Рішення

від 21.05.2020 по справі 428/3244/20

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/3244/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренка К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб , Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб , Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 5444,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з 28.09.2016 по 14.01.2020 вона перебувала у трудових відносинах з Луганським обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІД. 14.01.2020 позивач була звільнена з роботи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення Луганський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД не виплатив позивачу суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 7552,57 грн. Вказані грошові кошти надійшли на рахунок позивача лише 31.01.2020. Таким чином, позивач має право отримати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 5444,68 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та додатково пояснила, що в день звільнення вона працювала.

Представник відповідача КНП ЛОР Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від представника відповідача також не надходило.

Представник відповідача Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від представника відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи за відсутності представників відповідачів. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю представників відповідачів, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 26.06.2003 на ім`я ОСОБА_1 , позивач 28.06.2016 була прийнята на посаду економіста з фінансової роботи відділу бухгалтерського обліку та звітності Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД на підставі наказу від 20.09.2016.

Згідно з копією наказу Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД № 1-К від 14.01.2020 ОСОБА_1 , яка займає посаду економіста з фінансової роботи відділу бухгалтерського обліку та звітності, звільнено 14.01.2020 з займаної посади відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України - відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці. Бухгалтерії наказано провести розрахунок згідно з чинним законодавством та виплатити компенсацію за невикористану частину щорічної основної та додаткової відпусток станом на 14.01.2020 тривалістю 4 календарних дні і вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку.

Відповідний запис міститься у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої 26.06.2003 на ім`я ОСОБА_1 , під № 24.

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 від 09.04.2020 вбачається, що грошові кошти в сумі 7552,57 грн. (зарплата ЛОЦПБСНІД) надійшли 31.01.2020.

Згідно з розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації №945 від 22.11.2019 зобов`язано припинити з 10.02.2020 юридичну особу - Луганський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІД у результаті реорганізації (приєднання) до Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру та визначити, що Луганський обласний протитуберкульозний диспансер є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і зобов`язань юридичної особи - Луганського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІД.

Відповідно до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації №1099 від 27.12.2019 зобов`язано припинити з 30.03.2020 юридичну особу - Луганський обласний протитуберкульозний диспансер у результаті реорганізації (перетворення) у Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганський обласний протитуберкульозний диспансер та визначити, що Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганський обласний протитуберкульозний диспансер є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і зобов`язань юридичної особи - Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру.

Відповідно до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації №116 від 12.02.2020 внесено зміни до пунктів 1, 2 вищевказаного розпорядження та зобов`язано припинити з 30.03.2020 юридичну особу - Луганський обласний протитуберкульозний диспансер у результаті реорганізації (перетворення) у Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних та інфекційних хвороб та визначити, що Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних та інфекційних хвороб є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і зобов`язань юридичної особи - Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступні норми Закону.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, за положеннями статті 117 КЗпП України обов`язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

В постанові від 27 березня 2013 року по справі № 6-15цс13 Верховний Суд України дійшов висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, у спірних правовідносинах з вини Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД, правонаступником якого є відповідач Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб , не був проведений повний розрахунок при звільненні з позивачем, при цьому відповідач не надав доказів на користь протилежного.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем, суд враховує, що позивач була звільнена 14.01.2020, тобто в день, коли вона знаходилася на роботі і оплата за який була нарахована їй при звільненні, у зв`язку із чим розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача, що відповідає положенням ст. 116 КЗпП України. Такий висновок суду обґрунтовується тим, що затримка розрахунку при звільненні починається не в день звільнення, а в день, наступний за днем звільнення, адже день звільнення є робочим днем і оплачується в загальному порядку.

Отже, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з 15.01.2020 по 31.01.2020 (день повного розрахунку з позивачем).

Здійснення розрахунків середнього заробітку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Згідно наданих позивачем відомостей в листопаді та грудні 2019 року вона фактично пропрацювала 266,4 годин. Заробітна плата, яка на думку позивача має бути взята до розрахунку за ці місяці складає 10688,38 грн., які слід поділити на 266,4 годин, що дорівнює 40,12 грн. середньогодинної заробітної плати позивача.

За підрахунками позивача в січні 2020 року в період з 15 по 31 січня вона мала б пропрацювати 93,6 робочих годин, які слід помножити на 40,12 грн., що дорівнює 3755,23 грн. Саме така сума середнього заробітку є обґрунтованою.

Наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є частково необґрунтованим, адже він був виконаний без урахування п.п. ї п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 із змінами та доповненнями, а саме при проведенні розрахунку позивачем було безпідставно враховано заробітну плату на роботі за сумісництвом.

Із змісту п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 вбачається, що справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а отже суд визначає суму до стягнення без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, з відповідача Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб , який є правонаступником Луганського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІД, на користь позивача слід стягнути суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, визначену без утримання податків й інших обов`язкових платежів, в розмірі 3755,23 грн.

З урахуванням суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, розміру невиплаченої при звільненні суми, тривалості затримки розрахунку суд не вбачає підстав для зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення судового збору в сумі 840,80 грн. з відповідача Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації є необґрунтованим, адже права позивача були порушені Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на суму 3755,23 грн., що складає 68,97% від первісно заявленої суми вимог в розмірі 5444,68 грн., судовий збір підлягає стягненню з відповідача Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб на користь позивача в розмірі грн. 579,90 грн., що складає 68,97% від 840,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб , Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб (код в ЄДРПОУ 01983832, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 23 коп., яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради Луганський обласний медичний центр соціально небезпечних інфекційних хвороб (код в ЄДРПОУ 01983832, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 579 (п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження та подання заяви про перегляд заочного рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Д.Б. Баронін