Постанова

від 21.05.2020 по справі 629/5485/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року

м. Харків

Справа № 629/5485/19

Провадження № 22-ц/818/ 2503 /20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

Суддів Бровченка І.О., Коваленко І.П.,

Учасники справи :

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 4-33 ,

Відповідач : ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 4-33 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках на утримання житлового будинку,

за апеляційною скаргою представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 4-33 - адвоката Бусуєк Лади Афанасіївни на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 січня 2020 року , ухвалене суддею Каращуком Т.О., -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "4-33" звернулось до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за утримання житлового будинку.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 з 20.06.2007 року є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 64,8 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м., кількість кімнат - 3. Вказана квартира розташована у багатоквартирному будинку, який на даний час перебуває в управлінні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "4-33". Об`єднання було створено за спільним рішенням власників квартир, відповідно до ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та зареєстровано 17.05.2016 року. Об`єднання діє відповідно до Статуту (нова редакція затверджена установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "4-33", протокол від 11.02.2018 року). Згідно з рішенням загальних зборів Об`єднання від 23.06.2016 року було встановлено розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку, який складав 2,70 грн за 1 квадратний метр загальної площі квартири або нежитлового приміщення. Відповідно до рішення загальних зборів Об`єднання від 23.05.2017 року розмір щомісячного внеску співвласників було змінено, у зв`язку з чим він з 01.06.2017 року склав 3,50 грн. Рішенням загальних зборів Об`єднання від 11.02.2018 року, щомісячний внесок змінено на 4,00 грн. Відповідач свої зобов`язання перед Об`єднанням виконує не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 01.08.2016 року по 24.10.2019 року у розмірі 8 225,22 грн. З урахуванням заборгованості, розмір інфляційних збитків становить 1 117,29 грн, 3% річних становить 394, 63 грн. Загальна сума, яку просить стягнути позивач становить 9 737,14 грн. Також позивач просить стягнути понесені ним судові витрати, які складаються з суми судового збору -1 921,00 грн та суми витрат на правову допомогу - 1 800,00 грн, що у сумі становить 3 721,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 січня 2020 року у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 4-33 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на утримання житлового будинку - відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження існування договірних відносин з ОСОБА_1 , не надано доказів надання послуг відповідачу. Заборгованість нарахована за адресою, яка у вказаний період не існувала.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "4-33" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Дослідити докази, подані ОСОБА_1 05.12.20 до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, а саме: копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 8586036 від 28.08.2013 р., копію Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, копію рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 10.04.2008 р. за № 253 , копію опису від 03.12.2019 р. та надати їм правову оцінку .

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "4-33" посилається на обставини, які були викладені у позовній заяві. Оскаржуване рішення обгрунтовано доказами, поданими з порушенням процесуальних норм, зокрема, положень статей 83, 178, 95 ЦПК України, оскільки відзив та докази надані суду відповідачем не засвідчені, відсутні докази надсилання їх позивачу, що позбавило його права на подання відповіді на відзив та доказів в обгрунтування своїх доводів. Вважає, що відповідач незалежно від того, чи має він у власності квартиру або нежитлове приміщення є членом ОСББ та зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку у розмірі, визначеному загальними зборами ОСББ 4-33 . Вказує, що ОСОБА_1 було відомо про створення ОСББ 4-33 , оскільки у травні 2017 року він звертався до управителя ОСББ 4-33 з заявою про зменшення розміру внесків на утримання будинку, що підтверджується Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ 4-33 від 23.05.2017 року. Судом не враховано, що Закон України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не зобов`язує укладати договір між управителем й окремо із кожним власником приміщень, а передбачає укладення договору між усім об`єднанням та управителем. Розмір внесків на утримання будинку визначається та затверджується щорічно загальними зборами ОСББ 4-33 , членом якого є і відповідач, що відображається в протоколах загальних зборів.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

ОСОБА_1 до апеляційного суду надано відзив, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивований тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, що були встановлені під час розгляду справи. Зазначає, що відзив було подано ним у передбачений законом строк та порядок. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у встановленому законом порядку набув статусу особи, яка має право надавати відповідачу житлово-комунальні послуги та вимагати їх оплату. Між сторонами не укладено договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, тому відсутні підстави для стягнення коштів з оплати комунальних послуг.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно з договором купівлі-продажу від 9 червня 2007 року ОСОБА_1 набув у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 64,8 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м., кількість кімнат - 3. (а.с.10).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 10.04.2008 року №253 на підставі, зокрема, рішення міської ради від 25.06.2007 року № 401 Про переведення квартири АДРЕСА_2 у нежитлове приміщення ОСОБА_1 було надано дозвіл на реконструкцію нежитлового вбудованого приміщення, що належить йому на праві приватної власності для розміщення магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення № 1.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Свідоцтвом про право власності ОСОБА_1 з 28.08.2013 року є власником нежитлового приміщення магазину продовольчих товарів літ. А-9 загальною площею 68,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

17.05.2016 року співвласниками будинку АДРЕСА_4 Об`єднання співвласників АДРЕСА_5 4-33". Затверджено його Статут (а.с. 11-16).

Статутом передбачено, що Об`єднання діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та Статуту. Об`єднання у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", та має обов`язки, передбачені статтею 18 цього Закону.

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників та можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 11 розділу ІІІ).

Співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;

Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені Статутом об`єднання обов`язки перед об`єднанням (Розділ V).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України , з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України , власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до вимог частини першої статті 1 , частини першої статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (частина четверта статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (стаття 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Відповідно до статті 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Відповідно до статті 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний : виконувати вимоги статуту об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.

Статтею 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу .

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За приписами частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 332 ЦК України ).

Відповідно до статей 12 , 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення магазину продовольчих товарів літ. А-9 загальною площею 68,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

АДРЕСА_6 є балансоутримувачем вказаного будинку та відповідно до Статуту забезпечує належне утримання будинку та прибудинкової території; сприяє співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості.

Встановивши фактичні обставини справи на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСББ 4-33 , яке створено власниками будинку АДРЕСА_4 фактично здійснювало управління вказаним житловим будинком, а відповідач, який є власником приміщення у цьому будинку, не відмовлявся від таких житлово-комунальних послуг. Даних, які вказували б про відсутність надання відповідачу послуг та/або їх надання іншою особою ніж ОСББ 4-33 суду надано не було, а тому наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості за період з 1 серпня 2016 року по 24 жовтня 2019 року. Розмір заборгованості відповідачем не спростовано.

Отже, враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт надання комунальних послуг ОСББ 4-33 ОСОБА_1 слід вважати доведеним.

Стосовно доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу про відсутність укладеного договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , чинного на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція,

відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоча у частині 1 статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього ж Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , визначено: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позов пред`явлено про стягнення заборгованості за неіснуючою адресою. Разом з тим, колегія суддів вважає, що визначальним у цій справі є не номер або назва приміщення власником якого є відповідач, а наявність у нього квартири/нежитлового приміщення у привтній власності. Сплата за надані послуги позивачем нараховуються за кількість квадратних метрів, які перебувають у власності відповідача. Розмір плати, встановлений рішенням загальних зборів за квартиру або нежитлове приміщення не відрізняється.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 10.04.2008 року № 253 на підставі, зокрема, рішення міської ради від 25.06.2007 року № 401 Про переведення квартири АДРЕСА_2 у нежитлове приміщення ОСОБА_1 було надано дозвіл на реконструкцію нежитлового вбудованого приміщення, що належить йому на праві приватної власності для розміщення магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення № 1.

Отже, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 та був власником у заявлений позивачем період для стягнення заборгованості, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем, тому, як передбачено статтею 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку зобов`язаний : виконувати вимоги статуту об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі тощо.

Рішеннями загальних зборів Об`єднання встановлювалися розміри щомісячних внесків співвласників на утримання будинку.

Так, згідно з рішенням загальних зборів Об`єднання від 23.06.2016 року було встановлено розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку, який складав 2,70 грн за 1 квадратний метр загальної площі квартири або нежитлового приміщення . Відповідно до рішення загальних зборів Об`єднання від 23.05.2017 року розмір щомісячного внеску співвласників було змінено, у зв`язку з чим він з 01.06.2017 року склав 3,50 грн. Рішенням загальних зборів Об`єднання від 11.02.2018 року, щомісячний внесок змінено на 4,00 грн.

За даними Протоколу № 2 загальних зборів членів ОСББ від 23 травня 2017 року ОСОБА_1 звертався до позивача з заявою про зменшення розміру внесків на утримання будинку, у задоволенні якої, ОСОБА_1 було відмовлено (а.с. 25).

Отже, оскільки ОСОБА_1 не спростовано заявлених позивачем вимог, а саме про те що він був власником приміщень в АДРЕСА_7 . у період з 1 серпня 2016 року по 24 жовтня 2019 року, тому відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість з розрахунком площі, яка не перевищує розмір площі належного відповідачу нежитлового приміщення.

Розрахунок заборгованості наданий позивачем - відповідачем не спростовано.

Відповідач у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було.

Оскільки боржник своєчасно не виконав грошового зобов`язання, позивачем правомірно нарахована заборгованість з урахуванням положення частини другої статті 625 ЦК України , якою передбачено стягнення суми заборгованості з урахуванням трьох відсотків та індексу інфляції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати за подання позову і апеляційної скарги, а також за правову допомогу в сумі 3721 грн (1921 грн + 1800 грн) та 2881,50 грн., всього 6602,50 грн.

Керуючись ст. 367 , 368 , 374 , 376 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України , суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 4-33 - адвоката Бусуєк Лади Афанасіївни -задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 січня 2020 року -скасувати і ухвалити нове. Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 4-33 заборгованість з урахуванням індексу інфляції і 3% річних в сумі 9737 (дев"ять тисяч сімсот тридцять сім) грн 14 коп. і судові витрати в сумі 6602 (шість тисяч шістсот дві) грн 50 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.С. Кругова

Судді І.О.Бровченко

І.П.Коваленко