Ухвала

від 10.03.2020 по справі 369/10563/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10563/17

Провадження №2-зз/369/5/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , третя особа приватне підприємство Бурий ведмідь про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах,

в с т а н о в и в :

19 грудня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову. Вимоги мотивував тим, що судом було розглянуто справу та рішення суду набрало на даний час законної сили, а тому слід скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05 лютого 2018 року, шляхом зняття арешту з житлового будинку та земельної ділянки.

У судове засіданні особи, які беруть участь в розгляді справи не з`явились.

При розгляді заяви встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , третя особа приватне підприємство Бурий ведмідь про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року накладено арешт на: житловий будинок, реєстраційний номер нерухомого майна 1174484232224, загальною площею 565,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,103 га, кадастровий номер 3222485903:02:011:5043, реєстраційний номер нерухомого майна 1229759732224 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1016 га, кадастровий номер.3222485903:02:011:5042, реєстраційний номер нерухомого майна 1229746732224, АДРЕСА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2019 року позов публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , третя особа приватне підприємство Бурий ведмідь про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах - задоволено.

В рахунок погашення перед Публічним акціонерним товариством ДЕЛЬТА БАНК заборгованості Приватного підприємства Бурий ведмідь в сумі 8 930 740,3 9 грн. за Договором кредитної лінії в 02.08.2011 року №ВКЛ -2006368, звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майн що належить відповідачу - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на праві власності та є предметом іпотеки за Іпотечним договором, що посвідчений приватним нотаріусом Київської міського нотаріального округу Верповською О.В. 02.08.2011 року за реєстр. №5302, а саме на:

житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 117448423222- загальною площею 565,1 кв.м., житловою площею 179,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,103 та, кадастровий номер 3222485903:02:011:504 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1229759732224, з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,1016 га, кадастровий номер 3222485903:02:011:504 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1129746732224, з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ,

ринкова вартість якого становить 3 053 871,00 грн. (три мільйони п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят одна гривня, 00 коп.), шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедур виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження .

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк судовий збір в розмірі 45 808, 06 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року рішення суду залишено без змін.

Рішення суду на час розгляду заяви набрало законної сили, відомості про його подальше оскарження в матеріалах справи відсутні..

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час провадження по справі закрито, враховуючи наявність арешту порушує права власника та суперечить приписам статей 319, 321 ЦК України суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 210, 158, 293 ЦПК України, суд, -

постановив :

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , третя особа приватне підприємство Бурий ведмідь про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року, шляхом зняття арешту з:

- житловий будинок, реєстраційний номер нерухомого майна 1174484232224, загальною площею 565,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,103 га, кадастровий номер 3222485903:02:011:5043, реєстраційний номер нерухомого майна 1229759732224 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1016 га, кадастровий номер.3222485903:02:011:5042, реєстраційний номер нерухомого майна 1229746732224, АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя