Рішення

від 21.05.2020 по справі п/320/1153/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року № П/320/1153/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ольтаріс

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ольтаріс , у якому просить суд:

- стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ Ольтаріс (код ЄДПОУ: 34465361) - 456198, 48 грн., в рахунках погашення податкового боргу.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість у відповідача виникла у зв`язку з несплатою ним самостійно визначеного грошового зобов`язання в податковій звітності з плати за землю. Позивач вказує, що борг є узгодженим, проте самостійно відповідачем не сплачений.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

Згідно даних сервісу відстеження поштових відправлень на офіційному сайті національного оператора поштового зв`язку Укрпошта (https://track.ukrposhta.ua/tracking), поштове відправлення №0113331850844 з ухвалою суду від 14.02.2020 про відкриття провадження у справі, надіслане судом за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, вручено відповідачу 30.03.2020.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.10.2019 позовну заяву повторно залишено без руху, та продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.10.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ольтаріс , код ЄДПОУ: 3446536, місцезнаходження: 07403, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 15, зареєстроване як юридична особа 29.06.2006, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 29.06.2006 запис №1 355 102 0000 001727 (а.с.38-45).

20.07.2017 відповідачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, якою відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати за 2017 рік у розмірі 154 626, 69 грн. (а.с.22-24).

14.02.2018 відповідачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, якою відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати за 2018 рік у розмірі 44 873, 71 грн. (а.с.25-27).

Згідно даних інтегрованої картки платника податку податковий борг позивача з орендної плати юридичних осіб складає 456 198, 48 грн. (а.с.11-19).

Сума наявного податкового боргу підтверджується довідкою про наявний борг з податків і зборів, збір за якими контролюються ГУ ДПС у Київській області станом на 05.02.2020 податковий борг позивача з орендної плати юридичних осіб; розрахунком боргу по орендній платі в рамках позовних вимог по ТОВ Ольтаріс (а.с.3, 4).

З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Київській області винесено та направлено відповідачу податкову вимогу №124383-52 від 16.03.2018 (а.с.20).

Вказана податкова вимога направлена за місцезнаходженням відповідача, відомості якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.20, 21).

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин та подання позовної заяви).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, встановлено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

VI. Оцінка суду

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що 20.07.2017 відповідачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, якою відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати за 2017 рік у розмірі 154 626, 69 грн. (а.с.22-24); 14.02.2018 відповідачем подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, якою відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати за 2018 рік у розмірі 44 873, 71 грн. (а.с.25-27).

У зв`язку із добровільною не сплатою самостійно визначеного грошового зобов`язання позивачем сформовано та направлено ТОВ Ольтаріс податкову вимогу №124383-52 від 16.03.2018.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, спірну податкову вимогу не вручено у зв`язку із неправильно зазначеною (відсутністю) адресою. Проте, із змісту поштового відправлення з Укрпошти слідує, що податковим органом направлено податкову вимогу за місцезнаходженням відповідача, відомості якої внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що спірна податкова вимога є врученою відповідачу належним чином.

В матеріалах справи, докази сплати самостійно визначеного зобов`язання в податковій звітності з плати за землю, відсутні.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів добровільної сплати суми податкового боргу, або адміністративного чи судового його оскарження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

VIII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ Ольтаріс (код ЄДПОУ: 34465361) - 456198, 48 грн., в рахунках погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення: 21 травня 2020р.