Рішення

від 22.05.2020 по справі 440/1556/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1556/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1365/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 13027,95 грн. та стягнути з відповідача на його користь вказану суму компенсації.

В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на протиправну бездіяльність відповідача, що призводить до порушення права позивача на відшкодування грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, передбаченого Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року № 578.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

У зв`язку з цим суд, керуючись частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Наказом начальника Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" від 27 серпня 2019 року № 112/ОС-19 "Про звільнення" відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) звільнено капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступника начальника установи з інтендантського та куменально-побутового забезпечення - начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" 27 серпня 2018 року.

Довідкою Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" № 7/Б-185/бн-19 від 05 серпня 2019 року підтверджено, що позивачу належить грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, в розмірі 13027,95 грн.

У зв`язку з невиплатою грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, позивач звернувся до керівника Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" з вимогою в порядку досудового врегулювання спору від 18 березня 2020 року, в якій просив негайно виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у належній йому сумі.

Листом від № 7/01-16/9-20/Б-9 позивачу повідомлено, що Державна установа "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" згідно з довідкою № 7/Б-185/бн-19 від 05 серпня 2019 року має заборгованість перед позивачем з виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Виплата зазначеної заборгованості неможлива у зв`язку з блокуванням рахунків в Управління державної казначейської служби України. Після розблокування рахунків заборгованість по грошовій компенсації за належні до видачі предмети речового майна буде погашена.

До теперішнього часу грошова компенсація позивачу не виплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно зі статтею 9-1 вказаного Закону порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5.

Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначено Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року № 578 (надалі - Порядок № 578).

За змістом пункту 27 Порядку № 578 під час звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 578 грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 Порядку № 578.

Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки (пункт 60 Порядку № 578).

Згідно з довідкою керівника служби ресурсного забезпечення Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" № 7/Б-185/бн-19 від 05 серпня 2019 року про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу нараховано компенсацію за неотримане речове майно в сумі 13027,95 грн., однак така компенсація позивачу не виплачена. При цьому, єдиним аргументом відповідача щодо невиплати є посилання на обставини блокування розрахункових рахунків в Управлінні державної казначейської служби України. Доказів на підтвердження вжиття активних заходів з метою розблокування відповідних рахунків відповідачем не надано.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України" вказав, що держава може ввести, призупинити або припинити виплати працівникам з державного бюджету, внісши відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні виплати є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Відтак, у разі якщо держава задекларувала певні правила розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Враховуючи те, що право на отримання грошової компенсації виникає з моменту звільнення з військової служби та зважаючи на те, що Державна установа "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" самостійно здійснила нарахування суми такої компенсації, проте протиправно її не виплатила, а також беручи до уваги ненадання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов, що у відповідності до приписів частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України кваліфікується судом як визнання позову, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 13027,95 грн. та необхідність поновлення порушеного права особи шляхом стягнення зазначеної суми з відповідача.

Таким чином позов належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" (проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, 39600, ЄДРПОУ 08564274) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 13027 грн. 95 коп.

Стягнути з Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" (проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 08564274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у сумі 13027 (тринадцять тисяч двадцять сім) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" (проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 08564274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень та пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Чеснокова