Рішення

від 31.07.2007 по справі 3/435

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/435

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.07                                                                                 Справа № 3/435

Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи  за позовом

Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" в особі філії «Перевальськтеплокомуненерго», м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення  1 691 165 грн. 44 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Барабаш О.В. (дов. від 03.04.07 № 15/42-17-220),

           Горбатих Ю.А. (дов. від 22.01.07 № 15/42-17-58),

від відповідача: Щавинська Л.М. (дов. від 25.12.06 № 03/5-28),

встановив:

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1691165 грн. 44 коп..

          Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви з 17.07.07 до 23.07.07, з 23.07.07 до 31.07.07.

          Відзивом від 16.07.07 відповідач позов не визнає, посилаючись на ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленого у позові боргу.

          Листом від 24.07.07 № 15/42-17-376, який був вручений представнику відповідача та оголошений у судовому засіданні 31.07.07, позивач надає пояснення до розрахунку суми заборгованості,  в порядку ст.22 ГПК України змінює підставу позову та просить підставою позову вважати договори на поставку теплової енергії від 15.10.03 № 48, від 15.10.04 № 75, від 14.10.05 № 779юр.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 27.07.07, зданим у судовому засіданні 31.07.07, визнає позов частково у сумі 144432 грн. 83 коп. за 2005-2007 роки та не визнає позов у сумі боргу – 1546732 грн. 61 коп. за 2003-2004 роки, посилаючись на те, що сплинув строк позовної давності згідно зі ст.257 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін,  суд прийшов до наступного.

Лист позивача від 24.07.07 № 15/42-17-376 за своєю правовою природою є заявою про зміну підстав позову в порядку ст. 22 ГПК України, що підтвердив позивач у судовому засіданні 31.07.07. Вказана заяви про зміну підстав позову від 24.07.07 № 15/42-17-376 приймається судом як така, що не суперечить вимогам ст.22 ГПК України. Підставою позову слід вважати договори на поставку теплової енергії від 15.10.03 № 48, від 15.10.04 № 75, від 14.10.05 № 779юр.

Між сторонами  у справі  укладений договір від 15.10.03 № 48 на поставку теплової енергії (а.с.98-101 том 1), із протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей до цього договору, та додаткова угода до цього договору від 15.10.03 (а.с.127 том 1), за умовами яких „Енергопостачальна організація ”  (позивач у справі) зобов'язався постачати „Споживачеві” (відповідачеві у справі)  теплову енергію, а „Споживач”–своєчасно оплачувати  одержану теплову енергію на умовах цього договору .

Відповідно до п.6.3 договору (в редакції вищевказаної додаткової угоди) кінцевий розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунків та актів прийняття-передачі одержавної теплової енергії, до 6-го числа наступного за звітним місяця.

Між сторонами  у справі  укладений договір від 15.10.04 № 75 на поставку теплової енергії (а.с.94-95 том 1), за умовами якого „Постачальник”  (позивач у справі) зобов'язався постачати „Споживачеві” (відповідачеві у справі)  теплову енергію, а „Споживач”–своєчасно оплачувати  одержану теплову енергію на умовах цього договору .

Відповідно до п.6.2 цього договору розрахунки здійснюються на підставі рахунків , що виставляються Постачальником, і оплачуються Споживачем не пізніше 7-ми добового терміну з моменту одержання рахунку.

Між сторонами  у справі  укладений договір від 14.10.05 № 779юр на поставку теплової енергії (а.с.118-119 том 1), із протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей до цього договору, та додаткові угоди до цього договору від 14.10.05 (а.с.123, 125 том 1), від 01.02.06 (а.с.124), 13.10.06 (а.с.126 том 1), за умовами яких „Підприємство”  (позивач у справі) зобов'язався постачати „Споживачеві” (відповідачеві у справі)  теплову енергію, а „Споживач”–своєчасно оплачувати  одержану теплову енергію на умовах цього договору (додаткових угод до цього договру).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі своєчасно не здійснював свої зобов'язання перед позивачем за вказаним договором щодо оплати поставленої теплової енергії за період грудень 2003- квітень 2004 (договір від 15.10.03 № 48), лютий-квітень 2005  (договір від 15.10.04 № 75), жовтень 2005 –квітень 2007 (договір від 14.10.05 № 779юр), у зв'язку з чим за  відповідачем утворився борг у сумі 1691165 грн. 44 коп.  по сплаті  за спожиту теплову енергію, який позивач просить стягнути  на свою користь.

При цьому, між сторонами у справі укладений договір про розстрочку від 09.01.07 (а.с.61 том 1) із протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей до цього договору (а.с.62-63 том 1), за умовами якого сторони підтвердили, що на час укладення цього договору заборгованість за спожиту теплову енергію складає 2008559 грн. 18 коп., та домовились, що «Платник»(відповідач у справі) зобов»язується здійснити погашення заборгованості за опалювальний період 2005-2006 роки у сумі 63365 грн. 30 коп. на наступних умовах: 1263 грн. 06 коп. –до 31.01.07, 1263 грн. 06 коп. –до 28.02.07, 1263 грн. 06 коп. –до 31.03.07, 1263 грн. 06 коп. –до 30.04.07, 1263 грн. 06 коп. –до 31.05.07.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 27.07.07, зданим у судовому засіданні 31.07.07, визнає позов частково у сумі 144432 грн. 83 коп. за 2005-2007 роки.

Оцінивши обставини справи, доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що  підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Зобов»язання сторін, щодо яких заявлений позов, ґрунтуються на умовах вищевказаних договорів на поставку теплової енергії від 15.10.03 № 48, від 15.10.04 № 75, від 14.10.05 № 779юр та договору про розстрочку від 09.01.07.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Борг  за спожиту теплову енергію у сумі 1691165 грн. 44 коп. підтверджений матеріалами  справи, у тому числі відповідними актами на включення (відключення) опалення за заявлений період, рахунками, виставленими на оплату фактично спожитої теплової енергії, розрахунками позивача щодо заявленої до стягнення заборгованості, листуванням сторін у справі та   підписаними сторонами без доповнень та зауважень актами звірення взаємних розрахунків (а.с.23-28).

До того ж заборгованість у сумі 144432 грн. 83 коп. за 2005-2007 роки визнана відповідачем за відзивом на позовну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

            Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Заперечення відповідача за відзивом щодо спливу строку позовної давності відносно заборгованості, що виникла за заявлений період  2003-2004 роки, відхиляються господарським судом з огляду на наступне.

Заключними та перехідними положеннями ЦК України передбачено, що правила ЦК України щодо позовної давності застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплинув до вступу в силу ЦК України (до 01.01.04).

Так, ч.1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг строку позовної давності щодо заборгованості за поставлену теплову енергію за період грудень 2003- квітень 2004 (договір від 15.10.03 № 48) розпочався  з 6-го числа наступного за кожним з заявлених звітних місяців відповідно до умов вказаного договору. Відповідний рахунок на суму заборгованості за вказаний період отриманий відповідачем, що підтверджено матеріалами справи.  

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність в три роки та ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається здійсненням особою дії, яка свідчить про визнання нею свого боргу чи іншого зобов'язання; після переривання перебіг позовної давності починається спочатку, та час, який пройшов до  переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи, та позивач зазначив у своїх поясненнях, зданих до суду, відповідний акт звірки від 04.12.06 (а.с.27 том 1) підписаний повноважними представниками сторін у справі, директорами та головними бухгалтерами підприємств –сторін у справі та їх підписи засвідчені печатками цих підприємств (позивача та відповідача у справі),  вказаний акт звірення підписаний щодо заборгованості відповідача саме за договорами, що є підставою позову , у тому числі за заявлений період, із зазначенням відповідних рахунків, виставлених позивачем відповідачеві на оплату.

Підписуючи вказаний акт звірення взаємних розрахунків у тому числі на суму заборгованості, яка заявлена у позові, станом на 01.11.06, позивач вчинив дії, які свідчать про визнання боргу, перебіг позовної давності щодо цієї заборгованості переривається та починається спочатку.

Тобто строк позовної давності щодо стягнення заявленої у позові заборгованості, що виникла за заявлений період  2003-2004 роки,  на час пред'явлення позову до суду  не сплинув та заперечення відповідача за відзивом слід відхилити за необґрунтованістю, оскільки відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України  судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного,   керуючись ст.ст. 44, 49,  82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул..Лермонтова,1 в, код 32473323,

на користь  Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», м.  Луганськ, кв. Восточний, 22, код 03340529, борг у сумі 1691165 грн. 44 коп. по сплаті  за спожиту теплову енергію,   16911 грн. 65 коп. – витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу,  видати наказ.

          Рішення  господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення :  01.08.07

Суддя                                                                                                                      М.Л. Доманська