Рішення

від 12.05.2020 по справі 173/2133/19

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2133/19

Провадження №2/173/79/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

У складі: головуючого - судді Петрюк Т.М

При секретареві - Рудовій Л.В.

За участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Романовської Т.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства КУТУЗОВСЬКЕ про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати ,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , за позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати до відповідача ФГ Кутузівське .

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засідання на 17.10.2019 року.

17.10.2019 року розгляд справи відкладений в зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання. Справу призначено до розгляду на 04.12.2019 року.

04.12.2019 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 16.01.2020 року

16.01.2020 року закінчене підготовче судове засідання справа призначена до розгляду на 11.03.2020 року

11.03.2020 року в судовому засіданні оголошена перерва до 12.05.2020 року для виклику в судове засідання позивача для дачі особистих пояснень.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

12.05.2020 року в судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить: розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між нею та відповідачем ФГ КУТУЗОВСЬКЕ зареєстрований комунальним підприємством Реєстраційний центр Коммунітас Чумаківської сільської ради Дніпропетровської області 15 листопада 2016 року та стягнути з відповідача на її користь орендну плату за весь час користування належною їй земельною ділянкою, а саме за 2009-2019 роки в сумі 36877.00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: на підставі інформаційного листа з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, виданого державним реєстратором Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області вона є власником земельної ділянки (паю) на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.233 га., кадастровий номер 1221085500:01:016:0145

Підстава виникнення права власності на земельну ділянку - Держаний акт на право власності на земельну ділянку, серія ДП № 093492, зареєстрований за № 010711905445, виданий 07.05.2007 року Верхньодніпровським районним відділом земельних ресурсів.

Вказана земельна ділянка згідно до вищезазначеного інформаційного листа, перебуває у фактичному користуванні ФГ КУТУЗОВСЬКЕ на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.09.2009 року, серія та номер 031.

Згодом майже через сім років, а саме: 15 листопада 2016 року договір був зареєстрований у реєстраційному центрі Коммунітас Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Таким чином ФГ КУТУЗОВСЬКЕ з 2009 року фактично користується належною їй земельною ділянкою.

Згідно умов договору, оренда за користування земельною ділянкою становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік або у вигляді сільськогосподарської продукції.

Однак відповідач порушує взяті на себе зобов`язання щодо розрахунку за користування земельною ділянкою та відповідно нехтує виконанням істотної умови договору. Відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування належною їй земельною ділянкою, не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за увесь останній період вона від відповідача не отримувала.

За десять років користування земельною ділянкою за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати на загальну суму 36877 грн., яку відповідач не сплачує їй в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що між нею та відповідачем укладався договір оренди земельної ділянки. Проте вона протягом 10 років не отримує орендної плати. Вона зверталась до ФГ КУТУЗОВСЬКЕ з питання виплати їй орендної плати, але останнім їй повідомлялось, що договору оренди земельної ділянки між ними не укладалось, вони її не знають, і будь-яких виплат здійснювати не будуть. Лише після подання нею позовної заяви до неї приїздили представники ФГ КУТУЗОВСЬКЕ пропонували їй підписати якісь документи, але вона відмовилась їх підписувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, давши пояснення фактично викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в минулому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на пропуск позивачкою строку позовної давності. Крім того строк виплати орендної плати за 2019 рік є грудень місяць 2019 року, а позивач звернулась із позовом у серпні 2019 року. Тому така позовна вимога є передчасною. Позивачці направлявся грошовий переказ з виплати орендної плати, але остання відмовилась його отримуватись. Тому позивачка вважається такою, що допустила прострочення виконання договору.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки (паю) на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.233 га., кадастровий номер 1221085500:01:016:0145 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 № 093492, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010711905445, виданого 07.07.2007 року Верхньодніпровським районним відділом земельних ресурсів, що підтверджується інформаційним листом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно вищезазначеного інформаційного листа належна позиваці земельна ділянка перебуває у користуванні ФГ КУТУЗОВСЬКЕ на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.09.2009 року, серія та номер 031. 15 листопада 2016 року зазначений договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у реєстраційному центрі Коммунітас Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про що зазначено в розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права.

Таким чином судом встановлено, що ФГ КУТУЗОВСЬКЕ з 2009 року користується належною позивачці земельною ділянкою.

Позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки з підстави систематичної невиплати їй орендної плати, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 2009 року вона не отримує від відповідача орендної плати.

За вимогами ч.1 ст. 13 ЦПК України- Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст.13 Закону України Про оренду землі - визначено поняття договору оренди землі: Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В судовому засіданні позивач підтвердила, що вона укладала договір оренди земельної ділянки з відповідачем, проте заперечує факт сплати їй орендної плати.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог за даною підставою суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 ЗУ Про оренду землі - Орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ Про оренду землі - На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з часу укладення договору оренди земельної ділянки, відповідач орендну плату йому на сплачує.

Відповідачем надано копію чеку про перерахування позивачці грошових коштів в сумі 3774.70 грн датований 21.12.2019 року. Даний доказ розцінюється судом як сплата орендної плати за 2019 рік. Також відповідачем наданий поштовий чек про перерахування грошових коштів в сумі 11100.00 грн., датований 17.02.2020 року не може вважатись належним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним договором оренди землі з виплати позивачеві орендної плати. Оскільки за доводами самого відповідача, які приймаються судом, строк виплати орендної плати за укладеним договором є грудень місяць поточного року. Відповідачем не надано доказів того, що починаючи з 2009 року відповідач щорічно направляв позивачеві грошові перекази, чи виплачував орендну плату іншим способом. Крім того невідомо за який період відповідач виплатив позивачеві орендну плату в сумі 11100.00 грн., оскільки за період з 2009 року по 2018 рік заборгованість відповідача з оплати орендної плати позивачеві є значно більшою. Посилання представника відповідача на те, що позивачка відмовлялась від отримання орендної плати ніякими доказами не підтверджуються. Та спростовуються самою позивачкою, яка пояснювала, що вона намагалась вирішити з відповідачем питання щодо сплати їй орендної плати, але останній посилався навіть на відсутність договірних відносин з нею і говорив, що ні на які виплати вона не має права.

Крім того перерахування даної грошової суми відповідачем здійснене лише після звернення позивача до суду із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Враховуючи, що позивачем заперечується факт виплати їй відповідачем орендної плати та поряд із вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки поставлені вимоги і про стягнення орендної плати. А відповідач будь-яких доказів на підтвердження своєчасного та належного виконання обов`язків по сплаті орендної плати не надав. Суд приходить до висновку про встановлення даного факту, так будь-яких доказів на його спростування відповідачем не надано.

При цьому перерахування коштів в грудні місяці 2019 року і в січні місяці 2020 року, суд не може розцінювати як належне виконання відповідачем свого обов`язку із виплати орендної плати, оскільки грошові кошти на сплату орендної плати перераховані за 2019 рік, інша сума невідомо за який період і лише після того як позивач звернулась із даною позовною заявою до суду.

При цьому систематична несплата орендної плати (більше одного разу) згідно з п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та відповідно підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Відповідно до ч.5 ст. 17 ЗУ Про плату за землю систематичною є несплата орендної плати протягом пів року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України - У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем за підставою систематичної несплати орендної плати підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем не надані докази своєчасної сплати позивачеві орендної плати за період з 2009 року по 2018 рік.

Посилання відповідача на те, що позивач відмовившись отримувати орендну плату прострочила виконання взятих на себе зобов`язань, тому відповідно до положень ст. 612- 613 ЦК України договір оренди земельної ділянки не може бути розірваний, суд вважає безпідставними.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України - Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

В свою чергу відповідачем не надано жодного доказу того, що відповідач в період з 2009 року по 2018 рік своєчасно, до кінця грудня місяця поточного року, вживав заходів щодо сплати орендної плати, а позивач відмовлялась від отримання орендної плати.

Доводи відповідача про те, що позивачем пропущений строк позовної давності, суд також вважає безпідставними щодо позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки зв`язку із систематичною несплатою орендної плати.

Оскільки, відповідно до відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Відповідно до ч.1,2 ст. 260 ЦК України Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261ЦК України Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як встановлено в судовому засіданні договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, на даний час є чинним, оскільки строк дії його не закінчився. За доводами відповідача сторони погодили строк виплати орендної плати - до кінця грудня поточного року. Позивач звернулась з позовом до суду в серпні місяці 2019 року. Таким чином позивач має право на захист порушеного права щодо виплати орендної плати за період з 2016 по 2018 рік, в межах строку позовної давності. Так як строк позовної давності щодо виплати позивачеві орендної плати за даний період не сплив. Відповідачем не надано жодного доказу про своєчасну сплату позивачеві орендної плати за період з 2016 по 2018 роки.

Наданий представником відповідача чек УКРПОШТИ про перерахування на ім`я позивача 11100.00 грн., датований 17.02.2020 року, як вже зазначалось вище не може вважатись належним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за даний період. Оскільки за доводами самого відповідача, які приймаються судом, строк виплати орендної плати за укладеним договором є грудень місяць поточного року. Відповідачем не надано доказів того, що починаючи з 2009 року відповідач щорічно, своєчасно, в грудні місяці поточного року, направляв позивачеві грошові перекази, чи виплачував орендну плату іншим способом. Крім того невідомо за який період відповідач виплатив позивачеві орендну плату в сумі 11100.00 грн. Оскільки за період з 2009 року по 2018 рік заборгованість відповідача з оплати орендної плати позивачеві є значно більшою відповідно до розрахунків позивача. наведених в позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України - Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно підстав для відмови у задоволення позовних вимог за вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки в зв`язку з пропуском строку позовної давності суд не вбачає, навіть при наявності заяви відповідача про застосування строку позовної давності. Оскільки за період з 2016 по 2018 роки строк позовної давності для захисту порушених прав позивачки щодо отримання орендної сплати не закінчився, а відповідач не надав доказів про своєчасну виплату орендної плати за даний період.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача орендної плати за період з 2009 по 2019 рік, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до відзиву на позовну заяву та пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, відповідач просить відмовити в задоволення даних позовних вимог за спливом строку позовної давності та передчасністю вимоги про сплату орендної плати за 2019 рік, оскільки строк її сплати на час подання позовної заяви не настав.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що позовні вимоги про сплату орендної плати за 2019 рік не настав, так як строк виплати орендної плати визначений сторонами: грудень місяць поточного року, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності, то відповідно до наведеного вище обґрунтування позивач пропустила строк позовної давності за період з 2009 року по 2015 рік і при наявності заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за період з 2009 року по 2015 рік задоволенню не підлягають в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Оскільки відповідно до ч.3, 4 ст. 267 ЦК України - Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за період з 2016 року по 2018 рік підлягають задоволенню, оскільки строк позовної давності за вимогами про стягнення орендної плати за даний період позивачем не пропущено, а відповідачем не надано доказів про виплату орендної плати за даний період

Відповідно до повідомлення відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, належної позивачеві складає 122927.95 грн.

Таким чином розмір орендної плати за період з 2016 року по 2018 рік складатиме: 122927.95 грн. х 3% х 3 роки =11063 (одинадцять тисяч шістдесят три) грн. 52 коп.

Представником відповідача наданий поштовий чек про перерахування на ім`я позивачки 11100.00 грн., датований 17.02.2020 року, але що це за сума, з якого розрахунку вона проведена, якщо це сплата орендної плата позивачеві за договором оренди земельної ділянки, то за який період вона нарахована, оскільки судом встановлено, що позивачеві не сплачувалась орендна плата з 2009 року по 2018 рік. Також не надано доказів чи отримання даної суми позивачем. А позивач в судовому засіданні заперечує сплату їй орендної плати відповідачем.

Крім того відповідно до положень ч. 1 ст. 267 ЦК України - Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Враховуючи, що період з 2009 року по 2018 рік відповідач заборгував позивачеві орендну плату в значно більшому розмірі, тому стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 2016 по 2018 рік , навіть при добровільному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань шляхом перерахування позивачеві 11100.00 грн., 17.02.2020 року, і отримання даної суми позивачем, в повному обсязі не погашає заборгованість відповідача зі сплати орендної плати позивачеві за період з 2009 року по 2018 рік.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, та приймаючи до уваги, що позивачем були понесені судові витрати на сплату судового збору в загальній сумі 1536.80 грн., та що позовні вимоги за позовною вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволені в повному обсязі, відповідно сплачений судовий збір за даною позовною вимогою, в сумі 768.40 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі. Позовні вимоги про стягнення заборгованості за орендною платою задоволенні частково, тому розрахунок судових витрат по сплаті судового забору за позовною вимогою про стягнення орендної плати є наступним 11063.52 грн., х 768.4 грн. : 36877 грн. = 230.53.грн. Загальна сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складатиме 768.4 грн. + 230.53 грн. = 998.93 грн. В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства КУТУЗОВСЬКЕ про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 та Фермерським господарством КУТУЗОВСЬКЕ (ЄДРПОУ 36464899, юридична адреса: 49000 вул. Кам`янська, 36 м. Дніпро Дніпропетровської області), кадастровий номер 1221085500:01:016:0145, зареєстрований комунальним підприємством Реєстраційний центр Коммунітас Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району 15 листопада 2016 року.

Стягнути з товариства з Фермерського господарства КУТУЗОВСЬКЕ (ЄДРПОУ 36464899, юридична адреса: 49000 вул. Кам`янська, 36 м. Дніпро Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за період з 2016 року по 2018 рік в сумі 11063 (одинадцять тисяч шістдесят три) грн. 52 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути з Фермерського господарства КУТУЗОВСЬКЕ (ЄДРПОУ 36464899, юридична адреса: 49000 вул. Кам`янська, 36 м. Дніпро Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) грн., 93 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського Апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22.05.2020 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 22.05.2020 року

Оприлюднене 22.05.2020 року

Дата набрання законної сили: 23.06.2020 року