Рішення

від 21.05.2020 по справі 160/3213/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Справа № 160/3213/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого комплексу Практика до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ :

20.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс Практика (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу від 15.01.2020 року № 1752-51;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 15.01.2020 року № 1752-51.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що податкова вимога від 15.01.2020 року № 1752-51 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.01.2020 року № 1752-51 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки податковий борг з орендної плати у позивача відсутній, обов`язку щодо сплати орендної плати з 24.05.2019 року у позивача не було. Позивач зауважив, що земельні ділянки були передані йому у строкове платне користування, терміном на 15 років, відповідно до умов договорів оренди землі, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комплексу Практика та Дніпровською міською радою. В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу будівель та споруд, укладених 24.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комплексу Практика та Державним підприємством Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля , позивачем було здійснено відчуження будівель, що знаходяться на спірних земельних ділянках. Відтак, з моменту відчуження нерухомого майна позивач перестав бути користувачем земельних ділянок, відтак обов`язок по сплаті орендної плати з 24.05.2019 р. у нього припинився. Також, за період з 24.05.2019 року (моменту відчуження нерухомого майна) згідно з платіжними дорученнями №3472 від 14.06.2019 р., №3512 від 26.07.2019 р., №3535 від 28.08.2019 р., №3558 від 25.09.2019 р., №3575 від 30.10.2019 р., №3591 від 29.11.2019 р. позивачем було сплачено на рахунок відповідача орендну плату за землю за період червень-жовтень 2019 р. на загальну суму 1280658,30 грн., та помилково сплачено за період вересень 2019 р. у розмірі 50000,00грн. Наразі в господарському суді Дніпропетровської області вирішується спір щодо повернення безпідставно сплачених сум орендної плати. Таким чином, податкового боргу, про який зазначає відповідача, не існує, відсутнє і порушення податкового законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/3213/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 14.04.2020 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

14.04.2020 року відповідачем до суду подано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку із встановленням карантинних обмежень.

У судовому засіданні 14.04.2020 року судом ухвалено відкласти судове засідання на 28.04.2020 року.

28.04.2020 року позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів, а саме рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 року у справі №904/6332/19.

28.04.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що доводи позивача про безпідставність формування податкової вимоги є хибними. Згідно з п. п. 2.2 п.2 Порядку направлення контролюючими органами податкових платникам податків, що затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів від 30.1 року №610, та п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога формується у разі, якщо платник по не сплатив у встановлені податковим кодексом строки суму узгодженого грошового зобов`язання та пені. Податкові вимоги формуються на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Згідно із зазначеним та на підставі ст.59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу №1752-51 від 15.01.2020 р. та рішення про опис майна в податкову заставу №1752-15 від 15.01.2020 р. Водночас, на цей час по підприємству податковий борг відсутній. У зв`язку із чим, на підставі ст.60 Податкового кодексу України податкова вимога від №1752-51 від 15.01.2020 вважається відкликаною, а рішення про опис майна в податкову заставу №1752-51 від 15.01.2020 р. таким, що втратило юридичні наслідки. Зважаючи на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

У судове засідання 28.04.2020 року сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутності уповноважених представників сторонами не надано. Судом ухвалено відкласти судове засідання на 12.05.2020 року.

У судове засідання 12.05.2020 року сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутності уповноважених представників сторонами не надано.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

12.05.2020 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст.205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

20.05.2020 року позивачем подано додаткові письмові пояснення щодо відзиву, в обґрунтування яких зазначає, що позивач не погашав податковий борг, тому що не вважається платником зазначеного податку з урахуванням тієї обставини, що на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного 24.05.2019 року між позивачем та Державним підприємством Конструкторське бюро ПІВДЕННЕ ім. М.К.Янгеля , позивач здійснив відчуження належних йому нежитлових будівель за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151 р , та за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151 д та за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151-П на користь ДП Конструкторське бюро ПІВДЕННЕ ім. М.К.Янгеля , про що неодноразово повідомляв відповідача. До того ж, жодних документів підтверджуючих відкликання вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу позивач не отримував. З урахуванням викладеного, наполягав на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваних податкової вимоги та рішення як протиправних.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс Практика зареєстровано 22.11.1999 р., включено 25.01.2006 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 30608895.

Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Лівобережне ДПІ (Індустріальний район м. Дніпра).

20.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комплексу Практика (Орендар) та Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) укладено договори оренди землі (далі - Договори) (а.с. 29-78).

Відповідно до пункту 1.1. Договорів Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходиться за адресами:

- АДРЕСА_1 . Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0124

- АДРЕСА_1 . Героїв Сталінграду, 151-П (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0160;

АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0174;

АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0194;

АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0178;

АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0177;

АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0175;

АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0176;

АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0161;

- вул. Героїв Сталінграду, 151-Р (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:112:0136.

На земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки (пункт 2.2. Договорів).

24.05.2019 року на підставі договорів купівлі-продажу будівель та споруд, укладених 24.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комплексу Практика та Державним підприємством Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля (а.с.14-28), позивачем було здійснено відчуження належних йому об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою:

м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, буд. 151 д , та розташоване земельній ділянці: площею 0,9329 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0161; площею 0,05840 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0176; площею 0,4326 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0175; площею 0,3175 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0177; площею 0,1511 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0178; площею 0,0528 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0174; площею 0,1267 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0194; площею 0,0124 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0160; площею 0,0119 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0124, на користь Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля , та за адресою:

м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, буд. 151 р та розташоване земельній ділянці площею 1,9183 га, кадастровий номер 1210100000:02:112:0136.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.05.2019 р., індексні номера 167981192 та 167980816, право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за Державним підприємством Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля з 24.05.2019 року (а.с. 79-80).

06.09.2019 року позивачем подано до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлення форми №20-ОПП, згідно з яким задекларовано закриття об`єкта оподаткування за адресою: м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, буд. 151 д та м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, буд. 151 р (а.с.92).

15.01.2020 року в автоматичному режимі ІТС Податковий блок Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано ТОВ Науково-виробничий комплекс Практика податкову вимогу форми Ю про сплату податкового боргу від 15.01.2020 року №1752-51, якою позивачу визначено до сплати 249331,77грн. податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб (код класифікації 18010600), з яких: 249331,77грн. - основного платежу, 0,00грн. - штрафних санкцій, 0,00грн. - пені.

На виконання ст. 89 Податкового кодексу України 15.01.2020 р. відповідачем прийнято рішення №1752-51 про опис майна в податкову заставу.

Вважаючи неправомірним винесення відповідачем податкової вимоги від 15.01.2020 р. та рішення №1752-51 від 15.01.2020 р. про опис майна в податкову заставу, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що податкова вимога від №1752-51 від 15.01.2020 р. є відкликаною, а рішення про опис майна в податкову заставу №1752-51 від 15.01.2020 р. є таким що втратило юридичні наслідки.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 9.1.10. п. 9.1 ст. 9 ПК України визначено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту14.1.147 пункту14.1статті14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю здійснюється згідно з положеннями розділу ХIII Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За приписами п.288.2 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Відповідно до п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- 60.1.1 сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

- 60.1.2 контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

- 60.1.3 контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

- 60.1.4 рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

- 60.1.5 рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

30.06.2017 року наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017 р. затверджено Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок №610), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 р. за №902/30770 та який розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами.

Так, відповідно до розділу ІІ Порядку №610 податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку №610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.

Згідно з розділом VI Порядку №610 податкова вимога вважається відкликаною: у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену контролюючим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі; у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Згідно з пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий пункту 89.2 статті 89 ПК України).

Майно платника податків звільняється з податкової застави, зокрема, з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1 пункту 93.1 статті 93 ПК України).

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2 статті 93 ПК України).

Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 р. № 586 (далі - Порядок №586).

Згідно з п. 8 Розділу І Порядку № 586 день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 11 Розділу І Порядку № 586).

Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу (пункт 12 Розділу І Порядку № 586).

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Порядку № 586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 1 Розділу VI Порядку № 586 у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).

Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу (пункт 2 Розділу VI Порядку № 586).

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Посилання позивача в якості обґрунтування позову на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 року у справі №904/6332/19 не можуть бути враховані судом, оскільки матеріали справи не містять доказів набрання рішенням у справі № 904/6332/19 законної сили.

З матеріалів справи видно, що підставою для формування податкової вимоги форми "Ю" від 15.01.2020 р. №1752-51 та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 15.01.2020 р. № 1752-51 стали дані податкового органу (інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу) про наявність за позивачем станом на 14.01.2020 року податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 249331,77 грн.

Відповідачем у відзиві зазначено, що на цей час за позивачем відсутній податковий борг, тому податкова вимога від 15.01.2020 року № 1752-51 є відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 15.01.2020 р. №1752-51 є таким що втратило юридичні наслідки.

Суд критично оцінює таку позицію відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до розділу VI Порядку №610 податкова вимога вважається відкликаною, зокрема, у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги.

Проте, належних доказів того, що податкова вимога від 15.01.2020 року № 1752-51 є відкликаною, відповідачем не надано. Не зазначено ані день, з якого податкова вимога від 15.01.2020 року № 1752-51 вважається відкликаною, ані реквізити рішення контролюючого органу про скасування оскаржуваної податкової вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, виходячи із завдань адміністративного судочинства та з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне скасувати податкову вимогу від 15.01.2020 року № 1752-51 як протиправну.

Щодо вимоги про визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу, суд зазначає, що таке рішення нерозривно пов`язано з фактом наявності податкового боргу та його розміром.

Враховуючи відсутність податкового боргу з орендної плати у Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий комплекс Практика , рішення про опис майна у податкову заставу від 15.01.2020 року № 1752-51 також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З огляду на викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду у сумі 5841,97 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого комплексу Практика (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, офіс 216, м. Дніпро, 49081, код ЄДРПОУ 30608895) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 15.01.2020 року № 1752-51.

Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 15.01.2020 року № 1752-51.

Стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого комплексу Практика (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, офіс 216, м. Дніпро, 49081, код ЄДРПОУ 30608895) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 5841 (п`ять тисяч вісімсот сорок одна) грн. 97 коп. відповідно до платіжних доручень від 19.03.2020 р. №3666 та №3667.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський