Рішення

від 20.05.2020 по справі 541/282/20

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/282/20

Провадження №2/541/475/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 травня 2020 рокуМиргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді: Андрущенко-Луценко С.В.,

з участю секретаря судового засідання: Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Зуєвецької сільської ради Миргородського району про визнання права на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду із вище зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зуївці Миргородського району померлі її бабуся ОСОБА_2 , яка перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , який був її дідом. На день смерті ОСОБА_2 разом з нею за однією адресою був зареєстрованим та проживав її чоловік ОСОБА_3 . За життя, її бабуся ОСОБА_2 , була членом колгоспу та в подальшому членом КСП Росія , в наслідок чого набула право на земельну частку (пай) розміром 4,62 в умовних кадастрових гектарах із земель цього сільськогосподарського підприємства, але сертифікат серії НОМЕР_1 №0077772 не отримала. Спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв її чоловік ОСОБА_3 , в тому числі і на набуте за життя спадкодавцем право на земельну частку (пай).

ІНФОРМАЦІЯ_2 її дід ОСОБА_3 помер. Спадщину після його смерті по заповіту прийняла її мати ОСОБА_4 . До складу спадщини ввійшло і право на земельну частку (пай) отримане дідом після смерті ОСОБА_2 . Мати за життя не встигла оформити на себе отримане право на земельну частку (пай), оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщину після смерті матері ОСОБА_4 прийняла вона, позивачка по справі, звернувшись з відповідною заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

В той же час, нотаріус своєю постановою від 02 липня 2019 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), що належала її бабусі ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), що спонукало її звернутися з даним позовом до суду.

Просить суд визнати за нею право в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 на земельну частку (пай) розміром 4,62 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі, що перебувала у колективній власності КСП Росія на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району Полтавської області , право на який мала померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , відповідно до сертифікату серії ПЛ №0077772 (виготовленого але не виданого) та який після її смерті фактично успадкував її чоловік ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , але це право на себе юридично не оформив та який після його смерті успадкувала ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , але також юридично не оформила своє право на цю земельну частку (пай).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала з підстав зазначених в позовній заяві, просила його задовольнити, як законний та обґрунтований.

Представник відповідача Зуєвецької сільської ради Миргородського району в судове засідання не з`явився. З установи на адресу суду надійшов лист про проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача, оскільки позов сільською радою визнається.

Представник третьої особи відділу у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з`явився. Установа належним чином повідомлена про день та час судового розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв (а.с. 9-10).

Відповідно до інформації відділу у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області , згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП Росія розташованого на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району на ім`я ОСОБА_2 сертифікат не видавався, оригінал сертифікату на частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 виготовлений на підставі рішення Миргородської райдержадміністрації №342 від 25.10.1996 року та знаходиться у відділі у Миргородському районі Полтавської області (а.с.17).

З офіційної довідки Зуєвецької сільської ради Миргородського району вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з нею спільно за адресою АДРЕСА_1 проживав її чоловік ОСОБА_3 . (а.с.14).

З інформації Полтавського обласного державного нотаріального архіву Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вбачається, що спадщина після смерті ОСОБА_2 через нотаріальну контору не приймалася (а.с.34-35).

Отже, у відповідності до ст. 549 ЦК України 1963 року ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_2 і до складу цього спадкового майна входить набуте ним право на земельну частку (пай).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть (а.с.11).

За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, яким заповідав все майно, яке на день смерті йому належатиме в чому б воно не виявилося і де б воно не знаходилося ОСОБА_4 (а.с. 13).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла за заповітом ОСОБА_4 , що вбачається з інформації отриманої з Полтавського обласного державного нотаріального архіву Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та частково оформила на себе спадкове майно (а.с.38-39).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 -мати позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв (а.с. 12, 7-8).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла позивача ОСОБА_1 , що вбачається з інформації отриманої з Полтавського обласного державного нотаріального архіву Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та частково оформила на себе спадкове майно (а.с.36-37).

Постановою державного нотаріуса Першої Миргородської державної нотаріальної контори від 02 липня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні такого майна як земельна частка (пай) після смерті ОСОБА_4 , оскільки у спадкоємця відсутні документи на земельну частку (пай) (а.с.19).

З роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду Україні № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику справах про спадкування" слідує, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP.

Згідно ст. ст. 524, 525, 526, 529 Цивільного кодексу Української PCP (1963 року), який діяв на той час спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом мас місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Відповідно до ч 2 ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно з нормами ст. 25 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" та ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" право на земельну частку (пай) може бути об`єктом спадкування.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Позивач є спадкоємцем за законом майна, яке належало померлій ОСОБА_4 і вона вчинила дії по прийняттю спадщини, шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори.

ОСОБА_4 за життя прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 в тому числі і на успадковану ним після смерті ОСОБА_2 земельну частку (пай), що належала останній на підставі сертифікату серії НОМЕР_1 №0077772, отже це право ввійшло до спадкового майна після її смерті.

ОСОБА_1 успадкувавши майно після смерті ОСОБА_4 успадкувала і отримане нею право на земельну частку (пай), але відсутність правовстановлюючого документа позбавляє її можливості оформити спадщину через нотаріальну контору, зважаючи на що позов підлягає до задоволення.

Оскільки позивачка не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 548,549,555 ЦК Української РСР 1963 року, ст.ст. ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) доЗуєвецької сільської ради Миргородського району (37630, с. Зуївці, вул.. Миру,1, Миргородського району, ЄДРПОУ 24832707), третя особа: відділ у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженкою м. Миргород, Полтавської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) розміром 4,62 умовних кадастрових гектарів у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Росія , розташованої на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району Полтавської області, право на який мала померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , відповідно до сертифікату серії ПЛ №0077772 (виготовленого але не виданого) та який був після її смерті успадкований її чоловіком ОСОБА_3 , але право на який ним не було юридично оформлено та який після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 успадкувала ОСОБА_4 , але також не оформила своє право юридично.

На підставі ч.1 ст. 354 та п.3 Прикінцевих положень ЦПК України (в редакції від 02.04.2020 року), рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення та протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скаргу не було подано.

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко