Рішення

від 19.05.2020 по справі 760/16909/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/16909/19

2-3426/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Олех Ю.М.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства Арістей , третя особа Третейський суд при ВГО Асоціація Третейська ініціатива про визнання пунктів договорів недійсними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до СТ Арістей про визнання пунктів договорів недійсними.

Свої вимоги мотивує тим, що 22 жовтня 2013 року між нею та СТ Арістей було укладено два договори надання-отримання грошової позики.

Відповідно до договору № 21 від 22 жовтня 2013 року нею були передані відповідачу грошові позикові кошти в сумі 383050 гривень терміном на 12 місяців.

Відповідно до договору № 22 від 22 жовтня 2013 року нею були передані відповідачу грошові позикові кошти в сумі 145500 гривень.

24 грудня 2013 року між нею та СТ Арістей було укладено договір надання-отримання грошової позики, відповідно до якого вона передала товариству грошові позикові кошти в сумі 60000 доларів США терміном на 6 місяців.

04 жовтня 2013 року та 22 жовтня 2013 року нею були передані ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 5000 доларів США та 25000 доларів США, що підтверджується розпискою від 22 жовтня 2013 року.

25 травня 2016 року у відповідь на її претензію щодо повернення грошових коштів ОСОБА_2 зазначила, що ці кошти вона взяла під забезпечення соціальної програми, розробленої під СТ Арістей .

Відповідно до п. 5.1. договорів № 21 від 22 жовтня 2013 року, № 22 від 22 жовтня 2013 року та від 24 грудня 2013 року всі спори та суперечки між сторонами передаються на розгляд постійно діючого Третейського суду при ВГО Асоціація Третейська ініціатива .

Зазначений пункт договорів щодо третейського застереження не відповідає вимогам ст. 6 Закону України Про третейські суди , оскільки справи щодо захисту прав споживачів не підлягають розгляду третейськими судами.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати недійсним п. 5.1. договору № 21 від 22 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТ Арістей ;

- визнати недійсним п. 5.1. договору № 22 від 22 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТ Арістей ;

- визнати недійсним п. 5.1. договору від 24 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТ Арістей .

Ухвалою судді Солом`янський районний суд м. Києва від 05 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янський районний суд м. Києва від 05 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження.

СТ Арістей позовну заяву з додатками отримало (а.с. 43), відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подало.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа пояснення щодо позову у встановлений судом строк не подала.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та СТ Арістей було укладено договір надання-отримання грошової позики № 21, відповідно до якого позивачем були передані відповідачу грошові позикові кошти в сумі 383050 гривень терміном на 12 місяців (а.с. 5-10).

22 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та СТ Арістей було укладено договір надання-отримання грошової позики № 22, відповідно до якого позивачем були передані відповідачу грошові позикові кошти в сумі 145500 гривень (а.с. 11-16).

24 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та СТ Арістей було укладено договір надання-отримання грошової позики, відповідно до якого позивач передала товариству грошові позикові кошти в сумі 60000 доларів США терміном на 6 місяців (а.с. 17-22).

Позивач посилається на те, що пункт 5.1. зазначених договорів щодо третейського застереження не відповідає вимогам ст. 6 Закону України Про третейські суди , оскільки справи щодо захисту прав споживачів не підлягають розгляду третейськими судами.

Відповідно до п. 5.1. договорів № 21 від 22 жовтня 2013 року, № 22 від 22 жовтня 2013 року та від 24 грудня 2013 року всі спори та суперечки між сторонами передаються на розгляд постійно діючого Третейського суду при ВГО Асоціація Третейська ініціатива , що перебуває за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24.

Статтею 1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Статтею 6 ЦК України визначено право сторін на укладення договору та врегулювання в ньому своїх відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вбачається, що законом визначено право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору за умови дотримання вимог закону при укладенні договору.

Одним зі способів захисту прав суб`єктів цивільних правовідносин є звернення до третейських судів, що передбачено статтею 17 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України Про третейські суди до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України Про третейські суди (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2983-VI передбачено, що після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту справ споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала.

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України Про захист прав споживачів , є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Цей Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

За частиною першою статті 11 Закону України Про захист прав споживачів між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Таким чином, спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України Про третейські суди , незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів.

Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

На час укладання договорів (22 жовтня 2013 року та 24 грудня 2013 року) Закон України Про третейські суди містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2305 гривень 20 копійок судового збору.

Відповідно до ч. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170,178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407,424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , статтями 6, 626-628 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, ч. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Споживчого товариства Арістей (м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, літера А, код ЄДРПОУ 37923192), третя особа Третейський суд при ВГО Асоціація Третейська ініціатива (м. Київ, вул. Хрещатик, 24) про визнання пунктів договорів недійсними задовольнити.

Визнати недійсним пункт 5.1 договору надання-отримання грошової позики № 21 від 22 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Споживчим товариством Арістей (м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, літера А, код ЄДРПОУ 37923192), в якому міститься третейське застереження.

Визнати недійсним пункт 5.1 договору надання-отримання грошової позики № 22 від 22 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Споживчим товариством Арістей (м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, літера А, код ЄДРПОУ 37923192), в якому міститься третейське застереження.

Визнати недійсним пункт 5.1 договору надання-отримання грошової позики від 24 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Споживчим товариством Арістей (м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, літера А, код ЄДРПОУ 37923192), в якому міститься третейське застереження.

Стягнути з Споживчого товариства Арістей (м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, літера А, код ЄДРПОУ 37923192) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2305 гривень 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: