Рішення

від 22.05.2020 по справі 560/2071/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2071/20

РІШЕННЯ

іменем України

22 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Радгосп "Лісовогринівецький" до Лісовогринівецької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ДП Радгосп "Лісовогринівецький" звернувся до адміністративного суду з позовом до Лісовогринівецької сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Лісовогринівецької сільської ради при розгляді запиту №58-К від 02.03.2020 про доступ до публічної інформації;

- зобов`язати Лісовогринівецьку сільську раду надати обґрунтовану відповідь на запит ДП Радгосп "Лісовогринівецький" №58-К від 02.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 04.03.2020 подав запит про надання доступу до публічної інформації. В порушення вимог Конституції України, Законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", відповідач не надав відповідь на його запит за №58-К, а саме завірених копій всіх документів, що стали підставою для приватизації вказаних у запиті земельних ділянок.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, і вказує, що позивачу на його запит простим поштовим відправленням була направлена відповідь від 05.03.2020 №364.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 16.04.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що 04.03.2020 Радгосп "Лісовогринівецький" подало запит до Лісовогринівецької сільської ради №58-К про надання доступу до публічної інформації, а саме: надати завірені копії всіх документів, які стали підставою для реєстрації земельних ділянок (6825083600:03:007:1615; 6825083600:04:001:0905; 6825083600:04:001:0903; 6825083600:04:001:0904; 6825083600:03:010:0090; 6825083600:03:004:0239, 6825083600:04:001:0907; 6825083600:03:007:1614; 6825083600:04:001:0906; 6825083600:03:007:1617; 6825083600:03:010:0091; 6825083600:03:004:0240; 6825083600:03:011:0367; 6825083600:03:010:0092; 6825083600:03:005:2088; 6825083600:03:007:1616; 6825083600:03:011:0366), в тому числі і листи Лісовогринівецької сільської ради з якими вона зверталась до нотаріуса ОСОБА_1 для реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки.

Листом за №364 від 05.03.2020 адресованому ДП Радгосп "Лісовогринівецький", відповідач проінформував про те, що реєстрація земельних ділянок здійснювалася відповідно до законодавства. До суб`єкта, який здійснював державну реєстрацію речових прав було подано витяги з Державного земельного кадастру та заяви про державну реєстрацію земельної ділянки. Також зазначив, що Лісовогринівецька сільська рада не є розпорядником даної інформації та рекомендовано звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Згідно з копією витягу з Журналу реєстрації вихідних документів під номером 364 вказано дату відправки - 05.03.2020 ДП Радгосп "Лісовогринівецький" відповідь на запит (вх.№220 від 04.03.2020).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI), визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно з статею 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з частиною 1-5 статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частиною 1 статті 20 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 4 статті 22 Закону № 2939-VI визначено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відповідно до статті 23 Закону № 2939-VI, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи викладені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач мав право відмовити в задоволенні запиту відповідача за №58-К від 04.03.2020, однак Лісовогринівецька сільська рада порушила вимоги частини 4 статті 22 Закону № 2939-VI, не зазначила про відмову у наданні інформації та підстави такої відмови, а також не вказала порядок оскарження відмови.

Зазначене вказує на порушення законних прав та інтересів запитувача, визначених пунктом 7 частини 2 Закону № 2939-VI, тому суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду запиту Радгоспу "Лісовогринівецький" №58-К від 02.03.2020 про доступ до публічної інформації.

Разом з тим, суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів факт належного повідомлення запитувача про розгляд його запиту, не довів направлення відповіді на запит за №364 від 05.03.2020 з урахуванням вимог частини 2 статті 77 КАС України.

Суд не ставить під сумнів права направляти відповідь на запит простою поштовою кореспонденцією, на що покликається відповідач, однак вказаний факт також потрібно доводити належними доказами, зокрема, реєстром поштових відправлень, копією поштових повідомлень про вручення поштового відправлення або інших доказів, які підтверджують факт надіслання засобами поштового зв`язку позивачу відповіді на звернення. Цей висновок суду не спростовує копія витягу з Журналу реєстрації вихідних документів, так як запис у журналі свідчить тільки про реєстрацію листа, а не про його реальне відправлення адресату.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне для повного забезпечення захисту прав позивача зобов`язати відповідача надати позивачу відповідь на запит з урахуванням встановлених судом обставин у справі та дотримання вимог Закону № 2939-VI.

Разом з тим, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2102,00 грн. та витрат, пов`язаних з розглядом справи - витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Дослідивши подане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оглядом матеріалів справи, суд встановив, що підтвердження понесених витрат позивач надав квитанцію про сплату судового збору від 31.03.2020 №10 на суму 2102,00 грн., на правову допомогу позивачем надано до суду копії Договору про надання юридичних послуг від 05.11.2019 та Акт наданих послуг №02 від 03.03.2020.

Відповідно до пункту 4.2 Договору про надання юридичних послуг від 05.11.2019, виплата винагороди Виконавцеві (ПП "Банкір") Замовником (позивач) здійснюється не пізніше 3-х банківських днів після підписання акту приймання наданих послуг.

Згідно з Актом наданих послуг №02 від 03.03.2020, Виконавцем були надані такі послуги: підготовка, написання та подача позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, кількість 1 шт., сума без ПДВ 2000,00 грн, разом 2000,00 гривень.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, та постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

Враховуючи те,що позивач не надав суду доказів виконання п.4.2 Договору про надання юридичних послуг від 05.11.2019 (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, інше) щодо виплати винагороди ПП "Банкір", на протязі 3-х банківських днів після підписання акту приймання наданих послуг від 05.02.2020 (пройшло більше 2-х місяців), тому суд з урахуванням правових позицій Верховного Суду, приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ДП Радгосп "Лісовогринівецький" до Лісовогринівецької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Лісовогринівецької сільської ради при розгляді запиту ДП Радгосп "Лісовогринівецький" №58-К від 02.03.2020.

Зобов`язати Лісовогринівецьку сільську раду надати ДП Радгосп "Лісовогринівецький" відповідь на запит №58-К від 02.03.2020 з дотриманням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI від 13.01.2011.

Стягнути на користь ДП Радгосп "Лісовогринівецький" судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Лісовогринівецької сільської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 травня 2020 року

Позивач:Державне підприємство "Радгосп "Лісовогринівецький" (вул. Центральна, 4, с. Лісові Гринівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31340 , код ЄДРПОУ - 00481548) Відповідач:Лісовогринівецька сільська рада (вул. Центральна, 4, с. Лісові Гринівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31340 , код ЄДРПОУ - 04403717) Головуючий суддя В.В. Матущак