Рішення

від 30.07.2007 по справі 25/200-07-5396

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/200-07-5396

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2007 р.Справа  № 25/200-07-5396

За позовом:  ВАТ  „Ізмаїлснабсервіс”

до відповідача: СФГ „Агрофірма „Трояни”                    

про  стягнення 3507,34грн.

                                                                                                                    Суддя           Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача: Сердюченко Т.І.,  довіреність від 05.01.06р.

Від відповідача: Мандажи П.У., голова згідно рішення загальних зборів від 05.09.07р.

        В судовому засіданні 30.07.07р. приймали участь представники:

Від позивача: Сердюченко Т.І.,  довіреність від 05.01.06р.

Від відповідача: Мандажи П.У., голова згідно рішення загальних зборів від 05.09.07р.

Суть спору: про стягнення з СВК „Агрофірма „Трояни” на користь ВАТ „Ізмаїлснабсервіс”   пеню в сумі 1570,35грн., штраф в сумі 505 грн.,  індекс інфляції в сумі 1151,40грн., 3% річних в сумі 280,59грн.

          Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, надав суду уточнення позовних вимог від від 17.07.07р. вх. №16416, від 30.07.07р.,  в яких виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог,  пояснив обставини справи.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з СВК „Агрофірма „Трояни” на користь ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” заборгованість в сумі 10100грн.,  пеню в сумі 15352грн., штраф в сумі 505грн.,  індекс інфляції в сумі 868,60грн., 3% річних в сумі 251,77грн.

Відповідач проти позову заперечує, надав суду відзив на позов від 17.07.07р. вх. №16417, де зазначає, що позивачем не надані відповідачу документи які б свідчили про те, що передане за договором купівлі-продажу №23 від 31.05.06р.  насіння соняшника є якісним насінним матеріалом.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

          31.05.06р.  між ВАТ „Ізмаїлснабсервіс”  ( Продавець)  та СВК „Агрофірма „Трояни”              ( Покупець) був укладений договір купівлі-продажу  насіння соняшника № 23, п.1.1. якого передбачено, що Продавець зобов'язується продати, а  Покупець прийняти та оплатити насіння соняшника за ціною  та кількістю згідно товарних накладних на умовах, викладених далі в тексті.

          Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору загальна сума договору на 2006р. складає 10100 ( десять тисяч сто) грн.  Насіння соняшника  вважаються  прийнятими Покупцем з дня видані їх за  товарними накладними.

          Згідно п. 2.1. договору Оплата насіння соняшника в кількості 1000 ( одна тисяча) кг. на загальну суму  10100 (десять тисяч) гривень проводиться з відстроченням платежу до 01.08.06р.

          На виконання умов договору купівлі-продажу  позивачем було поставлено відповідачу насіння соняшника на загальну суму 10100грн., що підтверджується  доданими до матеріалів справи накладною №209 від 05.06.06р. на суму 10100грн. та довіреністю №544541 від 12.06.06р.          

          В процесі розгляду господарським судом  данної справи  відповідачем проведено оплату заборгованості  за договором  купівлі-продажу №23 від 31.05.06р. в сумі 10100грн.  про що свідчать додані до матеріалів справи  квитанції до прибуткових касових  ордерів  від 05.07.07р. на суму 5000грн., від 13.07.07р. на суму 5100грн., у зв'язку з чим позивач уточнив заявлені позовні вимоги, виключивши з їх складу позовну вимогу про стягнення основної заборгованості в сумі  10100грн.   

Проаналізувавши наявні матеріали справи, чинне законодавство, в їх сукупності, суд вважає заявлені позивачем  позовні вимог правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи   з огляду на наступне.

Обгунтовуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 1570,35грн. та  штрафу в сумі 505 грн. позивач посилається на п. 3.1. договору  купівлі-продажу №21 від 31.05.06р. згідно якого за порушення строку оплати насіння соняшника Покупець оплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого насіння соняшника за кожний день прострочення, а також штраф в розмірі 5% від суми невиконаного зобов'язання.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком (п.1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (п.1 ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  Штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного  або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір  неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (п.п. 1,2 ст.551 ЦК України).

При перевірці розрахунку позивача суми пені, судом було виявлено, що  позивачем була обчислена  пеня в сумі  1570,35грн., яка є меншою у відношенні до розрахованої судом, однак з огляду на  заявлену позивачем позовну вимогу про стягнення пені  саме в сумі 1570,35грн., судом підлягає стягненню сума пені, викладена в редакції позивача.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  пені  в сумі 1570,35грн. та штрафу в сумі 505грн. відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повному обсягу.

Крім того, позивачем заявлено вимоги, про стягнення з відповідача індекс інфляції в  сумі 1151,40грн., 3% річних в сумі 280,59грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги ВАТ „Ізмаїлснабсервіс”  щодо стягнення з відповідача індекс інфляції в сумі 1151,40грн., 3% річних в сумі 280,59грн.

          Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Твердження відповідача щодо неякісності поставленого позивачем насіння соняшника та ненадання останнім відповідних документів в підтвердження цього, що спричинило  не прийняття  цього товару СВК „Агрофірма „Трояни”, спростовується здійсненою СВК „Агрофірма „Трояни”  оплатою  вартості отриманого товару, наданим позивачем  посвідченням про кондиційність насіння №3567 від 25.01.07р. та відсутністю  доказів повернення  відповідачем цього товару позивачу.

 З огляду на зазначене,  суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо  стягнення з СВК „Агрофірма „Трояни” пені в сумі 1570,35грн., штрафу в сумі 505грн.,  індекс інфляції в сумі 1151,40грн., 3% річних в сумі 280,59грн. доведеними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим задовольняє їх в повній мірі.

Згідно ст. 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати, а саме  102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК  України, суд, -

                 ВИРІШИВ:

1.    Задовольнити позов повністю.

2.          Стягнути з СВК „Агрофірма „Трояни”  (68711, Одеська область, Болградський район, с. Нові Трояни, вул. Школьна, 13,  код ЄДРПОУ 33010513) на користь                       ВАТ „Ізмаїлснабсервіс”   (68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф'яни, вул. Зелена, 34, код ЄДРПОУ 05409461) 1570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят ) грн. 35 коп. пені, 505 (п'ятсот п'ять) грн. штрафу, 1151 ( одна тисяча сто п'ятдесят одна) 40 коп. індекс інфляції, 280  (двісті вісімдесят ) грн. 59 коп. три проценти річних, 102 ( сто дві ) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати ВАТ „Ізмаїлснабсервіс” довідку про повернення надлишково сплаченого                                     державного мита в сумі 162 (сто шістдесят дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя