Ухвала

від 22.05.2020 по справі 440/2545/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 травня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/2545/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівське", Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівське", Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майнових прав боржника від 02 вересня 2019 року ВП №59875975 в частині накладення арешту на майнові права боржника ТОВ "Коновалівське" щодо земельної ділянки площею 4,49 га з кадастровим номером 5323081900:00:001:0162, власником якої є ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 4,49 га з кадастровим номером 5323081900:00:001:0162. Між позивачем та ТОВ "Коновалівське" 11.12.2008 укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . За твердженням ініціатора звернення, договір укладено на 10 років, а тому строк його дії закінчився 30.07.2019. Разом з цим, у грудні 2019 року позивач довідалась, що державний виконавець спірною постановою наклав арешт на майнові права боржника - ТОВ "Коновалівське", зокрема право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5323081900:00:001:0162, чим порушив її права на володіння, користування та розпорядження такою земельною ділянкою.

Повідомлені позивачем обставини та надані на їх підтвердження письмові докази свідчать про те, що даний спір ініційований з метою захисту правомочностей власника нерухомого майна.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №813/1341/15 зазначила, що оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна, не приведе до належного захисту прав позивача, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 59 Закону №1404-VІІІ.

На цій підставі Великою Палатою Верховного Суду зроблений висновок про те, що спір про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Суд, з огляду на вищевикладені фактичні обставини цього спору, зауважує, що належний захист прав позивача у порядку адміністративного судочинства є неможливим, адже в силу наведених вище приписів частини першої статті 59 Закону №1404-VІІІ права власника майна у спірних відносинах можуть бути відновлені виключно шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі за даним позовом належить відмовити.

Керуючись статтями 4, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівське", Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання протиправною та скасування постанови.

Роз`яснити позивачу право звернутись з даним позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Бойко