Постанова

від 20.05.2020 по справі 204/5950/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3977/20 Справа № 204/5950/19 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РОБОЧА 152-БЛОКИ 3/4/5/7/9 про зобов`язання вчинити дії по усуненню перешкод в користуванні приміщенням,-

В С Т А Н О В И Л А:

23 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила зобов`язати останнього вчинити дії по усуненню перешкод в користуванні приміщенням - позаквартирним коридором на 10 поверсі в блоці 4, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , шляхом приведення позаквартирного коридору у первинний стан і демонтажу самовільно встановленої біля дверей квартири НОМЕР_1 металевої перегородки та металевих дверей.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСББ РОБОЧА 152-БЛОКИ 3/4/5/7/9 про зобов`язання вчинити дії по усуненню перешкод в користуванні приміщенням - задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 вчинити дії по усуненню перешкод в користуванні позаквартирним коридором на десятому поверсі в блоці НОМЕР_2 , що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 шляхом приведення позаквартирного коридору у первинний стан і демонтажу самовільно встановленої біля дверей квартири НОМЕР_1 , що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , металевої перегородки та металевих дверей. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником квартири НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

Відповідач є власником квартири НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 . На його замовлення від 03 травня 2019 року ФОП ОСОБА_4 було виготовлено та встановлено в позаквартирному коридорі на десятому поверсі в блоці НОМЕР_2 , що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 металеві вхідні двері та металеву перегородку (а.с.64,67,75-77). Вказані обставини відповідачем в судовому засіданні визнано.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

У зв`язку із встановленням в коридорі загального користування спірних перегородки та дверей, позивач звернулася зі скаргою до голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РОБОЧА 152-БЛОКИ 3/4/5/7/9 Карабаєва А.В. та із заявами до голови Чечелівської районної у місті Дніпрі ради та депутата Чечелівської районної у м. Дніпрі ради Чернецького С.В.(а.с.13-15).

Голова ОСББ РОБОЧА 152-БЛОКИ 3/4/5/7/9 Карабаєва А.В. листом за вих.№3105/1 від 31 травня 2019 року повідомив позивачу, що спірну споруду встановлено незаконним шляхом, територія або площа коридору є спільною власністю мешканців будинку, а установка таких перегородок можлива лише за повною згодою усіх мешканців поверху (а.с.24).

Відповідно до листа Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №4084/02-19 від 09 липня 2019 року, повідомлено, що згідно п.2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, забороняється улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, що перешкоджають вільній евакуації людей та замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах (а.с.26).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано доказів наявності отриманого у передбаченому законом порядку дозволу на зведення в позаквартирниму коридорі на десятому поверсі в блоці НОМЕР_2 , що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , металевої перегородки та металевих дверей. Спірними самовільно встановленими металевими вхідними дверима та металевою перегородкою порушені законні права, передбачені ст.ст. 382, 383 ЦК України, позивача у справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 2 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Згідно ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згідно ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів країни.

Відповідно до п. 1.4.1 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N 76 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Пунктом 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету N 76 від 17 травня 2005 року, які встановлюють умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, передбачено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування.

Частиною 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , зокрема, передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

З наведених норм слідує, що у разі перепланування та переобладнання жилих будинків, згода всіх співвласників будинку є обов`язковою.

З наданих в судовому засіданні пояснень представника третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РОБОЧА 152-БЛОКИ 3/4/5/7/9 Карабаєва А.В. встановлено, що на загальні збори співвласників багатоквартирного будинку питання щодо встановлення спірних металевої перегородки та металевих дверей не виносилося, будь-яке рішення з даного приводу не приймалося.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пред`явлені позовні вимоги підлягають задоволенню .

Доводи апеляційної скарги, що у позивачки жодного разу не виникала необхідність у користуванні площею будинку, яка обмежена тамбуром (металевою перегородкою), а також встановлення металевої огорожі та виділення окремого приміщення є мірою самозахисту внаслідок неодноразового намагання третіх осіб проникнути до квартири відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки такі обставини не звільняють відповідача від дотримання законодавчо визначеного порядку на зведення таких конструкцій.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання в апеляційній скарзі на зміни в ст. 152 ЖК України, відповідно до якої, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Так, згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Колегія суддів наголошує, що позаквартирний коридор, на якому встановлено металеву перегородку, не є приватною власністю відповідача, а тому посилання на вимоги ст. 152 ЖК України є безпідставними.

Колегія суддів вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права.

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, правові підстави для його скасування відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст. 367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: