Постанова

від 21.05.2020 по справі 567/978/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року

м. Рівне

Справа № 567/978/18

Провадження № 22-ц/4815/383/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструк С.В., Бондаренко Н.В.

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний нотаріус Фастівського міського нотаріального округу Київської області Чернишова Олена Анатоліївна, Міністерство юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» ,

третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Ріттер Біо Агро» ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» - адвоката Хворостяна А.М. на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 16 грудня 2019 року, ухвалене в складі судді Назарук В.А., у справі № 567/978/18,

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Фастівського міського нотаріального округу Київської області Чернишової Олени Анатоліївни, Міністерства юстиції України, товариства з обмеженою відповідальністю Українська фермерська група , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю Ріттер Біо Агро про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння .

Позов мотивовано тим, що він є власником двох земельних ділянок кадастровий номер 5624288800:04:002:0258, розміром 1,52 га та кадастровий номер 5624288800:04:002:0296, розміром 0,32 га, розташованих на території Хорівської сільської ради. У травні 2018 року йому стало відомо, що вказані земельні ділянки перебувають в оренді у ТОВ «УФГ» на підставі договорів оренди землі б/н від 23.04.2016 року, строк оренди 7 років. Посилаючись на те, що жодних договорів оренди із ТОВ «УФГ» не підписував, згоди на їх укладення не надавав, нікого не уповноважував на укладення цих правочинів від свого імені, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію і зобов`язати відповідача повернути йому земельні ділянки.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 16 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29802759 від 29.05.2016 року (номер запису про інше речове право 14711825 від 29.05.2016 року), прийняте приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області Чернишовою Оленою Анатоліївною про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5624288800:04:002:0258, розміром 1,52 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 933399356242), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства за товариством з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» .

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29802790 від 29.05.2016 року (номер запису про інше речове право 14711866 від 29.05.2016 року), прийняте приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області Чернишовою Оленою Анатоліївною про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5624288800:04:002:0296, розміром 0,32 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 933402156242), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства за товариством з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» .

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 5624288800:04:002:0258, площею 1,52 га, яка розташована на території Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 5624288800:04:002:0296, площею 0,32 га, яка розташована на території Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області.

Рішення суду мотивовано тим, що реєстратором не перевірено відповідність договорів оренди землі вимогам законодавства та зареєстровано фактично неукладені договори оренди.

Не погодившись з означеним рішенням суду, ТОВ «Українська фермерська група» подало апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Судом не враховано, що позивач через свого довірителя ОСОБА_2 отримує орендну плату, що підтверджується відомістю на виплату готівки. Окрім того, судом не враховано окрему думку у постанові Верховного Суду у справі № 911/205/18 від 17 листопада 2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач та відповідач - Міністерство юстиції України заперечує доводи останньої, просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Убачається, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок кадастровий номер 5624288800:04:002:0258, розміром 1,52 га та кадастровий номер 5624288800:04:002:0296, розміром 0,32 га, розташованих на території Хорівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯГ № 384533 від 22.06.2007 року.

23 квітня 2016 року ОСОБА_1 і ТОВ «Українська фермерська група» уклали договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 7 років.

29 травня 2016 року державний реєстратор прийняв рішення під індексними номерами 29802759, 29802790 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень згідно з укладеними договорами оренди, що стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №128838399 від 25.06.2018 року та №128828413 від 25.06.2018 року.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди, інші юридичні факти.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

За приписами ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210 , ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону, а у частині першій статті 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом і такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а тому такий правочин може бути визнаний судом недійсним з підстав, визначених статтями 203 , 215 ЦК України.

Згідно частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України, передбачено що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цей принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.

Установлено, що в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірних договорів оренди землі, а отже вони є укладеними, а відтак є оспорюваними та за рішенням суду можуть бути визнані недійсними.

Звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права, ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовував тим, що спірні договори оренди землі, на підставі яких була проведена Державна реєстрація, він не укладав та не підписував, однак позовних вимог щодо визнання договорів недійсними не заявляв.

Враховуючи наведене, відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України , статей 15 , 16 ЦК України, апеляційний суд дійшов висновку, що даний позов заявлений позивачем передчасно, оскільки позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок та витребування спірних земельних ділянок із чужого незаконного володіння є похідними від вимоги про визнання договорів недійсними.

Покликання позивача про те, що договори оренди землі є неукладеними, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені договори в силу ст. 204 ЦК України є чинними.

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 13ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір за подання апеляційної скарги віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» - адвоката Хворостяна А.М. задовольнити.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 16 грудня 2019 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Фастівського міського нотаріального округу Київської області Чернишової Олени Анатоліївни, Міністерства юстиції України, товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Ріттер Біо Агро» про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 35840, Рівненська обл., Рівненський р-н. АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фермерська група» (код ЄДРПОУ 40149719, 35325, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Шубків, вул. Незалежності, буд. 17 ) судовий збір у розмірі 4228,80 грн. за перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 21 травня 2020 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Бондаренко Н.В.