленуму ВСУ від 07.02.2014 р. № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав наголошується, що відповідно до статті 387 ЦК, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача (п. 23 вказаної Постанови). Застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність пред`явлених позовних вимог до Фермерського господарства Катеринівське Агро-Еко , який незаконно, без відповідної правової підстави заволодів земельною ділянкою позивача, а також про обґрунтованість позовних вимог та необхідність витребування у відповідача з чужого незаконного володіння на користь позивача зазначеного нерухомого майна.

Поновлення права власності позивача на нерухоме майно повинно здійснитися у спосіб, передбачений законом, а тому з урахуванням загальних вимог ЦК України, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,750 га., що розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 2-5, 9-10, 12, 28, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства Катеринівське Агро-Еко про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Витребувати у Фермерського господарства Катеринівське Агро-Еко , код ЄДРПОУ 41815112 належну ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_6 , земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Покровської селищної ради Покроського району Дніпропетровської області, загальною площею 2,750 га.

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, загальною площею 2,750 га., що залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1568, виданий 25.04.2000 року Покровською селищною радою у Покровському районі Дніпропетровської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: О.С. Пустовар